Справа № 204/4673/18
Провадження № 1-кс/204/1920/18
03 серпня 2018 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_3 про встановлення факту неналежних умов утримання у ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)» та зобов'язання начальника ДУ «Дніпровської УВП (№4)» вчинити певні дії, -
01 серпня 2018 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання ОСОБА_3 про встановлення факту неналежних умов утримання у ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)» та зобов'язання начальника ДУ «Дніпровської УВП (№4)» вчинити певні дії. В обґрунтування скарги заявник посилається на ст. 206 КПК України, та порушує питання щодо неналежних умов його утримання під вартою в камері № 618 в ДУ «Дніпровська УВП (№4)», що полягають в непридатних для життя умовах камери, в якій він утримується, незадовільних санітарно-гігієнічних умовах, а також поганому харчуванні. Зазначає, що в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 257, ч. 2 ст. 15, п.п. 3, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 345, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України. До теперішнього часу він вважається невинуватим, і вже майже 1 рік 7 місяців (з 24.01.2017 року по 23.06.2018 року) утримується під вартою у ДУ «Дніпровська УВП (№4)», у найбільш жорстокіших умовах режиму позбавлення свободи - тюремному ув'язненні. На підставі наведеного, просив встановити факт неналежних умов утримання його під вартою у камері № 618 в ДУ «Дніпровська УВП (№4)», вважати їх такими, що не відповідають положенню статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов'язати начальника ДУ «Дніпровська УВП (№4)» покращити його умови тримання під вартою та забезпечити захист від неправомірних дій працівників ДУ «Дніпровська УВП (№4)» шляхом направлення відповідної ухвали суду до прокуратури Дніпропетровської області для прокурорського реагування щодо неналежних умов утримання під вартою.
Дослідивши клопотання ОСОБА_3 про встановлення факту неналежних умов утримання та матеріали надані Дніпровською установою виконання покарань № 4, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Згідно відповіді ДУВП № 4 № 3/5-14254 від 02.08.2018 року, яка надійшла на адресу суду 02 серпня 2018 року вх. № 18005 встановлено, що у провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувають матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 за ст.ст. 257, 262, 348, 289 ч. 3, 121 ч. 1, 146 ч. 2, 187 ч. 3 КК України.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.03.2015 року у відношенні скаржника обраний та застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалами суду строк тримання під вартою ОСОБА_3 неодноразово продовжувався.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2018 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжено до 23 серпня 2018 року. Тобто, судом першої інстанції у встановленому законом порядку у відношенні скаржника застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і встановлений строк дії такого запобіжного заходу.
Отже, оскільки ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2018 року вирішено питання щодо застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначено строк його застосування - до 23.08.2018 року, після системного аналізу вимог ст. 206 КПК України, приходжу до переконання про відсутність обґрунтованої підозри, що в межах територіальної юрисдикції Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться особа, яка позбавлена свободи за відсутності на те правових підстав та відповідного рішення суду.
За таких обставин слід зазначити, що підстав для постановлення ухвали щодо здійснення доставки ОСОБА_3 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення його свободи, судом не встановлено.
Водночас, оскільки заявник вважає, що він як обвинувачений утримується під вартою в неналежних умовах та просить захистити його конституційні права та інтереси, слід дослідити це питання щодо наявності підстав для вжиття заходів, передбачених ч. 1 ст. 206 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Тобто, ст. 206 КПК України, яка регламентує загальні обов'язки судді, щодо захисту прав людини, зобов'язує його забезпечити додержання прав особи, взятої під варту, в тому числі і в частині забезпечення їй належних умов існування під час перебування під вартою, а ст. 55 Конституції України зазначає, що права і свободи людини та громадянина у випадку їх порушення захищаються саме судом.
Так, у статті 28 Конституції України зазначається про те, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Аналогічна позиція дублюється і у статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України» (заява № 29334/11), ЄСПЛ надав належну правову оцінку умовам утримання заявника в установі Київського слідчого ізолятору. Зокрема, Суд констатував у цій справі, що мало місце порушення статті 3 Конвенції, у зв'язку з тим, що заявник знаходився у неналежних умовах утримання в Київському СІЗО № 3, а саме: обмеження заявника у вільному просторі, неналежні санітарні умови, обмежений доступ денного світла, погане харчування та інші.
У своїй скарзі ОСОБА_3 заявляє про погані умови утримання в ДУ «Дніпровська УВП (№4)», зокрема на непридатні для життя умови в камері, в якій він утримується, санітарно-гігієнічні умови, відсутність вентиляції приміщення, предметів особистої гігієни, погане харчування.
Враховуючи наведене, слідчий суддя виходячи із загальних обов'язків судді щодо захисту прав людини, вважає за потрібне вжити передбачені законом заходи реагування з метою перевірки відомостей викладених у клопотанні ОСОБА_3 , та забезпечення захисту прав особи, яка утримується під вартою.
Таким чином, приходжу до висновку про необхідність забезпечення додержання прав ОСОБА_3 на належні умови утримання його під вартою, а тому клопотання в частині вжиття заходів, передбачених ч. 1 ст. 206 КПК України, підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
З метою перевірки відомостей викладених у заяві ОСОБА_3 вважаю за потрібне доручити прокуратурі Дніпропетровської області, в межах територіальної юрисдикції якої знаходиться ДУ «Дніпровська УВП (№4)», здійснити перевірку умов утримання ОСОБА_3 під вартою в ДУ «Дніпровська УВП (№4)».
Частиною 3-ю статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Отже, вирішуючи вимоги клопотання в частині встановлення факту неналежних умов утримання в ДУВП № 4 та зобов'язання начальника вчинити певні дії, виходячи з приписів ч.1 ст. 206 КПК України та приймаючи до уваги те, що до повноважень слідчого судді в межах вирішення скарги в порядку ст. 206 КПК України не належить можливість вирішувати питання щодо встановлення факту неналежного утримання та зобов'язання начальника ДУВП № 4 покращити умови тримання під вартою ОСОБА_3 , приходжу до переконання, що в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі ст.ст. 28, 55 Конституції України, та керуючись ст.ст. 26, 206, 369-372 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_3 про встановлення факту неналежних умов утримання у ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)» та зобов'язання начальника ДУ «Дніпровської УВП (№4)» вчинити певні дії - задовольнити частково.
З метою забезпечення додержання прав ОСОБА_3 , на належні умови його утримання під вартою в ДУ «Дніпровська УВП (№4)» доручити прокуратурі Дніпропетровської області провести дослідження фактів, викладених у заяві ОСОБА_3 , та здійснити перевірку умов утримання його під вартою в ДУ «Дніпровська УВП (№4)».
Про результати проведеної перевірки повідомити Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська та заявника.
В іншій частині вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1