Справа № 212/7916/17
2/212/818/18
26 липня 2018 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Колочко О.В.,
за участі секретаря судового засідання Деменко А.С.,
за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1,
представника відповідачів - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - Криворізька північна об'єднана податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання договорів оренди недійсними, звільнення нерухомого майна,
11 грудня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до сузу із вищезазначеним позовом, в якому просив визнати недійсними договори оренди на житлові приміщення: договір позики нежитлових приміщень, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5; договір суборенди № 3 від 01 жовтня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_8, приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_6 площею 20,0 кв.м строком до 31.12.2017; договір суборенди № 1 від 01 жовтня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7, приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_6 площею 15,0 кв.м строком до 31.12.2017; договір суборенди № 2 від 01 жовтня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_9, приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_6 площею 15,0 кв.м строком до 31.12.2017. Зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та будь-яких інших осіб, які не мають права користування майном, повернути майно шляхом звільнення приміщення за адресоюАДРЕСА_7В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до заповіту, складеному і посвідченому 15 серпня 2009 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Літвіновою І.І., ОСОБА_13 (батько позивача) розпорядився майном, яке було зареєстровано на його ім'я, наступним чином: дочці ОСОБА_14, синам ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_14 заповів, зокрема по 1/4 частці нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_8; сину ОСОБА_14 заповів, зокрема нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_9. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_13 помер. На теперішній час в судовому порядку вирішується спір стосовно спадкового майна, зокрема про визнання заповіту недійсним. Спірне спадкове майно в 2016 році було передано ОСОБА_6 в позику ОСОБА_5, а в подальшому в жовтні 2017 року вказане майно було передано в суборенду ОСОБА_4 відповідачам ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 Відповідно до п. 1.2 зазначених договіро суборенди зазначено, що майно, яке орендується, знаходиться в володінні та користуванні Орендаря у відповідності до договору оренди № 2 від 01.10.2017. З урахуванням того, що спадщина після смерті ОСОБА_13 не прийнята і власником вказаного майна є померлий ОСОБА_13, позивач вважає, що розпорядження майном може бути здійснене лише власником, тооді як відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 такими не являються, в зв'язку з чим він звернувся до суду із цим позовом.
15 січня 2018 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
14 лютого 2018 року представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову, зазначив, що відповідачем визнаються обставини щодо наявності на розгляді в суді справи про розподіл спадкового майна, до переліку якого входиять спірні у цій справі нежитлові приміщення, здійснення підприємницької діяльності за вказаними в позові об'єктами нерухомого майна ОСОБА_4 по АДРЕСА_10 ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Будь-які обставини щодо порушень прав позивача не визнаються відповідачем, а також, на думку відповідача, ОСОБА_3 не є належним позивачем у справі, оскільки не є спадкоємцем майна, тоді як ОСОБА_6 являється матір'. Неповнолітнього ОСОБА_14, який є спадкоємцем за заповітом і від імені якого вона користується спадковим майном.
12 березня 2018 року позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що позов стосується спору про порушення вимог закону у сфері укладання та виконання договору найму (оренди), позивач є спадкоємцем першої черги, спадщина за заповітом, який оспорюється, ніким не отримана, а тому ОСОБА_3 має право в розрізі ст. 16 ЦК України звернутися із позовом за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, яке порушено безпідставним користуванням спадковим майном відповідачами. Відповідач ОСОБА_6 не може бути гарантом збереження майна неповнолітнього сина ОСОБА_14, оскільки саме вона і звернулася із позовом про визнання недійсним заповіту.
Ухвалою суду від 12 квітня 2018 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог. ОСОБА_14, ОСОБА_15, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позові та у відповіді на відзив на позов, просила їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_9, яка належним чином була повідомлена про час, дату та місце судового засідання, до суду не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяв про відкладення або розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Від третьої особи - Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи.
Третя особи ОСОБА_14, ОСОБА_15, які були налженим чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, до суду не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про відкладення або розгляд справи за їх відсутності суду не надали.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини.
