Справа № 169/353/18
Провадження № 1-кп/159/274/18
03 серпня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинськоі області під головуванням
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ковель обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030200000083 від 16 березня 2018 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Перевали Турійського району Волинської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , 16.03.2018 року близько 17 години керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «КАМАЗ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки «ГКБ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та рухаючись по автодорозі сполученням Дубечно-Стара-Вижва-Смідин-Луків-Турійськ-Рожище-Піддубці, зупинився перед перехрестям з головною дорогою сполученням Київ-Ковель-Ягодин, що на 467 км. автошляху поблизу смт. Луків Турійського району не надавши перевагу для руху транспортному засобу, що рухався по головній дорозі зліва на право. В подальшому, проявивши неуважність, чим порушив п.2.3 б) Правил дорожнього руху України, який зобов'язує водія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; водій ОСОБА_4 не зреагував на мікроавтобус марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 416D» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6 ., що наближався до перехрещення доріг справа, розпочав маневр переїзду перехрестя, чим порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України, який зобов'язує водія транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі на перехресті нерівнозначних доріг, дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху; у зв'язку з чим допустив зіткнення з даним транспортним засобом.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мікроавтобуса потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового зламу правої плечової кістки в середній третині зі зміщенням, які згідно висновку експерта № 45 від 20.04.2018 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, знаходяться порушення водієм ОСОБА_4 п.2.3 (б), п.16.11 Правил дорожнього руху України.
Таким чином ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 cт. 286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У ході підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в інкримінованованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні (злочині), погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а прокурор та потерпілий ОСОБА_5 не мали жодних заперечень щодо встановлених обставин і позиція учасників кримінального провадження є добровільною, тож дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення і винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення суд визнав недоцільним.
Окрім беззаперечного визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував заподіяні потерпілому збитки, а також відшкодував витрати, понесені лікувальним закладом у зв'язку з перебуванням потерпілому на лікуванні.
Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, оскільки обвинувачений вперше вчинив необережний злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, а також повністю відшкодував шкоду, заподіяну унаслідок ДТП, як потерпілому, так і медичній установі.
Заслухавши обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_5 , який підтримав клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, думку прокурора, яка не заперечила проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, дослідивши матеріали кримінального провадження №12018030200000083 від 16 березня 2018 року, суд дійшов висновку про доцільність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 285 ч.1 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 46 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив правопорушення (злочин), що відноситься до категорії необережного злочину середньої тяжкості, як під час досудового розслідування, так і у ході судового розгляду вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував заподіяну потерпілому шкоду, потерпілий будь-яких претензій до обвинуваченого не має, не заперечує щодо закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, про що свідчить подана заява, тому суд вважає за можливе, у відповідності до ст.46 КК України, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
Судові витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 284, 285, 372 КПК України, на підставі ст. 46 КК України, суд,
Кримінальне провадження №№12018030200000083 від 16 березня 2018 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст. 286 КК України закрити, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст.46 КК України.
Речові докази,які знаходяться на майданчику для зберігання транспортних засобів Турійського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області,а саме : вантажний автомобіль «Камаз 55102» р.н.з. НОМЕР_1 , причіп марки ПР Самоскид-Е р.н.з. НОМЕР_2
переданий ОСОБА_7 - залишити останньому; мікровавтобус марки "Мерседес-Спринтер" р.н.з. НОМЕР_3 , який переданий ОСОБА_8 -залишити останньому.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області, шляхом її подання через Ковельський міськрайонний суд Волинської області, протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1