Справа № 760/9432/18
Провадження № 3/760/3613/18
27 липня 2018 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Криворот О.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, адвоката Костіної Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Департаменту організації роботи із запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Калініно Троїцького району Луганської області, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, який працює членом комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,
встановив:
04.04.2018 заступником керівника відділу з питань обробки повідомлень про корупцію Департаменту організації роботи із запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції Пивоваром С.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 30-23/19/18 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-6 КУпАП відповідно до якого ОСОБА_1, під час перебування його на посаді члена комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка згідно з підпунктом «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VIІ відносить таких осіб до суб'єктів відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, 31.01.2018 було нараховано (виплачено) дохід за основним місцем роботи - у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у вигляді заробітної плати (винагороди) за другу половину січня 2018 року у сумі 164 635 грн., що перевищує розмір 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 01.01.2018 (88 100 грн.), та в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VIІ ОСОБА_1 не подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, що стосуються отримання доходу у вигляді заробітної плати (винагороди) за другу половину січня 2018 року на суму 164 635 грн., чим порушив вимоги ч.2 ст.52 Закону та вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та просив закрити адміністративну справу на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Костіна Т.В. теж просила закрити адміністративну справу на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на наступне.
Згідно із наказом № 537-к/тр від 03.12.2015 ОСОБА_1 зараховано до штату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на посаду члена Комісії з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.
Згідно з інформацією, наданої Національному агентству листом Комісії від 14.02.2018, з березня 2017 року по липень 2017 року ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась за місцем роботі у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України заробітна плата двома частинами у сталому та незмінному розмірі: за березень 2017: 6.03.2017 - 64 000,00 грн., 28.03.2017 - 161 000, 00 грн.; за квітень 2017: 13.04.2017 - 64 000,00 грн., 27.04.2017 - 161 000, 00 грн.; за травень 2017: 15.05.2017 - 64 000,00 грн., 30.05.2017 - 161 000, 00 грн.; за червень 2017: 15.06.2017 - 64 000,00 грн., 29.06.2017 - 161 062, 31 грн.; за липень 2017: 14.07.2017 - 64 000,00 грн., 28.07.2017 - 161 062, 31 грн.; у серпні-жовтні 2017 заробітна плата не нараховувалась; за листопад 2017: 5.11.2017 - 64 000,00 грн., 19.11.2017 - 218 915, 66 грн.; за грудень 2017: 14.12.2017 - 64 000,00 грн., 26.12.2017 - 161 556, 17 грн.; за січень 2018: 15.01.2018 - 64 000,00 грн., 31.01.2018 - 164 634, 95 грн.
Захисник посилалась також на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не наведено обґрунтувань та доказів на підтвердження суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення. Не встановлено та не доведено за допомогою належних та допустимих доказів вини у формі умислу, мотиву (корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби тощо) та мета інкримінованого правопорушення, а також час його вчинення.
Згідно з наданих ОСОБА_1 та його захисником пояснень інформація щодо розміру щомісячної основної заробітної плати (винагороди), яку ОСОБА_1 одержує як член Комісії, є публічною, доведеною до відома не лише посадових осіб НАЗК, а і всього суспільства, шляхом оприлюднення її у нормах Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Отримання ОСОБА_1 доходу у вигляді встановленої Законом у сталому розмірі основної заробітної плати (винагороди) не може бути корупційним діянням або правопорушенням, пов'язаним з корупцією у розумінні Закону від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон) і не є об'єктом додаткового декларування згідно з вимогами статті 52 Закону, правила якої спрямовані запобіганню отримання особами публічної служби, зазначеними у частині першій статті 3 цього Закону, неправомірної вигоди.
Крім того, на виконання вимог статей 45, 46 Закону інформація щодо одержаного ОСОБА_1 доходу у вигляді авансу та заробітної плати за другу половину січня 2018 року буде включена до річної декларації за календарний рік у визначеному порядку.
Майновий стан особи, яка є працівником установи, організації, що фінансується з бюджету, визначається розміром оплати праці, що здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України (ст.98 КЗпП України).
Умови оплати праці члена Комісії визначені Законом № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів».
Згідно з ч.7 ст.102 цього Закону встановлено розмір винагороди члена Комісії, який не є суддею, та визначено його на рівні посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5, який є сталим розміром визначеної Законом винагороди члена Комісії і є основною заробітною платою у вигляді посадового окладу, яку ОСОБА_1 одержує щомісячно за виконання покладених на нього, як члена Комісії, функцій.
Таким чином, розмір визначеної Законом заробітної плати у вигляді посадового окладу особи публічної служби (суб'єкта декларування), що фактично становить основу майнового стану такої особи, підлягає декларуванню у порядку, передбаченому ст.45 Закону № 1700-VII.
Ст.45 Закону визначає цей порядок, а саме, що вказані особи зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до ст.46 цього ж Закону до цієї декларації включаються, зокрема, отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.
Захисник в судовому засіданні посилалася також на те, що зміна між отриманим доходом за другу половину грудня 2017, про який ОСОБА_1 повідомив, та доходом за другу половину січня 2018, про який не повідомив ОСОБА_1, становить 3 078,78 грн. При загальній сумі заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2018 року - 228 634,95 грн., 3 078, 78 грн. - це сума, яка у 74 рази менша, ніж отриманий за місяць дохід. 3 078,78 грн. - це 1,3466% від суми місячного доходу за січень 2018.
Захисник вказувала на те, що в даному випадку не можна вважати отримання заробітної плати від держави активом, який можна використати як незаконне збагачення. Вказаний офіційний дохід членом Комісії щорічно декларується у встановленому законом порядку та є публічною інформацією для об'єктивного фінансового контролю не тільки з боку контролюючих органів, але й громадськості та суспільства.
В той же час, за другу половину листопада 2017 року ОСОБА_1 було нараховано 19.11.2017 - 218 915, 66 грн., і про вказану суму НАЗК було повідомлено, що додатково вказує на відсутність будь-якого мотиву, мети чи умислу на приховання від декларування, умисне неповідомлення НАЗК про суттєву зміну майнового стану суб'єкта декларування саме при нарахуванні йому державою заробітної плати за другу половину січня 2018.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, суд приходить до наступного.
Вивченням матеріалів адміністративної справи встановлено, що підставою для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП зазначені обставини щодо неповідомлення ним, як суб'єктом декларування, у десятиденний строк Національного агентства з питань запобігання корупції про одержаний 31.01.2018 за основним місцем роботи дохід у розмірі 164 635,00 грн., що являє собою заробітну плату за другу половину січня 2018 року (Закон України від 14.10.2014 №1700-VІІ «Про запобігання корупції»), тобто невиконання ОСОБА_1 вимог ч.2 ст.52 зазначеного Закону, направлених на додатковий фінансовий контроль майнового стану суб'єктів декларування.
Так, ОСОБА_1 є суддею у відставці та членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі Комісії), тобто діючою посадовою особою державного органу суддівського врядування в системі правосуддя України.
Згідно із Законом України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів» (у редакції від 15.12.2017), правовим статусом члена Комісії та вимогами ч.1 ст.3 Закону №1700-VІІ, ОСОБА_1 є особою публічної служби (суб'єктом декларування), майновий стан якої підлягає об'єктивному фінансовому контролю з боку суспільства через спеціально створений антикорупційний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом - Національне агентство.
Щорічно, до 1 квітня, він зобов'язаний подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством (ч.1 ст.45 Закону №1402-VІІІ). Серед відомостей, які підлягають обов'язковому декларуванню, законодавець окремим пунктом визначив інформацію про отримані (нараховані) суб'єктом декларування доходи, зокрема у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи (п.7 ч.1 ст.46 зазначеного вище Закону).
З метою більш ефективного контролю за доходами осіб публічної служби, праця яких оплачується з державного бюджету, законодавець передбачив додаткові заходи щодо здійснення фінансового контролю, а саме встановив обов'язок суб'єкта декларування повідомляти про істотні зміни у майновому стані тощо. При цьому істотною зміною майнового стану суб'єкта декларування законодавець визначив отримання доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, на 1 січня відповідного року (ст.52 Закону №1700 -VII).
Майновий стан особи, яка є працівником установи, організації, що фінансується з бюджету, визначається розміром оплати праці, що здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України (ст.98 Кодексу законів про працю України).
Умови оплати праці члена Комісії визначені Законом №1402-VIII.
Згідно з ч.7 ст.102 цього Закону встановлено розмір винагороди члена Комісії, який не є суддею, та визначено його на рівні посадового окладу судді Верховного Суду, базовий рівень якого станом на 01.01.2018 становить 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з коефіцієнтом 1,5, тобто 225 000 грн., який є сталим розміром визначеної законом винагороди члена Комісії і є основною заробітною платою у вигляді посадового окладу, яку ОСОБА_1 одержує щомісячно за виконання покладених на нього, як члена Комісії, функцій.
Тобто, розмір визначеної законом заробітної плати у вигляді посадового окладу особи публічної служби (суб'єкта декларування), що фактично становить основу майнового стану такої особи, підлягає декларуванню у порядку, передбаченому ст.45 Закону №1700-VII.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1, наданих у письмовому вигляді до НАЗК, а також наданих ним пояснень у судовому засіданні, що підтверджується додатком до листа ВККС до НАЗК від 14.02.2018, фактично суттєвих змін у майновому стані суб'єкта декларування - ОСОБА_1 не відбувалося протягом 2017-2018 року, оскільки він у вказаний період отримував заробітну плату у сталому та незмінному розмірі, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів», суми заробітної плати, що нараховувалися, є майже у всі періоди ідентичними. Порівняно з заробітною платою, нарахованою за грудень 2017, а саме: 14.12.2017 - 64 000,00 грн., 26.12.2017 - 161 556, 17 грн.; січень 2018 - 15.01.2018 - 64 000,00 грн., 31.01.2018 - 164 634, 95 грн.
Різниця між доходом у вигляді заробітної плати за грудень 2017 та січень 2018 становить лише 3 078, 78 грн., що не може вважатися істотною чи суттєвою зміною майнового стану суб'єкта декларування.
Таким чином, вказана сума заробітної плати за другу половину січня 2018 року - 164 634, 95 грн., не є доходом, який суттєво змінив майновий стан суб'єкта декларування в розумінні ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року.
На відсутність умислу не повідомити НАЗК про отримання заробітної плати за другу половину січня 2018 року вказує те, що у 2017 році, а також у 2018 році, ОСОБА_1 такі повідомлення подавав, а також вказана інформація про заробітну плату, отриману протягом 2018 року, підлягає обов'язковому декларуванню до 1 квітня 2019 року.
В протоколі та наданих до нього матеріалах відсутні будь-які належні та допустимі докази, що вказують на наявність умислу у діях ОСОБА_1
Тому суд, проаналізувавши зібрані у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що будь-які докази того, що ОСОБА_1 діяв умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні, а обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, не знайшли свого підтвердження, в діях останнього відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, а тому адміністративна справа відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.247, ст. 284 КУпАП,-
постановив:
адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП закрити у зв'язку з вiдсутнiстю в його діях складу адмiнiстративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.О.Криворот