Справа № 359/9713/17 Головуючий у І інстанції Журавський В. В.
Провадження № 22-ц/780/2227/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 52 23.07.2018
Іменем України
23 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Суханової Є.М.,
суддів: Мережко М.В., Матвієнко Ю.О.,
за участю секретаря Шуляка Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Київ цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення невиплаченої премії та моральної шкоди,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, який обґрунтовувала тим, що в ДП МА «Бориспіль» працює на посаді начальника служби пасажирського обслуговування. 08 листопада 2017 року позивача було ознайомлено з наказом генерального директора ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_3 від 26 жовтня 2017 року № 11-07/1-1523/п, яким позивачу оголошено догану за порушення вимог п. п. 4.1, 4.33, 6.7 посадової інструкції начальника служби пасажирського обслуговування від 13.03.2017. № 29-05/2-21. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення став акт про результати службового розслідування від 19.10.2017. № 41-26-25. Позивач вказала, що факт порушення нею трудової дисципліни відповідачем не доведений, свої посадові обов'язки вона виконувала належним чином, винною себе у порушенні трудової дисципліни не вважає. З актом про результати службового розслідування від 19.10.2017. № 41-26-25 відповідач позивача не ознайомлював, суть звинувачення не доводив. Після проведення службового розслідування з його матеріалами позивача не ознайомлювали. Враховуючи ці обставини, позивач вважає, що притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконним та безпідставним. Внаслідок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності їй не нараховано премію за жовтень місяць 2017 року у розмірі 2 399, 57 грн. Зважаючи на незаконність оголошення їй догани, позивач вважає позбавлення її премії безпідставним. Позивач стверджує, що необґрунтованими претензіями з боку відповідача до виконання нею своїх посадових обов'язків їй завдано моральну шкоду у розмірі 18110 грн Внаслідок безпідставного обвинувачення був підірваний її авторитет серед колег і, особливо, підлеглих, такі обвинувачення є підставою для сумніву щодо компетентності позивача, як керівника і фахівця. Це сприймається позивачем як приниження її ділової репутації. Враховуючи наведені обставини, позивач просила скасувати наказ ДП МА «Бориспіль» від 26 жовтня 2017 року № 11-07/1-1523/п про оголошення їй догани, стягнути на її користь премію у розмірі 2 399, 57 грн. за жовтень 2017 року, а також моральну шкоду у розмірі 18 110 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року позов задоволено. Скасовано наказ генерального директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ОСОБА_3 від 26 жовтня 2017 року №11-07/1-1523/п про оголошення догани ОСОБА_2. Стягнуто з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069, на користь ОСОБА_2 премію за жовтень 2017 року у розмірі 2399 гривень 57 копійок. Стягнуто з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069, на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду у розмірі 5000 гривень. Стягнуто з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069, на користь ОСОБА_2 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2240 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що судом було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального права.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначали, що застосування дисциплінарного стягнення відбулось з дотриманням норм трудового законодавства, а судом першої інстанції невірно дана правова оцінка обставин у справі, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального і процесуального права, і відповідно є незаконним.
А тому, просить рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , вважає, що вона обґрунтована та підлягає до часткового задоволенню. А саме рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позову про стягнення невиплаченої премії та моральної шкоди. Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про скасування наказу від 26 жовтня 2017 року №11-07/1-1523/п про оголошення догани, оскільки доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються матеріалами справи. А отже в цій частині рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено та з цим погоджуэться колегія суддыв наступне.
ОСОБА_2 працює в ДП МА «Бориспіль» на посаді начальника служби пасажирського обслуговування.
18 серпня 2017 року ,чергові залу відділу обслуговування в терміналах служби пасажирського обслуговування ОСОБА_4Ю, та ОСОБА_5 здійснили супровід під виглядом гостей аеропорту, пасажирів до пункту контролю на авіаційну безпеку № 15 та зони прикордонного контролю.
24 серпня 2017 року менеджер по роботі з ключовими клієнтами відділу обслуговування перевезень служби пасажирського обслуговування ОСОБА_6 здійснила супровід під виглядом гостя аеропорту, пасажира до пункту контролю на авіаційну безпеку № 15 та зони прикордонного контролю.
Як вважає відповідач, дані дії були вчинені з прямої вказівки позивача.
За результатами службового розслідування від 19 жовтня 2017 року, службова комісія склала акт № 41-26-25 з висновками про порушення позивачем трудової дисципліни та з пропозицією застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення п.п. 4.1, 4.33, 6.7 посадової інструкції начальника служби пасажирського обслуговування від 13.03.2017. № 29-05/2-21 (а.с 77)
Наказом генерального директора ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_3 від 26 жовтня 2017 року № 11-07/1-1523/п позивачу оголошено догану за порушення вимог п. п. 4.1, 4.33, 6.7 посадової інструкції начальника служби пасажирського обслуговування від 13.03.2017. № 29-05/2-21(а.с 77).
Наказом ДП МА «Бориспіль» від 28.05.2014 № 01-07-516 (а.с. 28) введено в дію технологію обслуговування гостей аеропорту, метою та сферою застосування якої є регламентування порядку передачі та узгодження замовлень на обслуговування гостей аеропорту; регулювання взаємодії між підрозділами ДП МА «Бориспіль» при обслуговуванні гостей аеропорту через термінали «D» та «В» (а.с 64)
Відповідно до п. 3.2 вказаної Технології рішення про передачу замовлення на обслуговування гостей аеропорту через термінали «D» та «В» приймає генеральний директор ДП МА «Бориспіль» або особа, яка його заміщує, а також перший заступник генерального директора.
З аркуша ознайомлення з наказом № 01-07-516 від 28.05.2014 року «Про введення в дію технології обслуговування гостей аеропорту» вбачається, що позивач з наказом від 28.05.2014 № 01-07-516 року «Про введення в дію технології обслуговування гостей аеропорту» під підпис не ознайомлена.
Відповідно до п. 1.2 Посадової інструкції начальника служби пасажирського обслуговування від 13.03.2017 № 29-05/2-21 начальнику СПО безпосередньо підпорядковані: агент з адміністративної підтримки; агент з рекламації; начальник відділу обслуговування в терміналах; заступник начальника служби; менеджер з організації обслуговування авіаперевезень; начальник відділу обслуговування перевезень; адміністратор камери незапитаного багажу; начальник медпункту.
Отже, безпосередньо позивачу, як начальнику служби пасажирського обслуговування, не підпорядковані працівники, які обіймають посади начальника зміни відділу обслуговування в терміналах СПО, адміністратора терміналу «D» відділу обслуговування в терміналах СПО, менеджера по роботі з ключовими клієнтами відділу обслуговування перевезень СПО та чергового залу відділу обслуговування в терміналах СПО.
В своїх поясненнях на ім'я генерального директора ОСОБА_3, позивач ОСОБА_2 зазначила, що 18 серпня 2017 року та 24 серпня 2017 року нею заявки на обслуговування гостей аеропорту не надавались. Згідно технології обслуговування гостей аеропорту, вона, взагалі, таких заявок не надає і ніколи не надавала. Одночасно, в своїх поясненнях висловила пропозиції щодо удосконалення технології обслуговування гостей аеропорту.
З пояснень вбачається, що жоден з опитуваних працівників прямо не вказав на те, що позивач надавала 18 серпня 2017 року та 24 серпня 2017 року вказівки на супроводження гостей аеропорту.
Погоджується колегія суддів і з наступними висновками суду першоїі інстанції.
24 серпня є святковим днем - День незалежності України. Апелянт не заперечує проти того, що позивач працює за щоденним, а не позмінним, графіком роботи. Це означає, що 24 серпня 2017 року позивач на роботу не виходила, до виконання своїх функціональних обов'язків не приступала, а тому і порушити їх не могла. Принаймні, доказів того, що позивачка 24 серпня 2017 року на роботу виходила, апелянт не надав.
З технологію обслуговування гостей аеропорту, введеного в дію 28.05.2014 року, позивачка під підпис не ознайомлена, а сама технологія жодних обов'язків на позивачку не покладає.
В межах службового розслідування, за результатами якого 19 жовтня 2017 року складено акт № 41-26-25, не досліджувалось питання щодо супроводження працівниками СПО ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 пасажирів до пункту контролю на авіаційну безпеку № 15 та зони прикордонного контролю під виглядом гостей аеропорту з власної ініціативи, без будь-яких розпоряджень зі сторонни позивача.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Частиною першою статті 147 КЗпП України встановлено, що догана є заходом стягнення, який може бути застосовано до працівника за порушення ним трудової дисципліни.
Згідно з ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За змістом цієї норми роботодавець повинен зажадати письмові пояснення після того, як буде встановлено, що працівник є порушником трудової дисципліни, але до того, як застосувати до такого працівника дисциплінарне стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що генеральний директор ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_3, визнав позивача порушником трудової дисципліни 19 жовтня 2017 року шляхом затвердження акту про результати службового розслідування № 41-26-25. В період після 19 жовтня 2017 року до 26 жовтня 2017 року - дня винесення наказу № 11-07/1-1523/п про оголошення догани - власник або уповноважений ним орган ДП МА «Бориспіль» письмових пояснень від позивача не зажадав.
Колегія суддів погоджується з висновком суд першоїі інстанції , що відповідачем не дотримані норми ч. 1 ст. 149 КЗпП України.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції ,що, позовні вимоги про скасування наказу ДП МА «Бориспіль» від 26 жовтня 2017 року № 11-07/1-1523/п підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
За правилом п.3 ч.2 та ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із вчиненням щодо неї неправомірних дій. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розглчнувши справу, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди не ґрунтуються на наявних у справі доказах, а доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.
Не може погодитись колегія суддів і з висновками суду першої інстції в частині задоволення позову про стягнення премії за жовтень 2017 року.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16.
Згідно із частинами 2, 3 статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Відповідно до змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
На підприємствах можуть затверджуватися положення про преміювання.
Частина 3 статті 97 КЗпП України тільки зобов'язує власника встановлювати конкретні розміри премій з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству та угодам.
Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов'язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором).
Частина 4 статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнненя моральної шкоди та невиплаченої шкоди ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом
Відповідно до ч. З ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 352, 354, 356, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів-
постановила:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року в частині стягнення з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь ОСОБА_2 премію за жовтень 2017 року та моральної шкоди скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» невиплаченої премії та моральної шкоди.
В решті рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: