Справа № 456/2899/18
Провадження № 1-кс/456/807/2018
про накладення арешту на майно
"26" липня 2018 р. слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Стрийської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,
Слідчий СВ Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 у зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12018140130001091 від 21.07.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, звернулася в суд із клопотанням, погодженим із прокурором Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , в якому просить накласти арешт на майно, а саме: автомобіль марки «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 сірого кольору, ключі від вказаного автомобіля, свідоцтво про реєстрацію вказаного ТЗ НОМЕР_2 , довіреність ВТЕ №180292 від 13.05.2013 року, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей ХО №586805, довіреність ВРА №921582 від 24.09.2010 року та витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей РР № 723801,які було вилучено під час огляду місця події від 21.07.2018р., та поміщено на території Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, що за адресою м. Стрий, вул. Коссака, 11, Львівської області.
В обґрунтування клопотання слідчий покликається на те, що в Стрийський ВП ГУНП у Львівській області надійшов рапорт поліцейського ВзОДЗЗ №4 УПП у Львівській області ОСОБА_5 про те, що 21.07.2018 року близько 15:30 год. ним було зупинено Т3 марки «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_6 , при перевірці документів на автомобіль було виявлено не співпадіння номера кузова зазначеного в свідоцтві про реєстрацію даного транспортного засобу № НОМЕР_3 та в автомобілі № НОМЕР_4 , також встановлено відсутність номера кузова на правому стакані ТЗ.
В подальшому, згідно протоколу огляду від 21.07.2018р., в період часу з 16.15 год. по 16.40 год. слідчим Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , з метою фіксації та відшукання слідів вчинення кримінального правопорушення, а також предметів вчинення кримінального правопорушення, в м.Стрий по вул. В.Сидора, 22 на дорозі було оглянуто автомобіль, марки «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 , виявлено відсутність номера кузова на правому стакані під капотом автомобіля, а також при огляді свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу вказаний номер кузова - № НОМЕР_3 та в автомобілі на дублюючій табличці № НОМЕР_5 . Під час даного огляду місця події було вилучено автомобіль марки «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 сірого кольору, ключі від вказаного автомобіля, свідоцтво про реєстрацію вказаного ТЗ НОМЕР_2 , довіреність ВТЕ №180292 від 13.05.2013 року, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей ХО №586805, довіреність ВРА №921582 віл 24.09.2010 року та витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей РР № 723801, які на час досудового розслідування мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, містять на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, необхідні для проведення ряду судових експертиз.
Враховуючи, те що вилучений транспортний засіб та правовстановлюючі документи є предметами, що були об'єктами кримінального протиправного діяння, з метою їх збереження як речового доказу у кримінальному провадженні, виникла необхідність накласти арешт на вказане майно для запобігання можливості його приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, відчуження.
У судовому засіданні слідчий підтримала подане нею клопотання та просила його задовольнити. Зазначила, що вказаний в клопотанні вилучений автомобіль та інше майно визнані речовими доказами по кримінальному провадженню. Відтак, арешт необхідно накласти з метою збереження речових доказів, оскільки такі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та проведення ряду судових експертиз.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала просила таке задовольнити.
На підставі ч. 2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику власника транспортного засобу.
Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140130001091 від 21.07.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення.
В судовому засіданні встановлено, що 21.07.2018 року в Стрийський ВП ГУНП у Львівській області надійшов рапорт від поліцейського ВзОДЗЗ №4 УПП у Львівській області ОСОБА_5 про те, що 21.07.2018р. близько 15:30 год. ним було зупинено Т3 марки «ВАЗ 21099», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , при перевірці документів на автомобіль було виявлено не
співпадіння номера кузова зазначеного в свідоцтві про реєстрацію даного № НОМЕР_3 та в автомобілі № НОМЕР_4 , також встановлено відсутність номера кузова на правому стакані ТЗ.
Майно, на яке слідчий просить накласти арешт, виявлене та вилучено 21.07.2018р. слідчим СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , під час проведення огляду місця події.
Як на підставу накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , слідчий та прокурор покликаються на те, що таке має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, містять на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, необхідне для проведення ряду судових експертиз. Суд вважає доводи наведені слідчим та прокурором в судовому засіданні достатніми, а також беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення або відчуження вказаного документа, який визнано речовим доказом в кримінальному провадженні у визначеному КПК України порядку, тому є всі підстави для задоволення клопотання про накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 з метою проведення по справі експертизи.
Щодо вимоги слідчого про накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 та ключів до вказаного автомобіля, така до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
У встановлений КПК України строк слідчий звернувся з даним клопотанням до слідчого судді.
Відповідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно із ч.1 ст.168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 цієї ж статті, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Так, згідно вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12018140130001091, відомості щодо нього внесені 21.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК УКраїни.
Обєктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України передбачає використання завідомо підробленого документа.
З наведеного вбачається, що в даному випадку незастосовними є п.п.2-4 ч.2 ст. 170 КПК України.
Відтак прокурор та слідчий в судовому засіданні не довели, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що транспортний засіб є доказом злочину та підпадає під перелік вимог ч.2 ст. 170 КПК УКраїни. Також в судовому засіданні не доведено, що арешт майна є способом запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України).
Не підлягає до задоволення й вимога про накладення арешту на довіреність ВТЕ №180292 від 13.05.2013 року, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей ХО №586805, довіреність ВРА №921582 від 24.09.2010 року та витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей РР № 723801, оскільки слідчий, а ні в своєму клопотанні, ні в судовому засіданні жодним чином не обґрунтував, яке доказове значення по справі мають вказані письмові документи.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
В клопотанні не зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту автомобіля та довіреностей.
Як вбачається із матеріалів клопотання, воно не містить жодних доказів, які підтверджують необхідність накладення арешту на транспортний засіб, як того вимагає ст.171 КПК України, також не вбачається доказів того, що незастосування арешту призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна, тобто клопотанням не доведено розумності та співмірності обмеження права користування.
У звязку з наведеним, та зважаючи на правову кваліфікацію кримінального правопорушення ч. 4 ст. 358 КК України, в клопотанні слідчого про накладення арешту на автомобіль та довіреності слід відмовити.
Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 369-372, 532 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - задовольнити частково.
Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 , які вилучені під час огляду місця події 21.07.2018р. та на даний час зберігаються у Стрийському ВП ГУ НП у Львівській області за адресою м. Стрий, вул. Драгоманова, 2.
В задоволенні клопотання слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 сірого кольору 2005 року випуску, ключі від вказаного автомобіля, а також витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей ХО №586805, довіреність ВРА №921582 від 24.09.2010 року та витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей РР № 723801 - відмовити.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
В порядку ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1