Справа № 520/10299/13-ц
Провадження № 4-с/520/82/18
про закриття провадження у справі
31.07.2018 року
Київський районний суд м. Одеси, головуючий суддя Куриленко О.М.
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.
за участю скаржника ОСОБА_1,
представника стягувача ОСОБА_2,
суб'єкта оскарження приватного виконавця ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, за участю суб'єкта оскарження приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо постанов про відкриття виконавчого провадження № 56252985 від 24.04.2018 року та № 56662187 від 23.06.2018 року у цивільній справі № 520/10299/13-ц,
18.07.2018 року ОСОБА_1 завернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати Постанови про відкриття виконавчого провадження № 56252985 від 24.04.2018 року та № 56662187 від 23.06.2018 року у цивільній справі № 520/10299/13-ц, розблокувати його єдиний картковий рахунок у Приват банку з поточними грошовими коштами.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що станом на сьогодні, з нього додатково стягується 1 280 073, 32 гривень виконавчого збору та винагороди приватного виконавця, що складає більше 60 відсотків від його загальної заборгованості.
Окрім того, стверджує, що державний виконавець Гортолум В.С. та приватний виконавець ОСОБА_3 подвійно наклали арешт на все його майно, був заблокований його єдиний рахунок в банках, а саме картковий рахунок у Приватбанку і 219 гривень на ньому, що унеможливлює користування банківськими послугами.
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даною скаргою.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Скаржник ОСОБА_1 у судовому засіданні скаргу підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ній.
Представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - ОСОБА_2 та приватний виконавець ОСОБА_4 у задоволенні скарги просили відмовити, вказуючи на її безпідставність.
Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у судове засідання не з'явився, натомість державний виконавець Гортолум Вікторія Сергіївна звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, вказуючи на те, що дане питання повинно розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Інші сторони по справі у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/10299/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.11.2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_1 нам користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» загальну суму заборгованості за кредитним договором № CM-SME505/158/2008 від 23.06.2008року в розмірі 2 043 780 (два мільйони сорок три тисячі сімсот вісімдесят) грн. 60 коп., яка складається з: 1 984 244 (один мільйон дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі двісті сорок чотири) грн. 10 коп. - залишок заборгованості за кредитом; 59 536 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 59 коп. - сума відсотків за користування кредитом; на наступні реквізити для перерахування сум грошових вимог за кредитом: рахунок №26507002333333 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, ЄДРПОУ 36789421. А також з кожного стягнуто судові витрати у розмірі 1720, 50 гривень .
Вказане рішення в законному порядку оскаржене не було, а отже, набрало законної сили, та після набрання законної сили, було зведено до примусового виконання.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження на примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах у межах повноважень та у спосіб, визначеними цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
З поданих матеріалів вбачається, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувають два виконавчих провадження, а саме ВП № 56252985 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 204 378, 06 гривень та ВП № 56253170 про стягнення ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 871 317, 20 гривень.
Окрім того, судом встановлено, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3 перебуває виконавче провадження ВП № 56662187 з примусового виконання виконавчого листа від 15.05.2015 року № 520/10299/13-ц виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за в сумі 2 043 780, 60 грн.
Постановою приватного виконавця від 23.06.2018 відкрито виконавче провадження та стягнуто з боржника основну винагороду у розмірі 204 378, 06 гривень.
Боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано, у зв'язку з чим постановою приватного виконавця від 16.07.2018 року було звернуто стягнення на майно, що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_6 у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом,з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.
Скаржник просить скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 56252985 від 24.04.2018 року та № 56662187 від 23.06.2018 року, посилаючись на те, що з нього незаконно двічі стягується виконавчий збір.
Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Ураховуючи наведене, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України «Про виконавче провадження» встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ОСОБА_7 Верховного Суду від 06.06.2018 року в рамках розгляду справи № 921/16/14-г/15 де також вказано, що :
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
У зв'язку з вищевикладеним, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження за скаргою ОСОБА_1, за участю суб'єкта оскарження приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, щодо постанов про відкриття виконавчого провадження № 56252985 від 24.04.2018 року та № 56662187 від 23.06.2018 року у цивільній справі № 520/10299/13-ц,
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин провадження у даній справі підлягає закриттю.
Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч.1 ст. 256 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд повідомляє позивачу, що розгляд справ за вищевказаними позовними вимогами віднесено до судів адміністративної юрисдикції.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 19 КАС України, ст.ст. 255, 256, 353, 354 ЦПК України, суд -
Провадження по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1, за участю суб'єкта оскарження приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, щодо постанов про відкриття виконавчого провадження № 56252985 від 24.04.2018 року та № 56662187 від 23.06.2018 року у цивільній справі № 520/10299/13-ц - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси
Суддя Куриленко О. М.