Справа № 1-71
2009 р.
8 грудня 2009р. м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Гандзюка Д.М.
секретаря Савчук М.І.
з участю: прокурора Марчука В.В.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яремче справу про звинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, військовозобов'язаного, зареєстрованого безробітнім в Яремчанському Центрі зайнятості, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, судимого 19.07.2000 р. Яремчанським міським судом за ст.101 ч.3 КК України на 6 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково в жовтні 2004 р.,
за ст. 296 ч.2 КК України, -
Підсудний групою осіб грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Злочин скоєно при таких обставинах.
17.09.2009 р. близько 7 години ранку підсудний в с.Микуличин керував транспортним засобом ВАЗ-21011, р.н.НОМЕР_1 і перевозив як пасажирів двох невстановлених слідством осіб. Автомобіль підсудного обігнав потерпілий на автомобілі НОМЕР_2. Підсудний обігнав потерпілого і намагався заблокувати дорогу автомобілю потерпілого. Після того, як потерпілий зумів об'їхати автомобіль підсудного, підсудний знову обігнав потерпілого і таки заблокував йому дорогу. Потерпілий вимушений був зупинитися, а не встановлений слідством чоловік, що був у салоні автомобіля підсудного, підбіг до машини потерпілого, силою відкрив двері і наніс удари потерпілому. До невідомого приєднався підсудний, який нецензурно лаяв потерпілого і говорив, що той не правильно обігнав його та наніс потерпілому декілька ударів. Потерпіла ОСОБА_3, яка їхала в автомобілі потерпілого, просила підсудного і двох незнайомих припинити бійку та відтягувала невідомого і підсудного від автомобіля. Але потерпілу відштовхували і заподіяли їй легкі тілесні ушкодження у вигляді синця лівого плеча. Після того, як на місці події почали зупинятися на прохання потерпілої інші автомобілі, підсудний разом з невстановленими особами поїхали геть.
Допитаний в якості підсудного ОСОБА_2 вину свою в скоєному по суті заперечив. Він показав, що у вересні підвозив двох невідомих і під час обгону автомобіля потерпілого не зміг цього зробити, бо потерпілий частково зайняв і смугу зустрічного руху. Невідомий, який сидів на передньому місці пасажира, через вікно показував потерпілому зупинитися і підсудному сказав зупинитися. Після зупинки невідомий зразу побіг до потерпілого і підсудний побачив штовханину біля автомобіля потерпілого. Підсудний з метою припинення бійки відтягував невідомого від машини. Потерпіла ОСОБА_3 просила не бити водія, говорила, що вона вагітна, тому підсудний відтягнув її в бік. Коли біля них зупинився вантажний автомобіль, незнайомі сіли в машину підсудного і він відвіз їх в с.Татарів. Підсудний ствердив, що можливо і вдарив потерпілого не обережно, вважає винним себе в тому, що зупинився біля потерпілого і просить не карати його суворо.
Незважаючи на заперечення підсудним своєї вини, винуватість підсудного в скоєному доведена зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що 17 вересня він на автомобілі їхав разом з потерпілою ОСОБА_3. В с.Микуличин на тимчасовому мості потерпілий побачив автомобіль підсудного з включеною аварійною сигналізацією і цей автомобіль згодом потерпілий обігнав. Підсудний з другого разу обігнав його і заблокував машині дорогу. Пасажир з переднього сидіння зразу підбіг, відкрив двері машини і вдарив потерпілого. Потерпілий перешкоджав відкрити двері, але невідомий відкривав і бив його. Підсудний говорив потерпілому, що той не правильно обігнав його і декілька разів вдарив. ОСОБА_3, яка намагалася захистити потерпілого, відштовхували. Потерпілий ствердив, що не наполягає на суворому покаранні підсудного.
Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_4 (а.с. 75), згідно яких до свідка 17 вересня звернулися потерпілі з приводу неправомірних дій в с.Микуличин.
Винуватість підсудного у скоєному також доводиться даними, які відображені в протоколах прийняття заяв про злочин (а.с.6,11), акті судово-медичного огляду (а.с.23), висновку судово-медичної експертизи (а.с.28), згідно яких у потерпілої виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді синця лівого плеча, протоколах відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілих (а.с.49-51, 52-54).
На підставі досліджених доказів суд вважає непереконливими показання підсудного про те, що він припиняв конфлікт і наніс удар потерпілому не обережно, а потерпілу ОСОБА_3 відтягнув вбік для того, щоб її не побив невідомий пасажир.
Оцінюючи досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний групою осіб грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Тому дії підсудного слід кваліфікувати за ст.296 ч.2 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного - його позитивну характеристику, стан його здоров'я та сімейний стан. Необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання згідно санкції ст.296 ч.2 КК України у виді обмеження волі.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд ,-
ОСОБА_2 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без зміни-підписку про невиїзд.
На вирок потягом 15 діб з часу проголошення сторонами може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.