Справа № 445/1029/18
02 серпня 2018 року м. Золочів
Золочівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочів, Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201814021000342 від 12 червня 2018 року, та угоду про визнання винуватості від 13 червня 2018 р. щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, із середньою освітою, одруженої, інваліда ІІ групи, раніше не судимої,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1, ч.4 ст.358 КК України,
Згідно обвинувального акта, 02 грудня 2015 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_6 , знаходячись в Управлінні соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, що по вул. Пачовського 7, у м. Золочів, Львівської області, з метою подальшого використання для призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, умисно, шляхом внесення неправдивих відомостей та завірення документа своїм особистим підписом, підробила офіційний документ - “декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії ”, в якому у розділі ІІІ “Інформація про витрати на придбання майна, товарів або послуг на суму, що перевищує 50 тисяч гривень, які здійснені протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії” особисто, письмово зазначила завідомо неправдиву інформацію про те, що ніхто із зареєстрованих у житловому будинку АДРЕСА_1 осіб, не витрачав кошти на придбання майна в сумі, що перевищує 50 000 гривень, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, хоча, 28.10.2015 року ОСОБА_7 зареєстрував за собою на праві приватної власності автомобіль “Chevrolet Niva”, який був ним придбаний за 201 000 гривень.
Крім цього, 02 грудня 2015 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_6 , знаходячись в Управлінні соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, що по вул. Пачовського 7, м. Золочів, Львівської області, умисно, шляхом подання в Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області з метою отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, використала раніше завідомо підроблений нею документ - “декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії ” в якому містилася завідомо неправдива інформація про те, що ніхто із зареєстрованих у житловому будинку АДРЕСА_1 осіб, не витрачав кошти на придбання майна в сумі, що перевищує 50 000 гривень, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, хоча, 28.10.2015 року ОСОБА_7 зареєстрував за собою на праві приватної власності автомобіль “Chevrolet Niva”, який був ним придбаний за 201 000 гривень.
Також, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , точного часу не встановлено, звернулася в Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, що за адресою: м. Золочів, вул. Пачовського 7, Львівської області, із заявою про призначення їй житлової субсидії. В той же час, усвідомлюючи те, що у разі подання нею у повному обсязі або достовірних відомостей про себе та осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому будинку в якому вона проживає, що за адресою: АДРЕСА_1 , а також про їх доходи і витрати їй може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання, шляхом обману, умисно, з корисливих мотивів та корисливою метою, а саме з метою отримання субсидії, подала “ декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії ” в якому містилася завідомо неправдива інформація про те, що ніхто із зареєстрованих у житловому будинку АДРЕСА_1 осіб, не витрачав кошти на придбання майна в сумі, що перевищує 50 000 гривень, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, хоча, 28.10.2015 року ОСОБА_7 зареєстрував за собою на праві приватної власності автомобіль “Chevrolet Niva”, який був ним придбаний за 201 000 гривень.
Внаслідок надання ОСОБА_6 недостовірних відомостей до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області їй, в порушення вимог пп.5 п.5 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», затверджного постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, нараховано та виплачено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за період з грудня 2015 по жовтень 2016 років на загальну суму 12 610 гривень 88 копійок, внаслідок чого завдано шкоду державі на вищевказану суму.
Суд вважає, що такі дії ОСОБА_6 підпадають під ознаки злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.1, ч.4 ст.358 КК України.
До суду разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості, укладена між обвинуваченою ОСОБА_6 та прокурором Золочівської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 від 13.06.2018 р.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.1, ч.4 ст.358 КК України, визнала повністю.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості обвинувачена ОСОБА_6 добровільно беззастережно і в повному обсязі визнає свою винуватість у тому, що вона вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права з метою використання його підроблювачем, а також використання завідомо підробленого документа, тобто вчинила кримінальні правопорушення передбачені ч.1 ст.190, ч.1, ч.4 ст.358 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначене покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачена визнала себе винною, згідно із ст.12 КК України є злочинами невеликої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачена ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Таким чином, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Золочівської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6 .
В судовому засіданні обвинувачена подала клопотання в якому просить застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2016 році», покликаючись на те, що вона являється особою з інвалідністю.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечив щодо застосування амністії до обвинуваченої.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину.
Згідно з положеннями ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII, який набрав чинності 07.09.2017 р. питання про застосування амністії суд вирішує, зокрема за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.
Статтею 13 вказаного Закону визначено, що його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.
У відповідності до пункту «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII, який набрав чинності 07.09.2017 р. звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.
Матеріалами кримінальної справи підтверджується, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 07.12.2016 видано пенсійне посвідчення про встановлення пенсії по інвалідності, 2 група, загальне захворювання, з довічним терміном дії.
Відтак, беручи до уваги, що ОСОБА_6 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.190, ч.1, ч.4 ст.358 КК України, які не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, є інвалідом 2 групи, враховуючи відсутність, визначених статтею 9 вказаного Закону та статтею 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" підстав за яких амністія до неї не може бути застосована, а також те, що обвинувачена дала свою згоду суду на застосування амністії, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення про застосування амністії до ОСОБА_6 на підставі пункту «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII, який набрав чинності 07.09.2017 р.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальних витрат у справі не має.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII, який набрав чинності 07.09.2017 р.,
Угоду від 13 червня 2018 року у кримінальному провадженні №12018140210000342 про визнання винуватості, укладену між прокурором Золочівської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 і обвинуваченою ОСОБА_6 затвердити.
Визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1, ч.4 ст.358 КК України та призначити їй покарання:
- за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на підставі пункту «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» .
Речові докази: Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 02.12.2015 та Заяву про призначення житлової субсидії від 02.12.2015 - повернути в Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1