Провадження № 2/760/1907/18
Справа № 760/7074/17
19 липня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Кривулько С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
19.04.2017 ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом та просить суд:
- стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 147 545 грн. та судовий збір.
В позові посилається на те, що 21.07.2016 об 20 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки "ВАЗ 2101", д.р.н. НОМЕР_3, право власності на який належить громадянину України ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався по проспекту Лобановського 28, м. Києва, та здійснив зіткнення з автомобілем марки "Lexus LX 570", д.р.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5, який належить на праві власності ОСОБА_1 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Lexus LX 570" зазнав механічних ушкоджень.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.08.2016 відповідача визнано винним у скоєнні ДТП, що сталася 21.07.2016.
Діями відповідача було завдано майнову шкоду позивачу у розмірі 147545,00 грн., що підтверджується Рахунком-фактурою № 38 від 14.12.2016, наданим ПП ОСОБА_6
З огляду на те, що відповідачем у добровільному порядку не відшкодувано спричинені збитки, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
З урахуванням наведеного, просить задовольнити позов у повному обсязі.
19.04.2017 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою суду від 19.04.2017 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
23.05.2017 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 31.05.2017 в справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечував.
В судове засідання 19.07.2018 позивач не з'явилася, проте як вбачається з матеріалів справи, представник позивача просить розгляд справи проводити без його часті та позов просить задовольнити.
В подальшому відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце рзгляду справи повідомлений.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд до відома не поставили.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.07.2016 об 20 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки "ВАЗ 2101", д.р.н. НОМЕР_3, право власності на який належить громадянину України ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався по проспекту Лобановського 28, м. Києва, та здійснив зіткнення з автомобілем марки "Lexus LX 570", д.р.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5, який належить на праві власності ОСОБА_1 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Lexus LX 570" зазнав механічних ушкоджень.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.08.2016 відповідача визнано винним у скоєнні ДТП, що сталася 21.07.2016. (а.с.18-19)
Згідно з вказаної вище постанови вбачається, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 п. 1.3 Правил дорожнього руху України.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення" (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з матеріалів справи, власником пошкодженого автомобіля НОМЕР_1, є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с.60).
Відповідно до Рахунку-фактури № 38 від 14.12.2016, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, складає 147545, 00 грн. (а.с.12).
В судовому засіданні відповідач проти позову не заперечував , разом з тим пояснив, що у нього відсутні кошти на відшкодування спричиненої майнової шкоди позивачу.
Відповідно до положення ст.1192 ЦК України, відповідно до якої суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, а також положення частини 2 ст.22 ЦК України відповідно до якої збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги те, що позивачем понесено витрати по відновлювальному ремонту транспортного засобу, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків у розмірі 147545, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 1475,46 грн.
Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-82, 141, 169, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 матеріальні збитки у розмірі 147 545, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 1475, 46 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: