Справа № 464/5888/17
пр.№ 2-др/464/4/18
02.08.2018 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Горбач О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 Мар'яни Михайлівни - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Мар'яни Михайлівни до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
16.07.2018 р. представник позивача ОСОБА_2 звернулась в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки у такому не вирішено питання про судові витрати, які поніс позивач при розгляді справи, та які складаються із судового збору в сумі 640 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 684 грн. Просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача вищезазначені судові витрати.
В судове засідання учасники справи не з'явились, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду заяви.
23.07.2018 р. на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2, в якій просить розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення у її відсутності.
У зв'язку з неявкою учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 11.04.2018 р., вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_1 Мар'яною Михайлівною та ОСОБА_1, зареєстрований 29 липня 2007 року у виконкомі Сапіжанської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, актовий запис № 02.
У вказаному рішенні питання стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої суми судового збору судом вирішено не було, що є підставою для усунення неповноти судового рішення шляхом винесення додаткового рішення.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до квитанції № ПН 2263 від 06.09.2017 р. ПАТ «ВіЕс Банк» позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 640 грн.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 підлягає стягненню сплачений судовий збір у вказаному розмірі.
Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні заяви в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги.
В підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду представником позивача - адвокатом ОСОБА_2 надано довідку, відповідно до якої на підставі договору про надання правової допомоги ОСОБА_3 (консультація, підготовка та подання позовної заяви, клопотань до суду - 2 год, 1 год - 50% прожиткового мінімуму - 1 684 грн.) сплачено кошти в сумі 1 684 грн.
Разом з тим, представником позивача не надано доказів виконання робіт щодо надання професійної правничої допомоги ОСОБА_3, а також підтвердження (квитанцію) про оплату останньою таких послуг, а відтак подана представником довідка та договір про надання правової допомоги не можуть слугувати достатньою підставою для задоволення вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Окрім цього, слід зазначити, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в ході розгляду справи не була заявленою позивачем чи її представником.
Таким чином, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід постановити додаткове рішення по справі щодо стягнення судових витрат по сплаті судового збору, а щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 270 ЦПК України,
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_3 Мар'яни Михайлівни до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м.Львів, вул. Зелена, 130/102) на користь ОСОБА_1 Мар'яни Михайлівни (ІНФОРМАЦІЯ_2, м.Львів, вул. Зелена, 130/102) витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.
В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя Д.Ю.Теслюк