нп 2/490/970/2018 Справа № 490/8668/17
Центральний районний суд м. Миколаєва
17 липня 2018 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі :
головуючого судді Гуденко О.А.,
при секретарі - Кваша С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,
В жовтні 2017 року позивач ПАТ "Ідея Банк" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про звернення стягнення на предмет застави.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом неодноразово належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
14.10.2011 року між ПАТ "Плюс Банк" (далі-Банк) та ОСОБА_1 (далі-Позичальник) був укладений кредитний договір №910.11359, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 60264,24 грн. на строк 84 місяців для придбання транспортного засобу марки Daewoo Nexia, 2008 р.в. За користування кредитом позичальник сплачує проценти річні в розмірі, що визначається як змінна частина ставки збільшена на 4,8500 %. Станом на день укладення Договору змінна частина ставки становить 15,0500 %, що разом з Маржою Банку разом складає 19,9000 %.
17 січня 2012 року між ПАТ "Ідея Банк" та Позичальником був укладений Договір застави транспортного засобу №910.11359, згідно якого, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №910.11359 від 14.10.2011 р., позичальник передав у заставу автомобіль марки Daewoo Nexia, 2008 р.в, р/н НОМЕР_1, зареєстрований Миколаївським відділом РЕР УДАІ УМВС 14.10.2011. Заставна вартість предмету застави становить 68833,00 грн.
Відповідно до параграфу 3 кредитного договору виконання позичальником зобовязань за кредитним договором забезпечується заставою майна згідно договору застави, а також усім майном позичальника.
Згідно Інформації Головного сервісного центру МВС України з бази даних Єдиного державного реєстру МВС про актуального власника автомобіля марки Daewoo Nexia, 2008 р.в, р/н НОМЕР_1, - власником є ОСОБА_1станом на 20 червня 2018 року.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
За ст. 1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства.
В порушення умов кредитного договору відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання та допустив виникнення заборгованості перед банком.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Згідно з пунктом 3 параграфу 1, пунктом 1 параграфу 2 договору застави у разі невиконання заставодавцем зобовязань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами, при цьому розмір зобовязань, забезпечених заставою, включає повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування витрат заставодержателя на реалізацію своїх прав та звернення стягнення на транспортний засіб.
В пунктах 2 та 3 параграфу 5 договору застави сторони погодились, що у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором або договором застави, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів: за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом набуття заставодержателем предмету застави у власність чи шляхом продажу заставодержателем предмету застави третій особі.
Відповідно до ст.ст.589,590,591 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ч.ч. 1 та 2 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Дотепер відповідач умови договору не виконав, забогованість 39338,85 грн., яка складається з: основного боргу - 19713,16 грн., прострочений борг - 6638,23 грн., прострочені проценти - 4541,82 грн., строкові проценти -335,68 грн., пеня - 6348,29 грн., дебіторська заборгованість - 1159,03 грн., інші штрафні санкції - 602,64 грн.
Відповідно дост. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.
Як вже зазначалось, в договорі застави (параграф 5) сторони визначили способи звернення стягнення на заставлене майно. Положеннями статті 627 ЦК України закріплено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Нормами чинного законодавства позивачу надається право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (постанова Верховного Суду України № 6-10цс13 від 06.03.2013 року).
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається серед іншого: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні.
В свою чергу, нормами статті 26 вказаного Закону одним зі способів звернення стягнення на предмет застави визначений продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
При цьому, вирішуючи питання про визначення ціни предметазабезпечувального обтяження для його подальшої реалізації шляхом укладення позивачем від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-якій третій особі покупцю, суд виходить з того, що при розгляді справи жодна зі сторін не заявляла клопотань про оцінку предмета застави та визначення дійсної його вартості на момент розгляду справи, також не визначена вартість продажу за домовленістю сторін договором застави, тому суд вважає можливим визначити ціну продажу предмета застави не нижче ринкової, визначеної незалежним субєктом оціночної діяльності.
Виходячи звикладеного, належно оцінивши представлені усправі доказив їх сукупності, приймаючи до уваги,що ПАТ«Ідея Банк» має право відповідної вимоги до відповідача ОСОБА_1, який в свою чергу не повернув одержані у кредит кошти у встановлений договором строк, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №910.11359 від 14.10.2011 року.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір, який відповідно до ч. 2ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1600 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,141,209,258,259,263,264,265,268,273,280,282,289 ЦПКУкраїни, суд
Позов Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб Daewoo Nexia 1.5, 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) XWB3D32UD8A000614, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі-покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно:проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов'язані з продажем автомобіля, тощо) - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.10.2011 року №910.11359 у розмірі 39338,85 грн., що складається: основного боргу - 19713,16 грн., прострочений борг - 6638,23 грн., прострочені проценти - 4541,82 грн., строкові проценти -335,68 грн., пеня - 6348,29 грн., дебіторська заборгованість - 1159,03 грн., інші штрафні санкції - 602,64 грн., .
Вилучити у ОСОБА_1 транспортний засіб марки Daewoo Nexia 1.5, 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) XWB3D32UD8A000614, р/н НОМЕР_1, та передати його Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» на період до його реалізації.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" судовий збір у сумі 1600,00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 25 липня 2018 року.
Суддя Гуденко О.А.