31 липня 2018 року Справа № 915/389/18
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Яйченя К.М.
без участі представників сторін, які не явилися в засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
справу № 915/389/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Пігрейн”,
вул. Дніпровська, 127, м. Підгородне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52001,
до товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”,
вул. Велика Морська, 143, м. Миколаїв, 54000,
поштова адреса: вул. Генерала Родимцева, 102, м. Кропивницький, 25011,
про стягнення попередньої оплати за товар та пені за прострочення поставки товару, а всього грошових коштів у сумі 420826 грн. 10 коп., -
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Пігрейн” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Імперія-Агро” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 420826 грн. 10 коп., із яких: 408645 грн. 12 коп. - попередня оплата за товар; 12180 грн. 98 коп. - пеня; з посиланням на порушення відповідачем зобов'язань за укладеним між ними договором від 15.01.2018 № ДН-45/18Є, з урахуванням специфікації № 1 до цього договору, а саме, зобов'язань щодо своєчасної поставки замовленого ТОВ “Пігрейн” товару, у зв'язку з чим позивач просить про стягнення спірних сум із ТОВ “Імперія-Агро” на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України суми сплаченої попередньої оплати, а на підставі п. 5.2.1 договору - пені за прострочення поставки товару.
Позивач також просить суд про стягнення з ТОВ “Імперія-Агро” грошових коштів на відшкодування судових витрат.
За такими вимогами ухвалою від 04.05.2018 відкрито провадження в даній справі.
Від сторін, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, представники в судове засідання не явилися.
Ураховуючи викладене, та що ТОВ “Імперія-Агро” не скористалося своїми правами подання відзиву на позовну заяву та участі свого представника в розгляді справи, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між сторонами укладено договір поставки від 15.01.2018 № ДН-45/18Є (далі - договір), за умовами якого ТОВ “Імперія-Агро” (постачальник) зобов'язалося передати у власність ТОВ “Пігрейн” (покупця) продукцію виробничо-технічного призначення (товар), найменування, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість, базис, термін поставки, термін та умови оплати якого визначені у специфікаціях, які є невід'ємними додатками до договору, а покупець - прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, визначених договором (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інші умови не зазначені у специфікаціях та/або інших додаткових угодах до даного договору; також оплата може здійснюватися шляхом передачі постачальнику простих векселів з урахуванням умов, зазначених у п. 3.5 договору (п. 3.2 договору).
Товар поставляється окремими партіями на підставі погоджених сторонами специфікацій; специфікація вважається погодженою сторонами з моменту направлення постачальником покупцеві рахунку на оплату товару. У випадку, якщо документально визначити узгодження сторонами неможливо, або важко, це може підтверджуватися діями сторін, такими як відвантаження, приймання або оплата товару (п. 4.1 договору).
Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості; товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно кількості (одиниць виміру), вказаної у накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаної в сертифікаті якості підприємства-виробника. При цьому фактичним вантажоодержувачем товару може бути як покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами договору і діють на підставі довіреності (п.п. 4.11, 4.12 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але продовжує залишатися чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1 договору).
Сторонами у специфікації № 1 до договору погоджено поставку насіння соняшника ЛГ 5542 КЛ Круїзер у кількості 80,000 мішків, загальною вартістю 11800,32 Євро, еквівалентній 408645 грн. 12 коп. з ПДВ. При цьому, покупець зобов'язався здійснити 100% попередню оплату товару до 16.01.2018, а постачальник - поставити замовлений покупцем товар до 05.03.2018 (п.п. 1-3 специфікації № 1 до договору).
На виконання умов договору ТОВ “Пігрейн” на підставі виставленого ТОВ “Імперія-Агро” рахунку-фактури від 15.01.2018 № 280 на суму 408645 грн. 12 коп. оплачено зазначений в рахунку-фактурі товар у повному обсязі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 17.01.2018 № 442 (а.с. 18-19).
За твердженнями позивача, замовлений та попередньо оплачений позивачем товар ТОВ “Імперія-Агро” не поставило й досі.
Чинним законодавством України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України).
У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторонами у договорі не встановлено іншого порядку виконання умов договору поставки, ніж визначено законодавством України, а тому у спірних правовідносинах належить застосовувати загальні положення про купівлю-продаж.
У відповідності до положень цивільного законодавства України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ГК України).
Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованою і підлягаючою задоволенню вимогу ТОВ “Пігрейн” про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором.
Вимогу позивача про стягнення з ТОВ “Імперія-Агро” пені суд також вважає обґрунтованою.
Так, законодавством передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Укладеним між сторонами у справі договором передбачено, що постачальник за прострочення поставки товару більш ніж на 10 днів сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого товару за кожний день прострочення, якщо таке порушення не є наслідком впливу незалежних від постачальника обставин (п. 5.2.1 договору).
Суд погоджується з поданим позивачем розрахунком пені в сумі 12180 грн. 98 коп., нарахованої за період 16.03-17.04.2018 прострочення поставки товару, і визнає, що вищевказана сума підлягає до стягнення з ТОВ “Імперія-Агро”.
Отже, позов ТОВ “Пігрейн” належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що витрати ТОВ “Пігрейн” на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 6312 грн. 40 коп., згідно з платіжним дорученням від 17.04.2018 № 499, належить відшкодувати за рахунок відповідача на підставі господарського процесуального законодавства, яким передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).
У судовому засіданні 31.07.2018, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Пігрейн” задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”, вул. Велика Морська, 143, м. Миколаїв, 54000, ідентифікаційний код 35472893, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Пігрейн”, вул. Дніпровська, 127, м. Підгородне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52001, ідентифікаційний код 39952199, грошові кошти у загальній сумі 420826 (чотириста двадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 10 коп., із яких: 408645 (чотириста вісім тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 12 коп. - попередня оплата за товар; 12180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 98 коп. - пеня, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 6312 (шість тисяч триста дванадцять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення підписано 03.08.2018.
Суддя Ю.М. Коваль.