Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 липня 2018 р. Справа№805/3292/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Кульматицькій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Секьюріті Груп"
до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.12.2017 року № 0006461414, від 02.01.2018 року № 0006531414.
за участю
представників сторін
від позивача: Добротькін О.П. - за довірен.,
від відповідача: Пономарьов А.В. - за довірен.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Секьюріті Груп" м. Покровськ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області та з урахуванням уточнень просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.12.2017 року № 0006461414, від 02.01.2017 року № 0006531414.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом неправомірно встановлено заниження підприємством податку на додану вартість в період серпня 2017 р. на загальну суму 24656,02 грн., та контролюючий орган не мав підстав для визнання правочину таким, що немає реального характеру, на підставі акту перевірки № 799/05-99-14-14/35887582. Також позивач зазначив, що контролюючим органом неправомірно встановлено заниження підприємством податку на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 95344,70 грн., у тому числі за вересень 2017 р. на суму 72592,80 грн. та жовтень 2017 р. на суму 22751,90 грн., та контролюючий орган не мав підстав для визнання правочину таким, що не має реального характеру, на підставі акту перевірки № 925/05-99-14-14/35887582.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав обставини викладені в адміністративному позові та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що позивачем до перевірки не надано прайс-лист продавця, про що зазначено у п. 2.1., який є невід'ємною частиною договору між позивачем та ТОВ «Транзит сталь». Вищенаведене свідчить про укладення договору без мети її реального здійснення для надання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ та зменшення платежів до бюджету. Також відповідач зазначає про те, що на запит контролюючого органу, підприємство надало первинні документи, що підтверджують взаємовідносини по договору купівлі-продажу від 16.08.2017 № 0816 не в повному обсязі та відсутня можливість підтвердити рух придбаних товарів. Крім того зазначає про порушення допущені при складанні ТТН, що не може свідчити про проведення даної операції. Також фахівцями контролюючого органу при проведенні перевірки та складанні висновків акту перевірки від 13.12.2017 №925/05-99-14-14/35887582 враховано податкову інформацію, отриману від іншого контролюючого органу ДФС України, яка складена з причини неможливості проведення зустрічної звірки у зв'язку із відсутністю та/або не надання первинних документів щодо підтвердження фінансово - господарських операцій з контрагентом-постачальником: ТОВ «Транзіт сталь» та контрагентами-покупцями, у тому числі ТОВ «Донбас секьюріті груп».
Ухвалою суду від 29 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/3292/18-a та призначено розгляд справи у підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 18.06.2018 року.
Ухвалою від 18.06.2018 р. за клопотання представників сторін відкладено підготовче провадження по справі на 11.07.2018 р.
11.07.2018 р. суд відклав розгляд справи за клопотанням представника позивача на 19.07.2018 р.
19.07.2018 р. суд відклав розгляд справи на 25.07.2018 р.
25.07.2018 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні про що постановлена ухвала.
Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Донбас секьюріті груп» (35887582) з питань достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ «Транзіт сталь» (41305168) за серпень 2017 р., за результатами якої складено Акт № 799/05-99-14-14/35887582 від 04.12.2017 р. (а.с. 13-31)
Актом перевірки встановлено наступне порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 24656,02 грн. На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.12.2017 року № 0006461414, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 24656 грн. - сума податкового зобов»язання та 12328 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 32)
Також контролюючим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Донбас секьюріті груп» (35887582) з питань достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ «Транзіт сталь» (41305168) за вересень та жовтень 2017 р., за результатами якої складено Акт № 925/05-99-14-14/35887582 від 13.12.2017 р. (а.с. 33-53)
Актом перевірки встановлено наступне порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 95344,70 грн. у тому числі вересень 2017 р. в сумі 72592,80 грн., жовтень 2017 р. в сумі 22751,90 грн. На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.01.2018 року № 0006531414, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 95345 грн. - сума податкового зобов»язання та 47672 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 54)
Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податковових повідомлень - рішень від 26.12.2017 року № 0006461414, яким позивачеві яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 24656 грн. - сума податкового зобов»язання та 12328 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає наступне та від 02.01.2018 року № 0006531414 яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 95345 грн. - сума податкового зобов»язання та 47672 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Згідно Актів перевіркок позивача встановлено, що у відображених показниках за період з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р. у загальній сумі 188199 грн. та за період 01.09.2017 р. по 31.10.2017 р. у загальній сумі 260027,3 грн. на підставі документів встановлено завищення задекларованих ТОВ «Донбас секьюріті груп» показників у рядку 10.1 Декларації «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» всього на суму 24656,02 грн. та 95344, грн. відповідно. В зв»язку з чим встановлено, що ТОВ «Донбас секьюріті груп» в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями у період з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р. від підприємства ТОВ «Транзіт сталь» по операціям за якими не відбувся перехід права власності та як наслідок купівля - продаж товару. Операції не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості.
Правовідносини по спірному податковому рішенню регулюються вимогами ПКУ у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХIV) та положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704.
Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Згідно пп. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Підпунктом 198.2. статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно пп. 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Судом встановлено, що між ТОВ «Транзіт сталь» (продавець) та ТОВ «Донбас Секьюріті Груп» (покупець) був укладений договір купівлі - продажу від 16.08.2017 року № 0816. (а.с.79-81)
Згідно умов договору продавець зобов»язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар в асортименті, кількості та за цінами, що визначені у видаткових накладних. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною, виданою продавцем, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікацій в розумінні ст. 266 ГК України.
Ціна товару визначається виходячи з діючого прас - листа продавця. Загальна сума договору складається з суми вартості товарів, оплачених покупцем протягом строку дії даного договору. Підтвердженням вартості товарів вважається видаткова накладна. Оплата товару здійснюється згідно рахунку - фактури продавця.
Передача товару здійснюється за адресою покупця: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл., вул. Конституційна, буд. 9а.
На виконання умов договору суду надані копії наступних первинних документів: прибуткові накладні від 16.08.2017 р. № РН-0816/29, 18.08.2017 р. РН-0818/08, 22.08.2017 р. РН-0822/05, 25.08.2017 р. РН-0825/04, 29.08.2017 р. РН-0829/07; податкові накладні від 16.08.2017 р. № 316, 18.08.2017 р. № 317, 22.08.2017 р. № 318, 25.08.2017 р. № 318, 29.08.2017 р. № 320; рахунки - фактури від 16.08.2017 р. № РФ-0816/29, 18.08.2017 р. РФ-0818/08, 22.08.2017 р. РФ-0822/05, 25.08.2017 р. РФ-0825/04, 29.08.2017 р. РФ-0829/07; платіжні доручення 12.09.2017 р. № 878, 25.09.2017 р. № 913, 02.10.2017 р. № 934, 02.10.2017 р. № 936, 02.10.2017 р. № 939 та № 940. Загальна сума поставленого товару склала 720004,32 грн. (а.с.56-65, 137-150)
Також суду надана копія договору оренди № 306К/16 від 07.11.2016 р. (разом з копіями додаткових угод) укладений між ТОВ «Промінвестальянс» (орендодавець) та ТОВ «Донбас Секьюріті Груп» (орендар). Предметом договору є нежитлове приміщення розташоване в приміщенні по вул. Конституційній. 9А у м. Кривому Розі, а також складське приміщення з прилеглою територією. (а.с. 82-99)
Крім того надані копії товарно - транспортних накладних від 16.08.2017 р. № РН-0816/29, 18.08.2017 р. РН-0818/08, 22.08.2017 р. РН-0822/05, 25.08.2017 р. РН-0825/04, 29.08.2017 р. РН-0829/07. (а.с. 66-70)
Згідно пояснень представника позивача у судовому засіданні придбаний товар був оприбуткований підприємством позивача на складі та використаний у власній діяльності, на підтвердження чого надані наступні документи договір № 2016/у/СО/1242 від 04.10.2016 р. укладений між позивачем та ПАТ «Південний гірничо - збагачувальний комбінат», накладні на внутрішнє переміщення від 01.09.2017 р. № ПМ-0000292, 01.10.2017 р. № ПМ-0000294, акти на списання від 30.09.2017 р. СпТ-00211, 31.10.2017 р. СпТ-000213., акти приймання - передачі виконаних робіт від 31.08.2017 р. № 23, 30.09.2017 р. № 14, 31.10.2017 р. № 12. А також договір № 916 від 27.10.2016 р. укладений між позивачем та ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат», накладні на внутрішнє переміщення від 01.09.2017 р. № ПМ-0000293, 01.10.2017 р. № ПМ-0000295, акти на списання від 30.09.2017 р. СпТ-00212, 31.10.2017 р. СпТ-000214, акти здачі - приймання робіт від 31.08.2017 р. № 35, 30.09.2017 р. № 12, 31.10.2017 р. № 10. (а.с. 71-78, 202-224)
Вищезазначені документи надавалися податковому органу під час проведення перевірки, що підтверджується аками перевірок.
Проаналізувавши надані суду первинні документи, суд дійшов висновку, що вони складені у відповідності до вимог ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем документально підтведжено рух активів в процесі здійснення господарської операції та зміни в майновому стані, у звязку з чим підтведжено реальність здійснення господарської операції.
Щодо посилання податкового органу на відсутність діючого прайс- листа продавця (який передбачений п. 2.1. договору), без якого неможливо визначити ціну товару, суд зазначає, що п 2.2 цього ж договору передбачено, що підтвердженням вартості товарів вважається видаткова накладна, та оплата товару здійснюється згідно рахунку - фактури (п. 2.3 договору). Крім того суд зазначає, що прас - лист не є первинним документом а розумінні закону.
Щодо посилання на недоліки в оформленні ТТН то суд зазначає, що це не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Оскільки, як зазначено вище, платником податків документально підтведжено фактичний рух активів та зміни у власному капіталі, у зв'язку з проведеною господарською операцією.
З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобовязаний субєкт владних повноважень.
Разом з тим відповідно до принципу змагальності субєкт господарювання має спростувати доводи субєкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
При встановленні факту здійснення господарської операції, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у звязку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
відсутність первинних документів обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».
У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» висловлено позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Так, наведені ГУ ДФС у Донецькій області результати опрацювання зібраної податкової інформації не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Транзіт Сталь», факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статтей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, не доведено, що надані під час перевірки та до суду документи мають суперечливі дані, недостовірні відомості, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що ередбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду зправ людини по справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
У звязку з чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Секьюріті Груп" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.12.2017 року № 0006461414, від 02.01.2017 року № 0006531414
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Секьюріті Груп" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.12.2017 року № 0006461414, від 02.01.2017 року № 0006531414 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.12.2017 року № 0006461414, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24656 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12328 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.01.2017 року № 000653141, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 95345 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 47672 грн.
Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 25 липня 2018 року в присутності представників позивача та відповідача.
Повний текст рішення складено та підписано 06 серпня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Олішевська В.В.