4-с/754/20/18
Справа № 754/4727/16-ц
Іменем України
19 липня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва, в складі:
головуючого - судді - Галась І.А.,
при секретарі - Дмитрієвій А.
за участю: представника відповідача - ОСОБА_1
державного виконавця - Дегтярьової Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому заяву скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дегтярьової Юлії Сергіївни,
Скаржник ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дегтярьової Юлії Сергіївни, в якій просила: визнати протиправними дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з проведення виконавчих дій про виконання судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року в цивільній справі № 754/4627/16-ц за позовом ТОВ «Сол-Проперті» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження майном, шляхом виселення; скасувати всі процесуальні рішення у формі постанов, винесені державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дегтярьовою Юлією Сергіївною при проведенні виконавчих дій з виконання судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року в цивільній справі № 754/4627/16-ц за позовом ТОВ «Сол-Проперті» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження майном, шляхом виселення; поновити порушені права ОСОБА_2 шляхом вселення його в квартиру АДРЕСА_1. Свої вимоги скаржник мотивував тим, що державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дегтярьовою Ю.С. були безпідставно проведені виконавчі дії по виконанню судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року в цивільній справі № 754/4627/16-ц за позовом ТОВ «Сол-Проперті» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження майном, шляхом виселення, оскільки на час відкриття виконавчого провадження та проведення дій державним виконавцем з приводу виконання рішення суду дане рішення не набрало законної сили, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку.
Протягом судового розгляду справи представник скаржника вимоги скарги підтримала в повному обсязі, додатково пояснила, що державний виконавець була повідомлена про апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року в цивільній справі № 754/4627/16-ц за позовом ТОВ «Сол-Проперті» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження майном, шляхом виселення.
Державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дегтярьова Ю.С. проти задоволення скарги заперечувала в повному обсязі, додатково пояснила, що вона не була належним чином повідомлена про апеляційне оскарження рішення суду і вчинила всі дії в межах повноважень.
15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Протягом судового розгляду справи до суду не з'являлись ОСОБА_4 та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Проперті», про час та місце розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомляли.
Частинами першою й другою статті 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Враховуючи вимоги статті 450 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності сторін, що не з'явились та які були повідомлені своєчасно та належним чином про розгляд скарги.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, оглянувши надані копії матеріалів виконавчого провадження № 54056688 керуючись законом, суд дійшов до висновку, що доводи скаржника знайшли своє підтвердження і скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛ-ПРОПЕРТІ" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження нерухомим майном шляхом виселення були задоволені - усунуто перешкоди у реалізації права володіння, користування, розпорядження нерухомим майном Товариству з обмеженою відповідальністю "СОЛ-ПРОПЕРТІ", а саме квартирою АДРЕСА_3 у м. Києві, шляхом виселення з квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_2.
На виконання вищезазначеного рішення суду Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 754/4727/16 від 16 травня 2017 року.
26 травня 2017 року відповідачем ОСОБА_4 було подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_4 була відхилена а рішення Деснянського районного суду міста Києва було залишено без змін.
01 червня 2017 року представник Товариству з обмеженою відповідальністю "СОЛ-ПРОПЕРТІ" звернувся до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою про прийняття виконавчого документу до виконання та примусове виконання рішення суду додавши до заяви виконавчий лист № 754/4727/16 від 16 травня 2017 року.
Постановою державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дегтярьової Ю.С. від 02.06.2017 року було відкрито виконавче провадження № ВП 54056688.
Постановою державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дегтярьової Ю.С. від 20.07.2017 року було проведено опис та арешт коштів боржника.
Постановою державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дегтярьової Ю.С. від 09.08.2017 року виконавче провадження було закрито у зв'язку з повним фактичним виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до наступних висновків.
Завершальною стадією судового провадження на підставі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавче провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене прав заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Вивчивши хронологію подій суд обґрунтовано дійшов висновку, що на час відкриття виконавчого провадження № 54056688 та протягом часу вчинення державним виконавцем дій щодо виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року в цивільній справі № 754/4627/16-ц за позовом ТОВ «Сол-Проперті» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження майном, шляхом виселення дане рішення законної сили не набрало у зв'язку з його оскарження відповідачем в апеляційному порядку.
Згідно п. 1 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги скарги в частині визнання протиправними дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з проведення виконавчих дій про виконання судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року в цивільній справі № 754/4627/16-ц за позовом ТОВ «Сол-Проперті» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження майном, шляхом виселення.
Вимога скарги частині скасування всіх процесуальних рішень у формі постанов, що були винесені державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дегтярьовою Юлією Сергіївною при проведенні виконавчих дій з виконання судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року в цивільній справі № 754/4627/16-ц за позовом ТОВ «Сол-Проперті» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження майном, шляхом виселення та поновлення порушених прав ОСОБА_2 шляхом вселення його в квартиру АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, суду протягом розгляду не було надано доказів обґрунтованість скарги і цій частині.
Таким чином, підсумовуючи викладене, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга є підставною та обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 258, 260, 353, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
Скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дегтярьової Юлії Сергіївни задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з проведення виконавчих дій про виконання судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року в цивільній справі № 754/4627/16-ц за позовом ТОВ «Сол-Проперті» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження майном, шляхом виселення.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя: