пр. № 2/759/4909/18
ун. № 759/7298/18
09 липня 2018 року Святошинський районний суд м.Києва в складі: головуючого судді П'ятничук Інни Віталіївни, при секретарі Медвідчук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача - адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
В травні 2018 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13.10.2016, зареєстрований в реєстрі № 9019, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з нього - ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 301296,46 грн. та витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису 1700,00 грн., а всього 302996,46 грн.
Ухвалою судді від 05 липня 2018 року у вказаній справі відкрито провадження.
06 липня 2018 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом від 13.10.2016, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі № 9019 (реєстраційний номер виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження № 55592796) до набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що 22 лютого 2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису, в межах якого на даний час державним виконавцем вживаються заходи щодо примусового стягнення з позивача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів в розмірі 302996,46 грн. Відтак, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову, виходячи із предмету позову, може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому враховуючи вище викладене просить заяву задовольнити.
Вказана заява розглядається судом без повідомлення сторін.
Розглянувши вказану заяву, враховуючи надані докази до справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13.10.2016 №9019, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. щодо стягнення грошових коштів у розмірі в розмірі 302996,46 грн. на вимогу стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк».
Судом встановлено, що 22 лютого 2018 року головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пилипчуком К.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55592796 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Бондар І.М. № 9019, виданого 30.10.2016 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» коштів у сумі 11312 дол. США 91 цент, що за курсом НБУ станом на 05.09.2016 становить 301296,46 грн. та 1700 грн. витрати пов'язаних з вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтю 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У заяві представника позивача про забезпечення позову вказано як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст. 151 ЦПК України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-151 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
В порядку забезпечення позову зупинити стягнення за виконавчим написом № 9019 від 13.10.2016, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною (реєстраційний номер виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження № 55592796).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду направити сторонам для ознайомлення, а Святошинському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.В.П'ятничук