Справа № 520/13261/16-ц
Провадження № 4-с/520/66/18
20.07.2018 року
Київський районний суд м. Одеси в складі
судді Пучкової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3, про зняття арешту з майна,-
21.05.2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, посилаючись на те, що державним виконавцем під час перебування справи у апеляційній інстанції, накладено у виконавчому провадженні арешт на все майно боржника, включаючи заробітну плату, чим порушено його право.
Державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 просила відмовити у задоволені скарги, посилаючись на те, що правомірно наклала арешт, оскільки позивач звернувся до апеляційного суду вже після набрання рішенням законної сили, своєчасно відомостей про прийняття судом апеляційної скарги виконавцеві не надав.
Заінтересована особа ОСОБА_3 просив відмовити у задоволені скарги, посилаючись на її безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою від 14.04.2018 від 56086904 державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/13261/16-ц, виданого 09.11.2017 Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової уми у розмірі 42437,02 грн. Постанова була спрямована па адресу боржника?рекомендованою кореспонденцією, повідомлення про вручення повернулося з відміткою про невручення у зв'язку зі спливом терміну зберігання.
14.04.2018 року державним виконавцем відділу було винесено постанову №56086880 про арешт всього майна боржника.
18.04.2018 року державним виконавцем було винесено постанову ВП №56086880 про арешт коштів боржника.
30.05.2018 року до відділу надійшло повідомлення за вхід. №9180 від ПАТ «Приват Банк», що постанова виконана та арешт накладений.
02.05.2018 року за вхід. №8416 до відділу надійшла заява боржника щодо скасування арешту з майна у зв'язку з поданням апеляційної скарги на зазначене рішення. Державним виконавцем було відмовлено у задоволенні заяви у зв'язку з тим, що рішення набрало законної сили 21.11.2017 р., інших офіційних відомостей подано не було.
Про наявність апеляційної скарги державному виконавцеві стало відомо лише 02.05.2015 року, що підтверджується штампом з відміткою про вхід. №8416 на заяві боржника, проте з тексту постанови державного виконавця вбачається, що арешт був накладений 18.04.2017 р., коли рішення набрало законної сили і було пред'явлено до виконання, а апеляційний суд ще не прийняв скаргу до провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які, відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, як було встановлено судом, державним виконавцем проводилися виконавчі дії згідно з Законом України „Про виконавче провадження", тому жодних правових підстав для задоволення скарги не має.
Керуючись ст.ст. 1, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3, про визнання неправомірними дій про відмову у задоволенні заяви від 02.05.2018 р. про скасування арешту з майна боржника та зобов'язання скасувати арешт, накладений на майно, належне боржникові, за виконавчим листом за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09.11.2017 р. у цивільній справі за № 520/13261/16-ц відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси або до Апеляційного суду Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Пучкова І. М.