Справа № 2-473/10
26 січня 2010 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Якухно О.М.
з секретарем Каленською Н.В.
з участю
позивача (відповідача) ОСОБА_1
відповідача (позивача) ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним, -
Позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб з відповідачем мотивуючи тим, що відносини в сім'ї не склалися. В сім'ї було відсутнє взаєморозуміння, виникали сварки та скандали. Разом вони не проживають з листопада 2005 року і стосунків не підтримують.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просить визнати шлюб, укладений між нею та відповідачем недійсним, мотивуючи тим, що з 1989 року вона проживала з відповідачем, але законно шлюб не укладала, оскільки заяву про реєстрацію шлюбу не подавала і нікому цього робити не довіряла. Відповідач підробив від її імені заяву і зробив фіктивний брак для своєї вигоди.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 (він же відповідач по зустрічному позову) свої позовні вимоги підтримав і пояснив, що не проживають вони разом з листопада 2005 року і шлюбних стосунків не підтримують. Просить розірвати шлюб, категорично не згоден на примирення. Майнових претензій не має. Зустрічний позов не визнав і пояснив, що шлюб було укладено за згодою ОСОБА_2 і заяву подавала вона особисто. Було весілля і після цього вони проживали разом. Під час шлюбу народилося 2-є дітей, а тому підстав для задоволення цього позову немає.
Відповідач ОСОБА_2 (вона ж позивач по зустрічному позову) в розірванні шлюбу заперечує з підстав, що шлюб є недійсним і не може бути розірваний. Заяву про реєстрацію шлюбу вона не подавала, а проживали вони разом в громадському шлюбі. Паспорт вона не отримувала. Раніше не зверталася з позовом про визнання шлюбу недійсним, оскільки не було часу. Вважає, що при розірванні шлюбу, відповідач може її виселити з будинку і вона залишиться ні з чим.
Дослідивши докази суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову про визнання шлюбу недійсним, слід відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (повторного), виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Овруцького районного управління юстиції, серії 1-ТП № 049196 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб 4.11.89, актовий запис № 22. Під час перебування у шлюбі народились двоє дітей, один з яких - Андрій, ІНФОРМАЦІЯ_1, є неповнолітнім.
Відповідно до ст.45 КпШС України шлюб може бути визнаний недійсним в разі порушення умов, встановлених статтями 15-17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім'ю (фіктивний брак).
ОСОБА_2 посилається на відсутність її згоди на укладення шлюбу, тобто на ст.15 КпШС України, яка передбачає, що для укладення шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку.
В судовому засіданні доказів позивачем по зустрічному позову про відсутність її згоди на укладення шлюбу не надано. Після укладення шлюбу було проведено весілля, сторони проживали разом більше 10 років і під час спільного проживання у них народилося двоє дітей, що останні не заперечують. Прізвище позивача було змінено з «Штоюнда» на «Старовойт», яке остання сама зазначає в позовній заяві. В свідоцтві про народження дитини Андрія, ІНФОРМАЦІЯ_2, яке долучено до справи, в графі мати також зазначено «Старовойт Олена Іванівна» про що остання знала, а тому її пояснення, що вона проживала в «громадському шлюбі» і не надавала згоду на укладення шлюбу, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, вимога ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним є безпідставною.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя , дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що відносини між сторонами не склалися, позивач категорично не згоден на примирення, подружні стосунки сторони не підтримують більше 3 років, спільно не проживають, вжиті судом заходи до примирення позитивного наслідку не принесли, тобто фактично шлюб не існує, підстав для збереження сім'ї немає, а тому шлюб слід розірвати.
Позивачем (відповідачем по зустрічному позову) сплачено судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн..
Від сплати судового збору відповідач (позивач по зустрічному позову) звільнена на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”. Останньою сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 31,25 грн..
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 4 листопада 1989 року виконавчим комітетом Покалівської сільської ради Овруцького району, актовий запис № 22 між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Витрати при отриманні в органах РАЦСу свідоцтва про розірвання шлюбу в сумі 17 грн. покласти на ОСОБА_1, а ОСОБА_2 звільнити від зазначених витрат.
В задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним відмовити за безпідставністю.
На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення рішення або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.