Справа № 371/1070/17 Головуючий у І інстанції Поліщук А.С.
Провадження № 22-ц/780/2948/18 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.
Категорія 46 02.08.2018
Іменем України
02 серпня 2018 року м.Київ
Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,
при секретарі Вергелес О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ткаченка Сергія Олександровича на окрему ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -
В провадженні Миронівського районного суду Київської області знаходиться вказана цивільна справа № 371/1070/17 за позовом ОСОБА_3 до СТОВ «Агросвіт» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
05 лютого 2018 року Миронівський районний суд Київської області постановив окрему ухвалу, відповідно до якоїзвернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про розгляд питання про притягнення адвоката Ткаченка С.О. до дисциплінарної відповідальності за можливе вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв'язку із зловживання ним своїми процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 43, 64, 257 ЦПК України у вказаній цивільній справі.
Не погоджуючись із ухвалою, адвокат Ткаченко С.О. подав апеляційну скаргу, в якій проситьскасувати окрему ухвалу суду першої інстанції, посила.ючись на її незаконність і необнрунтованість.Скарга мотивована тим, що суд прийшов до хибних висновків про зловживання ним своїми процесуальними правами, бо він у встановленому законом порядку як адвокат здійснював у справі представництво відповідповідача СТОВ «Агросвіт» і саме у зв'язку із здісненням своїх професійних обов'язків вважав за необхідне заявити клопотання про залишення позову без розгляду за неявкою позивача, на що прямо вказує п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, що підтверджується маетріалами справи.
В суді апеляційної інстанції адвокат Ткаченко С.О. подану апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити та скасувати ухвалу Миронівського районного суду Київської області як незаконну.
Решта учасників справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, до суду не з'явилися, причин неявки не повідомили, що відповідно до ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість окремої ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до СТОВ «Агросвіт» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
В судовому засіданні 05 лютого 2018 року представник відповідача СТОВ «Агросвіт» адвокат Ткаченко С.О. заявив клопотання про залишення позову ОСОБА_3 без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача в судове засідання.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року (п.п.5-7 ухвали) визнано зловживанням своїми процесуальними правами клопотання представника відповідача адвоката Ткаченка С.О. про залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача та застосовано до нього заходи процесуального примусу у вигляді накладення та стягнення в дохід державного бюджету України штрафу в розмірі 528 гривень 60 коп., а клопотання адвоката Ткаченка С.О. залишено без розляду.
В цей же день 05 лютого 2018 року Миронівським районним судом Київської області постановлено окрему ухвалу у відношенні двоката Ткаченка С.О.
Постановлюючи окрему ухвалу,суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що 05 лютого 2018 року представник відповідача, адвокат Ткаченко С.О. допустив зловживання своїми процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 43, 64, 257 ЦПК України, зокрема правом на заявлення клопотання про залишення позову без розгляду, під час якого намагався ввести суд в оману щодо існування обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК, зокрема наявністю факту повторної неявки до суду належним чином повідомленого позивача, яке ухвалою суду розцінене як зловживання своїм процесуальним правом на заявлення клопотань із процесуальних питань, з метою перешкоджання здійсненню судом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи по суті, тобто доступу позивача до правосуддя, про що 05 лютого 2018 року була постановлена відповідна ухвала.
Проте погодитись із таким висновком суду першої інстанції не можна.
Згідно положень ст.262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч.2). В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення (ч.5). Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (ч.6). Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується (ч.9).
Аналіз наведено норми процесуального права свідчить про те, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу у відношенні зловживань процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків чи неналежного виконання професійних обов'язків з боку адвоката.
Відповідно до приписів ст.ст.59, 1312 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу, для надання якої в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, а у ст.23 цього Закону передбачено гарантії адвокатської діяльності.
Судом установлено, що належні та допустимі докази вчинення адвокатом Ткаченком С.О. дій, які можливо розцінити як зловживання процесуальними правами, зокрема намагання ввести суд в оману, перешкоджання здійсненню судом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення справи, перешкоди у доступі до правосуддя позивача, який не позбавлений можливості самостійно обирати передбачені законом способи судового захисту, відсутні.
Права та обов'язки учасників справи, до яких закон відносить і представників сторін (ст.58 ЦПК) визначені у ст.43 ЦПК України, згідно п.3 ч.1 якої учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Право особи подавати до суду заяви і клопотання та знаходити їх вирішення судом є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вчинення адвокатом Ткаченком С.О. процесуальних дій, передбачених ЦПК України для здійснення захисту інтересів відповідача, не можна розцінювати як позапроцесуальний вплив на суд та перешкоди у доступі до правосуддя позивачу. Клопотання про залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача до суду, яке адвокат вважав необхідним та обгрунтованим з правової точки зору для захисту його клієнта, не є зловживанням процесуальними правами, а є вчиненням дозволених процесуальним законом процесуальних дій, на які суд, якщо вважав, що вони є необгрунтованими, має право реагувати у процесуальний спосіб.
Отже, під час розгляду даної справи адвокат Ткаченко С.О. діяв відповідно до вимог ЦПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
Суд наведеного не врахував і прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для постановлення окремої ухвали.
Крім того, колегія суддів зауважує, що постановою Апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2018 року ухвалаМиронівського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року про визнання зловживанням своїми процесуальними правами клопотання представника відповідача адвоката Ткаченка С.О. про залишення позову без розгляду та застосування до нього заходів процесуального примусу у вигляді накладення та стягнення в дохід державного бюджету України штрафу, скасована.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З викладених вище підстав окрема ухвала не відповідає правилам ст.ст.44, 262 ЦПК України, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Ткаченка Сергія Олександровича задоволити.
Окрему ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: