Справа № 675/2024/18
Провадження № 1-кп/675/133/2018
"03" серпня 2018 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі матеріали кримінального провадження № 12018240150000229, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 липня 2018 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ліщани Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта повна професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-20 березня 1995 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. 81 ч. 3 КК України до 03 років 06 місяців позбавлення волі;
-19 грудня 1997 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. 140 ч. 3 КК України до 03 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
-22 березня 2001 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. ст. 140 ч. 2, 17, 140 ч. 2, 81 ч. 3, 140 ч. 3, 42 КК України до 05 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;
-05 вересня 2006 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. ст. 297, 395, 70 КК України до 01 року 06 місяців позбавлення волі;
-04 квітня 2008 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. 162 ч. 1 КК України до 02 років обмеження волі;
-06 вересня 2010 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 03 років обмеження волі;
-05 березня 2012 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. ст. 185 ч. 3, 71, 72 КК України до 03 років 01 місяця позбавлення волі;
-30 липня 2015 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 03 місяців арешту,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
25 червня 2018 року близько 14 години ОСОБА_5 , перебуваючи у під'їзді № 2 багатоквартирного житлового будинку БОС № 9, розташованого по вул. Шевченка у м. Ізяславі Хмельницької області, помітив на першому поверсі поблизу сходової клітки незамкнений запірним пристроєм дитячий велосипед синього кольору, після чого у нього виник умисел на вчинення крадіжки цього велосипеда. Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, з метою власного збагачення, ОСОБА_5 , керуючись корисливім мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, повторно, шляхом вільного доступу викрав дитячий велосипед марки «Fort fo kids Racer» синього кольору, вартістю 686,67 гривень, який належить ОСОБА_4 .
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
27 липня 2018 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про примирення на таких умовах:
- підозрюваний ОСОБА_5 повністю та беззаперечно визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення відносно потерпілої, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за встановлених обставин;
- потерпіла ОСОБА_4 підтверджує факт примирення з обвинуваченим, здійснює акт його прощення в результаті вільного добровільного остаточного волевиявлення, яке виключає будь-який неправомірний вплив шляхом обіцянок, насильства, погроз, фізичного або психічного примусу;
- сторони повністю дійшли згоди щодо правової кваліфікації вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України;
- сторони дійшли взаємної згоди щодо міри покарання, яке має понести підозрюваний за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді шести місяців арешту.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є злочином середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та просить затвердити угоду.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про примирення, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди, судом не встановлено.
Узгоджена потерпілою і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, не суперечить інтересам суспільства, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових правопорушень. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_5 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, що пом'якшує його покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, котрий вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, однак неодноразово був засуджений за скоєння злочинів проти власності, суд дійшов висновку, що укладену між потерпілою ОСОБА_4 і підозрюваним ОСОБА_5 угоду про примирення слід затвердити та призначити підсудному узгоджене сторонами покарання у вигляді шести місяців арешту.
Під час досудового розслідування до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Суд приймає до уваги, що як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду ОСОБА_5 покладені на нього процесуальні обов'язки виконував, спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду або перешкоджати кримінальному провадженню не робив, інше кримінальне правопорушення не вчинив, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не змінились, прокурор клопотав про залишення ОСОБА_5 попередньо застосованого запобіжного заходу, а тому суд вважає, що до вступу вироку в законну силу доцільно залишити ОСОБА_5 попередньо обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази підлягають поверненню власнику.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтвердженівитрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України,
Затвердити угоду про примирення, укладену 27 липня 2018 року між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді арешту строком 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - особисте зобов'язання.
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку щодо нього до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 572 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Речовий доказ: дитячий велосипед марки «Racer» синього кольору, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 ,- залишити у власності ОСОБА_4 , жительки АДРЕСА_1 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:
підсудним виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілою виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання, не роз'яснення їй наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 статті 474 КПК України;
прокурором, виключно з підстав затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1