02 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 497/716/18
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Раца В.А.
Дата та місце ухвалення: 11.06.2018 р. м.Болград
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Шеметенко Л.П.
судді - Димерлія О.О.
судді - Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області Лазарєва Олександра Володимировича про скасування постанови,-
В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 10.04.2018 року №901010.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що висновки інспектора поліції про порушення позивачем правил дорожнього руху не відповідають дійсності. Постанова про накладення штрафу складена з порушенням установленого порядку, в тому числі містить недопустимі виправлення у визначеній інспектором нормі правил дорожнього руху, порушеної позивачем. Зазначені обставини свідчать про не відповідність оскаржуваного рішення вимогам законодавства, що є безумовною підставою для його скасування.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 11 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням судом першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.
Постановою інспектора поліції Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області Лазарєва О.В. від 10.04.2018 року Серії НК №901010 застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 5).
Згідно вказаної постанови, 10.04.2018 року о 21:20 годині позивач, керуючи транспортним засобом ВАЗ 210994-20 номерний знак НОМЕР_1, перед початком маневру по вул. Електрична в с. Нові Трояни Болградського району не увімкнув заздалегідь сигнал повороту, чим порушив п. 9.4 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із вказаною постановою, посилаючись на її безпідставність, необґрунтованість і невідповідність чинному законодавству, позивач звернувся до суду з позовом, в якому ставиться питання про її скасування.
Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виявлене адміністративне правопорушення найшло своє підтвердження під час розгляду справи, адміністративне стягнення застосовано у відповідності до чинного законодавства, та прийшов до висновку про обґрунтованість оскаржуваної постанови та відсутність підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).
Згідно із п. 1.5 Правил від 10.10.2001 року №1306 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 Правил від 10.10.2001 року №1306 попереджувальними сигналами є, зокрема, сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.
Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50 - 100 м у населених пунктах і за 150 - 200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру) (п. 9.4 Правил від 10.10.2001 року №1306).
При цьому, згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із відеозапису події, на який посилається відповідач, як на доказ винуватості позивача, встановлено, що позивач, керуючи транспортним засобом, не подавав сигнал покажчиками повороту до початку маневру.
Відповідний сигнал був поданий позивачем лише під час зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського.
Також, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач пред'явив посвідчення водія, інші запитувані поліцейським документи, позивачу були роз'яснені його права, позивач приймав участь у вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, в тому числі зателефонував своєму адвокатові, поліцейський роз'яснював позивачу усі незрозумілі позивачу обставини щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення тощо.
На думку колегії суддів, зазначені обставини підтверджують обґрунтованість адміністративного стягнення, дотримання поліцейським правил притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
При цьому, колегія суддів враховує те, що оскаржувана постанова містить всі обставини щодо факту адміністративного правопорушення, посилання на фіксування технічними засобами адміністративного правопорушення, а неточності у нормі правил дорожнього руху, яку порушив позивач, усунуті інспектором до закінчення розгляду справи і вручення позивачу відповідної постанови, що додатково підтверджується її примірником, доданим позивачем до матеріалів судової адміністративної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
З огляду на те, що порушення позивачем правил дорожнього руху знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось у відповідності до чинного законодавства та підстави для скасування рішення суб'єкта владних повноважень відсутні.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, а саме про порушення, зокрема, правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123) розглядають органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з цим, згідно із ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених, зокрема, ч. 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Правила щодо відсутності в уповноваженої особи складати протокол про адміністративне правопорушення, розгляд якого віднесено, до компетенції Національної поліції передбачаються і в ч. 5 вказаної статті 258 КУпАП, згідно якої, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Разом з цим, згідно із ч. 6 ст. 276 КУпАП Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки виявлене відповідачем адміністративне правопорушення не підлягає оформленню протоколом, колегія суддів вважає, що розгляд питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності має відбуватись на місці його вчинення шляхом складання відповідної постанови, тобто за правилами ч. 4 ст. 258 КУпАП, що кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 276 КУпАП.
За таких обставин, складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на місці його вчинення відбулось із повним дотриманням вищенаведених правових норм.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 червня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 06.08.2018 р.
Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко
Суддя: О.О. Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко