Справа №522/2849/18
Провадження №1-кс/522/13558/18
30 липня 2018 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
За участю прокурора - ОСОБА_3 ,
Власника майна - ОСОБА_4 ,
Представника власника майна - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого в ОВС СВ УРКП слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42017160000001781 від 18.11.2017 року, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України, про накладення арешту на майно, -
Слідчий в ОВС УРКП СО прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області молодший радник юстиції ОСОБА_6 . за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно, мотивуючи наступним.
Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42017160000001781 від 18.11.2017, за підозрою ОСОБА_7 у вчинені злочинів передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України.
За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України 20.02.2018 о 18 годині 25 хвилин ОСОБА_7 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
21.02.2018 о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
14 червня 2018 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, на підставі чого, останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди; ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно; та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України - закінчений замах на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинене повторно.
За матеріалами кримінального провадження, а також за матеріалами виконаного окремого доручення УСБУ в Одеський області, встановлено, що за адресою фактичного проживання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_1 можуть знаходитись грошові кошти отриманні ОСОБА_7 від ФОП ОСОБА_8 у розмірі 300 доларів США, а також інші цінні речі, предмети та грошові кошти, які були здобутті підозрюваним унаслідок його протиправної діяльності.
На підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеса від 17.07.2018 року за адресоюреєстрації начальника відділу нагляду на виробництві та на об'єктах підвищеної небезпеки ГУ Держпраці в Одеській області ОСОБА_4 АДРЕСА_2 25.07.2018 проведено обшук за результатами якого вилучено наступні предмети: мобільний телефон ОСОБА_4 . Xiomi Redmi Note 4 чорного кольору.
В обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, слідчий посилається на те, що зазначені вище речі використані як засоби вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину, а також можуть буди предметом конфіскації.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання вважав, за необхідне з метою забезпечення конфіскації майна накласти арешт на вилучені предмети.
Власник та представник власника майна заперечили проти накладення арешту.
Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В той же час, вилучений мобільний телефон не визнаний речовим доказам, оскільки відсутня постанова про визнання його таким, інших законом передбачених підстав для накладення арешту на майно, що належить іншій особі законом не передбачено.
Згідно з ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, у випадку вилучення майна у особи, тягар доказування, щодо належності такого майна лежить саме на стороні обвинувачення, і за відсутності доводів, що дають право поза розумним сумнівом вважати достовірними посилання прокурора чи слідчого, слідчий суддя повинен надати перевагу показанням особи, у якої було вилучено майно. З урахуванням вище викладеного, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні даного клопотання.
Керуючись ст.ст. 170-175, 372, КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ УРКП СО прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42017160000001781 від 18.11.2017 року, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України, про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Одеської області на протязі 5 (п'яти) днів.
Слідчий суддя:
30.07.2018