Справа № 442/4759/18
Провадження № 1-кп/442/385/2018
31 липня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань- ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140110000994 від 06.05.2018 року на підставі угоди про примирення, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов”язаного, раніше судимого: 30.04.2015 року Яворівським районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 407 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням терміном 1 рік,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_4 05.05.2018 року, орієнтовно о 20 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «Opel Omega» р.н. НОМЕР_1 , на вул. Ів. Франка в с. Попелі Дрогобицького району Львівської області, навпроти будинку № 18, порушив вимоги п. 1.5 ПДР України, а сама: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров”ю громадян, завдавати матеріальні збитки; п. 1.10 ПДР України в частині значення термінів «Дати дорогу», «небезпека для руху», п. 2.3 ПДР України, згідно якого «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов”язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», п. 10.1 ПДР України, згідно якого «перед початком руху, перестроювання та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам», п. 10.4 ПДР України, згідно якого «перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі у напрямку головної дороги, або розворотом, водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків. Коли здійснюється поворот у разі в”їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічному транспортному засобу, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині і попутним транспортним засобам», п. 14.3 ПДР України, згідно якого «водієві транспортного засобу, який обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями», перед початком руху та розвороту ліворуч не переконався у безпеці виконання маневру та не дав дорогу скутеру марки «Мустанг МТ 50 QT», без реєстраційних номерів, під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався правою смугою руху в попутному напрямку, в результаті чого допустив зіткнення з даним скутером.
Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди водій скутера ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження : закрита черепно - мозкова травма - струс головного мозку, шести синців на правій скроневій ділянці, в ділянці правої виличної дуги, зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині, зовнішньо - бокової поверхні лівої гомілки, у верхній та нижній третині, рани на чолі справа, ближче до межі зросту волосся, садна в ділянці правої виличної дуги, а також садна в правій висково - лобній ділянці, підшкірного крововиливу в ділянці верхньої повіки правого ока, забою, садна правої половини обличчя, косого перелому основної фаланги пальця правої стопи в середній третині зі значним зміщенням. Вказані тілесні ушкодження утворилися під час дорожньо - транспортної пригоди та відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали тривалий розлад здоров”я.
Таким чином ОСОБА_4 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
20 липня 2018 року між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно даної угоди потерпілий ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій Стасишина за ч. 1 ст. 286 КК України. ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторони угоди домовились щодо призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене покарання.
Потерпілий ОСОБА_5 також просив вказану угоду з потерпілим затвердити.
ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Вислухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного:
відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Потерпілим від даного кримінального правопорушення є ОСОБА_5 . Шкоду, заподіяну потерпілому, обвинувачений, відшкодував повністю, і останній претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_4 не має.
Потерпілий та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, - відсутні.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а тому його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України.
Покарання, яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч.1 ст.286 КК України.
При таких обставинах, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим і призначити узгоджений сторонами вид та розмір покарання обвинуваченому, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судом роз'яснено ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався, а тому до вступу вироку в законну силу підстав для його обрання також немає.
Витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого в користь експертної установи.
Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд, - ухвалив:
Затвердити угоду від 20 липня 2018 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 20 липня 2018 року покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь Державного бюджету України витрати за проведення експертизи № 2679 від 26.06.2018 року, проведеної в межах кримінального провадження № 12018140110000994 Львівським науково - дослідного інститутом судових експертиз, в сумі 2002, 00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь Державного бюджету України витрати за проведення експертизи № 2681 від 12.07.2018 року, проведеної в межах кримінального провадження № 12018140110000994 Львівським науково - дослідного інститутом судових експертиз, в сумі 4576, 00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь Державного бюджету України витрати за проведення експертизи № 2680 від 25.06.2018 року, проведеної в межах кримінального провадження № 12018140110000994 Львівським науково - дослідного інститутом судових експертиз, в сумі 3574, 00 гривень.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1