Справа № 463/1445/18
Провадження № 2/463/1218/18
02 серпня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судового засідання: Коник О.Б.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника третьої особи: ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третьої особи Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, третьої особи про визнання права власності за територіальною громадою м. Львова на прибудову консольного балкону площею 2,7 кв.м. до квартири №15 на вул. Шота Руставелі, 5.
Позов мотивує тим, що до Львівської міської ради, Личаківської районної адміністрації з питанням експлуатації самовільно здійсненої реконструкції квартири та прибудови балкону до квартири № 15 на вул. Ш.Руставелі, 5 неодноразово звертаються ОСОБА_3 Миколаєвич та ОСОБА_4. Дане питання розглядалось на міжвідомчій комісії при Личаківській районній адміністрації, де відповідно до протоколу комісії від 23 січня 2018 року № 5-3 постановлено передати документи в юридичний департамент Львівської міської ради для подання позову до суду з метою визнання права власності за територіальною громадою прибудови до квартири консульного балкону. До 2012 року будинок на вул. Ш.Руставелі.№5 мав статус гуртожитку, належав до державної власності та перебував в оперативному управлінні Міністерства оборони України, балансоутримувач - будинкоуправління № 4. Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 30 березня 2012 року №129 гуртожитку на вул. Ш.Руставелі, 5 надано статус житлового будинку. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21 жовтня 2015 року № 614 затверджено акт № 1 приймання-передачі військового майна (п.10 будинок на вул. Ш.Руставелі, 5). До реконструкції квартира №15 на вул. Ш.Руставелі складалася з однієї кімнати житловою площею 14,5 кв.м., кухні площею 4,2 кв.м, коридорів площею 2,4 та 3,1 кв.м., санітарного вузла площею 2,4 кв.м., загальна площа становила 26,6 кв.м. У вказаній квартирі проживають та зареєстровано дві особи ОСОБА_3 - основний квартиронаймач з 24 квітня 2012 року, ОСОБА_4 - син, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 7 травня 2012 року. Після реконструкції квартира №15 на вул. Ш.Руставелі,5 складається з однієї кімнати житловою площею 14,5 кв.м., кухні площею 4,2 кв.м., коридорів площею 2,4 кв.м та 3,1 кв.м. вбиральні поєднаної з душовою пл. 2,4 кв.м., балкон площею 2,7 кв.м., загальна площа становить 29,3 кв.м.
Відповідно до п.5.1.2 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 835 від 9 вересня 2011 року Львівська міська рада уповноважена звертатися до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво за територіальною громадою м. Львова.
Мешканці будинку не заперечують щодо узаконення здійсненої прибудови консольного балкону площею 2,7 кв. м. до квартири №15 вул. Ш.Руставелі, 5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Відповідно до висновку державного науково-дослідного та проектно- вишукувального інституту «НДІ Проектреконструкція» здійснене влаштування консольного балкону в квартирі №15 на вул. Ш. Руставелі,5 у м. Львові не вплине на технічний стан і несучу здатність основних конструкцій будинку. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст. 376 ЦК України.
Ухвалою суду від 4 квітня 2018 року позов було залишено без руху.
Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 27 квітня 2018 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 4 липня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діяла на підставі довіреності від 17 січня 2018 року, позов підтримала з мотивів викладених в ньому, просила такий задовольнити.
Представник третьої особи ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності від 4 січня 2018 року, позов підтримала, пояснила, що відповідачі звертались до районної адміністрації для узаконення реконструкції та було прийнято рішення звернутись до суду для узаконення такої. Реконструкція квартири відповідає будівельним нормам, не порушує прав третіх осіб, просила позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, подали заяву відповідно до якої позов підтримують, розгляд справи просили проводити у їх відсутності (а.с. 79).
За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідачів і ухвалити рішення на підставі наявних доказів, відносно чого представники позивача та третьої особи не заперечили.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання права власності є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Стаття 41 Конституції України визначає, що право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17 липня 1997 року (Закону № 475/97- ВР), визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, які передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦКУ на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як встановлено судом і стверджується поясненнями осіб, які беруть участь у справі, та копіями документів долучених до справи, відповідач ОСОБА_3 неодноразово звертався до позивача та третьої особи із заявами про узаконення самочинно здійсненої реконструкції квартири № 15 на вул. Ш.Руставелі, 5 в м. Львові (а.с. 9).
З договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 1 серпня 2012 року та довідки ЛКП «Управитель» № 53 від 15 січня 2018 року вбачається, що в спірній квартирі зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та така перебуває в державній власності (а.с. 5, 17). З технічного паспорта вбачається, що квартира № 15 на вул. Ш.Руставелі, 5 в м. Львові складається з однієї кімнати житловою площею 14,5 кв.м., кухні площею 4,2 кв.м., коридорів площею 2,4 кв.м та 3,1 кв.м. вбиральні поєднаної з душовою пл. 2,4 кв.м., балкон площею 2,7 кв.м. , загальна площа становить 29,3 кв.м. (а.с. 15, 16). У відповідності до акту ЛКП «Управитель» від 15 січня 2018 року до вказаної вище квартири здійснено добудову консольного балкону, площею 2,7 кв.м. (а.с. 13).
Відповідно до технічних висновків Львівської філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРКЦІЯ» вбачається, що при обстежені квартири № 15 в будинку № 5 на вул. Ш.Руставелі в м. Львові встановлено, що мешканцями влаштований консольний балкон, який є в доброму стані, за час експлуатації негативних впливів на конструктиви будинку, а також негативних змін в конструкціях балкону не спостерігається. Балкон вписується в загальний фасад будинку. Виконаний балкон відповідає будівельним норман і придатний до експлуатації (а.с. 18-27).
Інші мешканці будинку № 5 на вул. Ш.Руставелі в м. Львові не заперечили щодо узаконення самочинної прибудови балкону до квартири № 15 у вказаному будинку (а.с. 31, 88).
Відповідно до п. 5.1.2 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 835 від 9 вересня 2011 року Львівська міська рада уповноважена звертатися до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво за територіальною громадою м. Львова.
У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Враховуючи наведене вище та беручи до уваги, що відповідачі, як квартиронаймачі квартири № 15 на Ш.Руставелі, 5 в м. Львові не заперечують щодо визнання за позивачем права власності на прибудову консольного балкону до вказаної квартири, яка перебуває в державній власності, реконструкція квартири (прибудова балкону) не порушує права інших осіб і відповідає будівельним нормам, а тому суд позовні вимоги задовольняє в повному обсязі.
При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі 1762 гривень судового збору в повному обсязі, оскільки відповідач ОСОБА_3 від сплати судового збору звільнений на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Львівської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третьої особи Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за територіальною громадою м. Львова право власності на прибудову консольного балкону площею 2,7 кв.м. до квартири №15 на вул. Шота Руставелі, 5 в м. Львові.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь Львівської міської ради 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Львівська міська рада: місцезнаходження 79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 04055896.
Відповідачі: ОСОБА_3: місце проживання: 79024, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
ОСОБА_4: місце проживання: 79024, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.
Третя особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради: місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. К. Левицького, 67, ідентифікаційний код юридичної особи 04056109.
Суддя: Стрепко Н. Л.