Справа № 511/338/18
Провадження № 1-кп/496/155/18
02 серпня 2018 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
з участю прокурора - ОСОБА_5
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
законного представника обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_11
обвинувачених - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ст. 395 КК України,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні від прокурора надійшли клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , строком на 60 днів.
В ході досудового розслідування слідчим суддею Роздільнянського районного суду Одеської області відносно обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Згідно ухвал Роздільнянського районного суду Одеської області обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 строк тримання під вартою був продовжений, зокрема, ухвалою суду від 07 червня 2018 року - по 05 серпня 2018 року включно. Таким чином, строк тримання під вартою обвинувачених, встановлений ухвалою суду, закінчується 05 серпня 2018 року, однак судове провадження не закінчено.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 заперечували проти клопотання прокурора і просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню, натомість клопотання захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 331 Кримінально-процесуального кодексу України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, станом на теперішній час не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, а тому, на думку суду, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виписка з медичної карти ОСОБА_12 не свідчить про неможливість тримання його під вартою.
ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, станом на теперішній час не працює, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, а тому, на думку суду, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, а тому, на думку суду, може переховуватися від суду. Надання захисником заяви потерпілого про відшкодування йому заподіяної шкоди не свідчить сама по собі про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ч.ч. 1, 5 ст. 177 КПК України, встановлених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, в судовому засіданні не встановлено.
Суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, зокрема домашній арешт, про застосування якого просили захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження, а тому є підстави для продовження строку тримання вартою. Натомість клопотання захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд
Обвинуваченим ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, а саме: з 02 серпня 2018 року по 30 вересня 2018 року включно.
Клопотання захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3