ОСОБА_13 15 серпня 2009 року складено заповіт, який посвідчений Літвіновою І.І., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу, реєстровий номер 2433, в якому спадкодавець заповів:
ОСОБА_10: домоволодіння та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_11; 1/4 частку нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_12 приміщення № 1; 1/3 частку земельної ділянки для обслуговування ж. будинку та ведення особистого підсобного господарства розміром 0,36 га, яка розташована на території с. Лозуватка Лозуватської сільської Ради, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданим на підставі рішення виконкому Лозуватської сільської Ради народних депутатів від 17 червня 1996 року за №112, та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю № НОМЕР_4; 1/3 частку не завершеного будівництвом житлового будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_13
ОСОБА_16: 1/4 частку нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_12 приміщення № 1; 1/3 частку земельної ділянки для обслуговування ж. будинку та ведення особистого підсобного господарства розміром 0,36 га, яка розташована на території с. Лозуватка Лозуватської сільської Ради, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданим на підставі рішення виконкому Лозуватської сільської Ради народних депутатів від 17 червня 1996 року за №112, та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю № НОМЕР_4; 1/3 частку не завершеного будівництвом житлового будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_13
ОСОБА_15: 1/4 частку нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_12 приміщення № 1; 1/3 частку земельної ділянки для обслуговування ж. будинку та ведення особистого підсобного господарства розміром 0,36 га, яка розташована на території с. Лозуватка Лозуватської сільської Ради, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданим на підставі рішення виконкому Лозуватської сільської Ради народних депутатів від 17 червня 1996 року за №112, та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю № НОМЕР_4; 1/3 частку не завершеного будівництвом житлового будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_13
ОСОБА_14: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_14; 1/4 частку нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_12 приміщення № 1;
ОСОБА_6: автомобіль марки (моделі) ДЕУ ЛАНОС, рік випуску 2002, який на день складання заповіту має № шасі (кузов, рами) НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_13 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (т.1, а.с. 10).
В провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу з грудня 2009 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_14, Приватний нотаріус Криворізького нотаріального округу Літвінова І.І. про встановлення факту проживання однією сім'єю, про визнання права власності на 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя, визнання заповіту частково недійсним; за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_10 треті особи ОСОБА_19, Приватний нотаріус Криворізького нотаріального округу Літвінова І.І. про виділення частки з спільного майна подружжя, про визнання права власності на 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя, визнання заповіту частково недійсним, визнання договору купівлі-продажу, дарування квартири недійсним, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 треті особи ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_18, Приватний нотаріус Криворізького нотаріального округу Літвінова І. І., про встановлення факту придбання нерухомого майна для спільної діяльності, визнання права власності та визнання заповіту недійсним (т.1, а.с. 18, 93).
02 січня 2015 року між ОСОБА_6, яка представляє інтереси свого неповнолітнього сина ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, (далі-Позичкодавець) та ФОП ОСОБА_20 (далі-Користувач), був укладений Договір позики нежитлового приміщення, відповідно якому Позичкодавець передає в безоплатне користування Користувачу нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_15, яке належить ОСОБА_13, і знаходиться на першому поверсі трьохповерхового будинку і складається з 83,1 кв.м, нежитлове приміщення передається в безоплатне користування з 02.01.2015 по 31.12.2015, з метою продажу автозапчастин у даному приміщенні (т.1, а.с. 24).
01 жовтня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 в особі ОСОБА_4 (далі- Орендар) та ФОП ОСОБА_7 (далі-Суборендар) був укладений Договір суборенди № 1, відповідно до умов якого Орендар передає, а Суборендар бере у тимчасове володіння та користування приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_16, площею 15,0 кв.м, яке перебуває у володінні та користуванні Орендаря у відповідності до Договору № 1 від 01.10.2017 між Орендарем, названим в подальшому Орендодавець. Приміщення передається в суборенду дляґ розміщення перукарні, строк оренди складає 31.12.2017 з орендною платою у розмірі 200,0 грн. (т.1, а.с. 25).
