01 серпня 2018 р. Справа №1840/2496/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.
за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,
представника відповідачів - Ситниченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 1840/2496/18
за позовом ОСОБА_2
до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам
про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в призначенні за заявою від 25.04.2018 р. щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
- скасувати рішення відповідача від 10.05.2018 р.;
- зобов'язати відповідача з 25.04.2018 р. призначити ОСОБА_2 щомісячну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг як особі з інвалідністю ІІ групи.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що в березні 2015 року вона була взята на облік Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради як внутрішньо переміщена особа і деякий час отримувала щомісячну адресну допомогу відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 505. Оскільки позивач не змогла вчасно працевлаштуватися, в подальшому виплата грошової допомоги їй була припинена відповідно до п. 7 Порядку.
На підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, виданої спеціалізованою онкологічною МСЕК, за результатами первинного огляду 24.04.2018 р. ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності загального захворювання на строк до 01.05.2020 р.
25.04.2018 р., набувши статус особи з інвалідністю II групи, позивач звернулася до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення з заявою про призначення грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг". На свою заяву отримала повідомлення від 10.05.2018 р. № 20 про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги з посиланням на п. 3 абз. 8 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за яким особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та зазначає, що вона звернулася до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради з заявою про призначення грошової допомоги на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. як особа з інвалідністю II групи загального захворювання, а не як працездатна особа, натомість відповідач, відмовляючи в призначенні вказаної допомоги, виходив з того, що позивач повторно звернулася за призначенням такої допомоги як особа працездатного віку, виплату грошової допомоги якій було раніше припинено на підставі п. 7 Порядку.
Позивач вважає, що таке рішення відповідача не відповідає фактичним обставинам справи та порушує її право на отримання допомоги внутрішньо переміщеним особам згідно з чинним законодавством. Просить позов задовольнити.
У судове засідання позивач не прибула, у позовних вимогах просила суд розглянути справу без її участі.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, зазначив, що позивач перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб з 19.03.2015 р.
На підставі Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. N 505, позивач отримувала грошову допомогу з 19.03.2015 р. по 18.05.2015 р. в розмірі 442,00 грн щомісяця, з 19.05.2015 р. по 18.07.2015 р. в розмірі 221,00 грн щомісяця, з 15.09.2015 р. по 18.03.2016 р., з 21.03.2016 р. по 18.09.2016 р., з 21.09.2016 р. по 20.11.2016 р. в розмірі 442,00 грн щомісяця та з 21.11.2016 р. по 20.01.2017 р. в розмірі 221,00 грн щомісяця.
Відповідно до п. 7 Порядку якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
25.04.2018 р. позивач звернулася до Департаменту з заявою про призначення грошової допомоги.
Відповідно до п. 3 Порядку особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.
Рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 10.05.2018 р. № 19 позивачу відмовлено в призначенні грошової допомоги з 25.04.2018 р. відповідно до п. 3 Порядку, оскільки раніше призначена допомога була припинена відповідно до п. 7 Порядку.
Таким чином, Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради по відношенню до внутрішньо переміщених осіб не уповноважений приймати рішення щодо визначення їх права на різні види соціальних допомог, оскільки це виключно повноваження створених згідно з законом комісій, відповідно, Департаментом жодним чином права позивача не порушені. Просив у задоволенні позову відмовити.
01.08.2018 р. ухвалою суду залучено до участі в розгляді справи Комісію по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам в якості співввідповідача.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в березні 2015 року ОСОБА_2 була взята на облік Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради як внутрішньо переміщена особа, і деякий час отримувала щомісячну адресну допомогу відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 505 (а.с.8,17-19).
На підставі довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, виданої спеціалізованою онкологічною МСЕК, за результатами первинного огляду 24.04.2018 р. ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності загального захворювання на строк до 01.05.2020 р. (а.с.6).
25.04.2018 р. позивач як особа з інвалідністю II групи звернулася до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення з заявою про призначення грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (а.с.20).
Відповідно до повідомлення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 10.05.2018 р. № 20 ОСОБА_2 відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги з посиланням на п. 3 абз. 8 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за яким особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається (а.с.10).
Задовольняючи позов частково, суд виходить з такого.
Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (надалі по тексту -Порядок ).
П.2 Порядку передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
П.3 Порядку зазначено, що грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї). Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї.
Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
П.7 Порядку наведено, що якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Згідно п.12 Порядку виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України Суд зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.
Так, у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.
З системного аналізу пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав.
Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше.
Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано.
Отже, фактичні обставини встановлені судом визначають право особи на отримання допомоги від держави, з урахуванням того, що особа отримувала постійне місце роботи і при цьому залишається у статусі внутрішньо переміщеної особи.
Порядок не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачка 25.04.2018 року зверталась до відповідача не про поновлення призначеної допомоги, виплата якої була припинена, а про призначення державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а тому посилання відповідача на пункти 7, 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг є безпідставним.
Наведена позиція суду також узгоджується із Практикою Верховного суду, зокрема постановою по справі №333/3750/17(2-а/333/199/17) від 27.03.2018 року.
За таких обставин, суд приходить висновку про те, що позовні вимоги щодо скасування рішення Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 10.05.2018 р. та зобов'язання Комісію по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам призначити ОСОБА_2 з 25.04.2018 р. щомісячну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг підлягають задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в призначенні за заявою від 25.04.2018 р. щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, суд виходить з наступного.
Ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Позивач звертаючись до суду із наведеною позовною вимогою на обґрунтування своєї позиції не навів яку бездіяльність вважає протиправною та не зазначив норми чинного законодавства, які було порушено відповідачем по справі.
Крім того, суд наголошує, що в даному випадку для повного захисту прав позивача по справі достатньо скасування рішення Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 10.05.2018 р. та зобов'язання Комісію по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам призначити ОСОБА_2 з 25.04.2018 р. щомісячну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а тому заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 (40007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (40035, м. Суми, вул. Харківська, буд. 35, код ЄДРПОУ 26440890), Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (40035, м. Суми, вул. Харківська, буд. 35) про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 10.05.2018 р.
Зобов'язати Комісію по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам призначити ОСОБА_2 з 25.04.2018 р. щомісячну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 06.08.2018 р.
Суддя О.А. Прилипчук