Справа № 367/6120/16-ц Головуючий у І інстанції Саранюк Л. П.
Провадження № 22-ц/780/2099/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 26 12.07.2018
12 липня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Журби С.О.,
суддів Кулішенка Ю.М, ОСОБА_2,
за участю секретаря Топольського В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
У серпні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував наступним:
10 листопада 2011 року він надав ОСОБА_3 за договором позики грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США. Відповідач зобов'язався повернути у повному обсязі отримані ним кошти та сплатити 5 % за місяць від загальної суми.
10 квітня 2012 року він надав ОСОБА_3 за договором позики грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США. Відповідач зобов'язався повернути у повному обсязі отримані ним кошти та сплатити 4 % за місяць від загальної суми.
Зазначав, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за договорами позики, в результаті чого виникла заборгованість. Станом на 09 серпня 2016 року загальна сума заборгованості становила 22 292,00 долари США, з яких: заборгованість за договором позики від 10.11.2011 року - 10 000,00 доларів США, 3% річних за договором позики від 10.11.2011 - 1 146,00 доларів США, заборгованість за договором позики від 10.04.2012 року - 10 000,00 доларів США, 3% річних за договором позики від 10.04.2012 року - 1 146,00 доларів США.
У зв'язку з тим, що строк виконання боржником обов'язку не був зазначений у розписках від 10.11.2011 року та 10.04.2012 року, та постійним ігноруванням відповідачем чисельних усних звернень позивача щодо повернення боргу, на адресу відповідача 12 липня 2016 року був направлений лист із зазначенням конкретної дати повернення боргу в повному обсязі, у відповідності до вимог ч. 2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У зв'язку з наведеним позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь борг за договорами позики:
- 10 000 доларів США, наданих згідно з розпискою від 10.11.2011 року та 10 000 доларів США, наданих згідно з розпискою від 10.04.2012 року;
- 3 % річних з простроченої суми у розмірі 2 292 доларів США, а також судові витрати.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Обґрунтував скаргу тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним доказам у справі. Зазначає, що суд дійшов хибного висновку про те, що між сторонами були укладені договори позики, за даними розписками не виникли боргові зобов'язання, оскільки вони не містять умови отримання коштів із зобов'язанням їх повернення. Крім того позивачем був пропущений строк звернення до суду за захистом свого права, так як перебіг трирічної позовної давності почався з січня 2013 року, а позов був поданий лише у серпні 2016 року. За таких умов вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що наведеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.
В ході розгляду справи суд першої інстанції прийшов до цілком обґрунтованого висновку про виникнення між сторонами правовідносин позики, підтвердження чому є представлена до матеріалів справи розписка відповідача. Відповідно до вказаної розписки відповідач позичив у позивача 10.11.2011 року 10000 доларів США, а 10.04.2012 року ще таку ж суму (10000 доларів США). При цьому, зважаючи на те, що в самій розписці фігурує слово «позичив», а відповідач не надав жодного належного та беззаперечного доказу на підтвердження своїх посилань щодо іншого характеру правовідносин між сторонами (спільного здійснення підприємницької діяльності), як і не надав доказів щодо повернення отриманих за розпискою коштів, зазначені посилання відповідача залишилися недоведеними, відтак не можуть бути прийняті судом.
В ході розгляду справи відповідачем було подано заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності. Вважаючи, що такий строк слід в даному випадку рахувати з 12.07.2016 р. - часу направлення позивачем відповідачу письмової вимоги про повернення коштів, копію якої позивач надав до суду разом з позовом, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що строк позовної давності в даному випадку пропущено не було. З такою позицією суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи той факт, що представлена до суду боргова розписка не містить строку повернення коштів, боржник в даному випадку має повернути кошти на протязі семиденного строку від дня пред'явлення відповідної вимоги кредитора, а з восьмого дня від такої вимоги починається прострочення виконання зобов'язання.
Як зазначив сам позивач у своєму позові, вимогу повернення позичених коштів він висунув відповідачу ще у грудні 2012 року, однак останній від її задоволення ухилився. Підтвердив дану обставину в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги й представник позивача, не заперечував її й відповідач. Таким чином строк повернення позики було порушено відповідачем після сплину семиденного строку після висунення йому вимоги позивачем ще у грудні 2012 року. Саме з даного часу права позивача на отримання переданих в позику коштів були порушені.
У відповідності до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
В ході розгляду справи судом першої інстанції відповідач надав до суду заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності. Враховуючи факт невиконання відповідачем свого обов'язку на протязі семи днів з моменту отримання в грудні 2012 року вимоги про повернення коштів та зважаючи на те, що позов було пред'явлено лише в серпні 2016 року, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про пропуск позивачем ОСОБА_5 строку позовної давності в даному випадку. При цьому факт направлення ним в липні 2016 року письмової вимоги до відповідача про повернення коштів не спростовує того факту, що перші вимоги були пред'явлені в грудні 2012 року, відтак термін невиконання боржником свого обов'язку розпочався саме з того часу.
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України серед підстав для скасування апеляційним судом судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи той факт, що судом першої інстанції невірно були встановлені усі обставини по справі, в результаті чого не були застосовані норми матеріального права щодо сплину строку позовної давності, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 березня 2018 року скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір у розмірі 8300 грн. (вісім тисяч триста) 67 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Ю.М. Кулішенко
ОСОБА_2