Номер провадження 3/754/2843/18
Справа №754/7133/18
Іменем України
03 серпня 2018 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає: АДРЕСА_1
за ст.ст.124, 130 ч.1 КпАП України,
19.05.2018р. о 23.35 год. по вул.Братиславській,42 у м.Києві водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло), від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, при цьому не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався попереду, що призвело до пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п.п.2.3 (б), 2.5, 12.1, 13.1 ПДР та вчинив правопорушення, передбачені ст.ст.124, 130 ч.1 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 свою вину визнав частково, зазначив суду, що під час ДТП він не перебував у стані сп'яніння, від проходження медичного огляду він не відмовлявся, а працівники поліції ввели його в оману, сказавши підписати протокол.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, показання, допитаних в суді в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, враховуючи характер правопорушень, вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
Як показала суду допитана в якості свідка ОСОБА_3, 19.05.2018р. вона викликала таксі, на її виклик приїхав автомобіль "ВАЗ" під керуванням даного водія, під час руху, вона не слідкувала за дорогою і не може сказати з якою швидкістю їхав водій, однак доволі швидко. На світлофорі у місці зіткнення, вона звернула увагу, що відстань до автомобіля попереду не велика, водій не гальмував, тому вона закричала, він почав різко гальмувати, однак відбулося зіткнення автомобілів, внаслідок чого вона вдарилась ногою і головою, після чого самостійно звернулась до лікаря, де їй надали відповідну довідку про отримання тілесних ушкоджень. Коли вона повернулась до місця ДТП, побачила, що водій наляканий, вона сама повідомила патрульних про те, що була пасажиром в автомобілі під час ДТП, однак не звернулась з заявою про спричинення їй тілесних ушкоджень, оскільки мала намір вирішити спір мирним шляхом. Разом з тим, вона не була присутня під час відмови водія від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а тому щось повідомити суду з цього приводу не може. В суді вже дізналась, що він відмовився від огляду і вважає це неправильним.
Допитаний в суді в якості свідка другий учасник ДТП ОСОБА_2, показав, що 19.05.2018, він керуючи автомобілем НОМЕР_2, зупинився на червоний сигнал світлофора на перехресті по вул.Братиславській,42 у м.Києві, коли несподівано відчув удар в задню частину транспортного засобу. Вони викликали поліцію, оформили ДТП і він поїхав, а водій ОСОБА_1 залишився оформлювати документи. Пізніше він йому повідомив, що йому пропонували поїхати на медичний огляд. Свідок ОСОБА_2 зазначив суду, що він не був присутнім особисто, а тому не може повідомити суду відмовився ОСОБА_1 від проходження медичного огляду чи ні.
Таким чином, вина ОСОБА_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, письмовими поясненнями учасників ДТП та показаннями допитаних в суді свідків.
Що стосується притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п.1.3 ПДР України, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п.1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установлено порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок виявлення осіб, які керують транспортними засобами в нетверезому статі, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а також наказом МВС та МОЗ України від 09.09.2009 № 400/666 «Про затвердження Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції», затвердженим у Міністерстві юстиції України 06.10.2009р. під № 931/16947.
За відмову від проходження медичного огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством аналогічну тій, що і за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, а також іншими доказами.
Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують його увагу та швидкість реакції, проводяться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох понятих складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп'яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що якщо водій ухиляється від проходження огляду, то його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з доданого до матеріалів справи відеозапису, ОСОБА_1 не надав згоди на проведення стосовно нього медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При визначенні міри адміністративного стягнення, суд враховує, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставини, що пом'якшують відповідальність.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в частині відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доказів, підтверджуючих невинуватість ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП суду не надано.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10.200 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд вважає, що така міра відповідальності відповідає вчиненим правопорушенням, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 23, 33, 34-35, 36, 40-1, 245, 251, 266, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 130 ч.1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10.200 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Строк позбавлення спеціального права ОСОБА_1 обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що посвідчує це право.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352,40 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: