Справа №521/10016/18
Провадження №2-а/521/232/18
30 липня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.,
при секретарі - Бєрової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2, батальйону № 2, Управління Патрульної Поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції Карпенко Сергія Яковича про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 2, батальйону № 2, Управління Патрульної Поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції Карпенко Сергія Яковича про скасування постанови, обґрунтовуючи його тим, що 03 червня 2018 року інспектором роти №2 батальйону №2 УПП у Миколаївській області, лейтенантом поліції Карпенко Сергієм Яковичем, було винесено постанову серія ВР №198707 про притягнення його, ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень 00 коп.. Позивач в своєму позові вказує, що відповідно до постанови він, ОСОБА_1 нібито 03 червня 2018 о 14 годині 08 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, Миколаївська область, Миколаївський район, 122 км + 100 м, здійснив обгін іншого транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, виїхавши на смугу зустрічного руху, при цьому перетнувши дорожню розмітку 1.1 «вузька суцільна лінія», чим порушив вимоги п. 14.6г ПДР України. Не погоджуючись з даною постановою позивач звернувся до суду з наведеним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до канцелярії суду заяву в якій вказав, що свій позов підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 03 червня 2018 року інспектором патрульної поліції роти № 2, батальйону № 2, Управління Патрульної Поліції в Миколаївській області лейтенантом поліції Карпенко Сергієм Яковичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 198707 від 03 червня 2018 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Як вбачається зі змісту постанови, інспектором встановлено, що 03.06.2018 року о 14:08 годині водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2, здійснив обгін іншого транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, виїхавши на смугу зустрічного руху, при цьому перетнувши дорожню розмітку 1.1 «вузька суцільна лінія», чим порушив вимоги п. 14.6 (г) ПДР України.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Представник відповідача надав суду матеріали відеозапису з місця події, згідно яких, як вважає відповідач, можна об'єктивно підтвердити факт порушення правил дорожнього руху позивачем по справі - ОСОБА_1
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно доказів наданих позивачем, а саме фотоматеріалів місця вчинення адміністративного правопорушення, судом встановлено, що факт вчинення правопорушення позивачем не підтверджується, адже з даних фотоматеріалів не вбачається ділянки дороги з обмеженою оглядовістю, а саме крутого повороту.
Суд, дослідивши матеріали відеозапису з місця події вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах відеозапису відсутні жодні факти, які б могли бути визнані судом як докази про вчинення адміністративного правопорушення.
Також, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки відомості, зазначені в постанові, не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Суд вважає, що наданими матеріалами не доведена вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, частиною 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 122, 293 КУпАП України, ст.ст. 90, 77, 227-228, 241-246 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 2, батальйону № 2, Управління Патрульної Поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції Карпенко Сергія Яковича про визнання протиправними дій та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 198707 від 03.06.2018 року інспектора патрульної поліції роти № 2, батальйону № 2, Управління Патрульної Поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції Карпенко Сергія Яковича щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: