Справа №295/5875/18
Категорія 55
1-кп/295/757/18
03.08.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №42018060360000114 від 26.04.2018р. стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердичева Житомирської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
по обвинуваченню за ч.4 ст.407 КК України
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 20 серпня 2014 року призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за контрактом у Збройні Сили України, після чого було направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , де він уклав контракт на проходження військової служби строком на 5 років.
В подальшому, відповідно до наказу заступника начальника Генерального штабу ЗС України від 01.09.2016р. №291 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 №190 від 01.09.2016р. капітан ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду командира навчальної роти навчальної батальйону.
Згідно розпорядку дня військової частини НОМЕР_1 , службові обов'язки військовослужбовці частини виконують з понеділка по п'ятницю в період часу з 08 години по 17 годину.
Відповідно до вимог ст.ст.1,2,3,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Разом з тим, відповідно до ст. ст. 11, 16, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, капітан ОСОБА_3 зобов'язаний свято і непорушно додержуватися вимог Військової присяги, Конституції України, законів України та статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Однак, капітан ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем за контрактом військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст.1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ст. ст.11,16,30,35,37,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1,2,3,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, без дозволу відповідних командирів (начальників) та поважних причин, 12 березня 2018 року о 08 годині не з'явився вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 не пов'язуючи його із виконанням військових обов'язків до 26 квітня 2018 року.
26 квітня 2018 року місце знаходження капітана ОСОБА_3 встановлено працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , в супроводі яких доставлений до військової прокуратури Житомирського гарнізону, звідки направлений до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 капітан ОСОБА_3 обов'язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади, про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення та його причини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразилися у нез'явленні військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин, вчиненими в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, ОСОБА_3 вчиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснив, що 20.08.2014р. був призваний на військову службу за контрактом, проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 . Потім проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , брав участь в АТО, потім знову повернувся служити в м.Житомир. Проживав вдома в м.Бердичеві. А 12.03.2018р. не з'явився на службу у в/ч НОМЕР_1 в зв'язку з сімейними та особистими обставинами. Залишився вдома в м.Бердичеві, так як загинув тесть, допомагав дружині по господарству, у вихованні неповнолітнього сина. Потім зателефонував до військової частини, повідомив своє місцезнаходження, після чого був доставлений до місця проходження служби. У вчиненому розкаявся.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення злочину, не оспорює їх, його позиція є добровільною, а тому суд відповідно до ст.349КПК України за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз'яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно з ст.12КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Крім того суд враховує, що ОСОБА_3 як особа характеризується посередньо по місцю служби, має сім'ю, на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, дає критичну оцінку своїм діям, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є учасником бойових дій, а тому з урахуванням пом'якшуючих обставин покарання та наведених мотивів, суд вважає при призначенні ОСОБА_3 покарання застосувати ст.69КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленою санкцією ч.4ст.407КК України у виді арешту.
Процесуальні витрати, речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.371,373,374КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.4 ст.407КК України та призначити йому покарання за цим законом із застосуванням ст.69КК України - 2 (два) місяці арешту.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1