01 жовтня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 в особі ОСОБА_4 (далі- Орендар) та ФОП ОСОБА_9 (далі-Суборендар) був укладений Договір суборенди № 2, відповідно до умов якого Орендар передає, а Суборендар бере у тимчасове володіння та користування приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_16, площею 15,0 кв.м, яке перебуває у володінні та користуванні Орендаря у відповідності до Договору № 1 від 01.10.2017 між Орендарем, названим в подальшому Орендодавець. Приміщення передається в суборенду дляґ розміщення перукарні, строк оренди складає 31.12.2017 з орендною платою у розмірі 200,0 грн. (т.1, а.с. 26).
01 жовтня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 в особі ОСОБА_4 (далі- Орендар) та ФОП ОСОБА_8 (далі-Суборендар) був укладений Договір суборенди № 3, відповідно до умов якого Орендар передає, а Суборендар бере у тимчасове володіння та користування приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_16, площею 20,0 кв.м, яке перебуває у володінні та користуванні Орендаря у відповідності до Договору № 1 від 01.10.2017 між Орендарем, названим в подальшому Орендодавець. Приміщення передається в суборенду дляґ розміщення перукарні, строк оренди складає 31.12.2017 з орендною платою у розмірі 200,0 грн. (т.1, а.с. 27).
Вказані вище обставини визнаються сторонами, а тому відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу правомірності розпорядження відповідачами спадковим майном.
Виниклі між сторонами правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а саме Розділом ІІІ. Главою 58. Найм (оренда), Книгою шостою. Спадкове майно, а також Розділом І. Право власності.
За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч.1, 2, 3 ст. 319 ЦК України Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.
Разом із тим згідно зі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 759, ч. 3 ст. 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики нерухомого майна за своєю правовою природою є різновидом договору найму (оренди) з певною відмінністю, а саме щодо безоплатності даного правочину, а тому до правовідносин щодо позики нежитлового приміщення застосуються положення Глави 58 Цивільного кодексу.
З огляду на викладені норми Закону, суд приходить до висновку про відсутність права розпоряджатися спадковим майном, а саме передавати його в позику та найм (оренду, суборенду), у відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_4, які не є власниками спірного майна, щодо договір позики та суборенди відповідно.
Положеннями ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Судом встановлено, що відповідно положень Закону Договір оренди та Договір позики нежитлового приміщення може бути укладений лише власником такого майна, а тому вказані Договори, які є предметом розгляду цієї цивільної справи, є нікчемними.
Відповідно до ст.16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.
Таким чином, оскільки позивач заявив вимоги про визнання недійсними спірні договори, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не вірно обрано передбачений п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України спосіб захисту своїх прав.
Оцінюючи у сукупності вказані вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання недійсним вказаних вище правочинів, а саме договору позики нежитлових приміщень, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5; договору суборенди № 3 від 01 жовтня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_8, приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_6 площею 20,0 кв.м строком до 31.12.2017; договору суборенди № 1 від 01 жовтня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7, приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_6 площею 15,0 кв.м строком до 31.12.2017; договору суборенди № 2 від 01 жовтня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_9, приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_6 площею 15,0 кв.м строком до 31.12.2017, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Що стосується позовної вимоги про звільнення приміщень за спірними договорами, суд також вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки така вимога є похідною від позовної вимоги про визнання правочинів недійсними, а вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину позивачем не була пред'явлена і обґрунтована відповідно до положень процесуального закону.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України в зв'язку із відмовою в позові, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституцій України, ст.ст. 16, 316, 317, 319, 203, 215, 759, 760, 761, 1046, 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 79-82, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - Криворізька північна об'єднана податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання договорів оренди недійсними, звільнення нерухомого майна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_2;
Відповідачі: ОСОБА_4, АДРЕСА_17 ОСОБА_5, АДРЕСА_18; ОСОБА_6, АДРЕСА_19; ОСОБА_7, АДРЕСА_3; ОСОБА_8, АДРЕСА_4; ОСОБА_9, АДРЕСА_20;
Треті особи: Криворізька північна об'єднана податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ЄРДПОУ 39738741, м. Кривий Ріг, пр.. Героїв-підпільників, 42; ОСОБА_10, АДРЕСА_5, ОСОБА_11, АДРЕСА_5.
Повне судове рішення складено 06 серпня 2018 року.
Суддя: О. В. Колочко