Справа №473/2069/18 02.08.2018
Провадження №22-ц/784/1256/18
ровадження № 22-ц/784/1256/18 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.
2 серпня 2018 року м. Миколаїв
справа № 473/2069/18-ц
Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,
із секретарем Гавор В.Б.,
переглянувши в апеляційному порядку у відсутності сторін матеріали позовної заяви
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
(третя особа - приватний нотаріус Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3В.)
про визначення частки у спільному майні
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Висоцької Г.А., постановлену 3 липня 2018 року в приміщенні цього ж суду (повний текст ухвали складено цього ж дня),
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визначення частки у спільному майні, посилаючись на те, що його батько - ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 були співвласниками у праві спільної сумісної власності на домоволодіння № 7 по пров. Герцена у м. Вознесенську Миколаївської області. 31 жовтня 2010 року його батько - ОСОБА_4 помер. Невизначеність частки померлого батька в спільному майні перешкоджає йому у реалізації прав спадкоємця.
Ухвалою судді Вознесенського районного суду Миколаївської області від 3 липня 2018 року у відкритті провадження відмовлено за пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України з посиланням на те, що оскільки позов пред'явлено до ОСОБА_2, який помер 10 грудня 2003 року, справа не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду. Апелянт посилався на те, що розгляд спорів щодо частки у спільному майні підпадає під юрисдикцію загальних судів, спірні правовідносини допускають правонаступництво, він особисто не має змоги встановити спадкоємців відповідача, а тому відмова судді у відкритті провадження суперечить нормам національного та міжнародного законодавства.
В судове засідання апеляційного суду позивач та його представник не з'явились. Про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 49-52).
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
При визначенні наслідків встановлення судом факту смерті відповідача, що настала до моменту подання позову, слід виходити з визначення цивільної процесуальної правоздатності як передумови виникнення процесуальних відносин між сторонами.
Так, відповідно до статті 46 ЦПК здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно зі статтею 47 ЦПК здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (частина 4 статті 25 ЦК).
Результати аналізу зазначених правових норм дають підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини 4 статті 25 ЦК припинилася.
Відсутність правоздатного відповідача унеможливлює розгляд спору судом, а тому перешкоджає відкриттю провадження у цивільній справі.
Якщо факт смерті фізичної особи - відповідача встановлено в порядку виконання вимог статті 187 ЦПК, у відкритті провадження має бути відмовлено на підставі пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК у зв'язку з тим, що відповідна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України (ухвала від 13 лютого 2008 року), застосовувалась Вишим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвала від 27 лютого 2013 року, ухвала від 30 жовтня 2013 року), та підтримана Верховним Судом (постанова від 2 лютого 2018 року, справа № 724/1862/15-ц).
Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1, суддя вірно виходив з того, що співвласник спірного майна - відповідач ОСОБА_2 помер 10 грудня 2003 року, а правоздатність припиняється внаслідок смерті, тому такий «спір» не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК є підставою для відмови у відкритті провадження.
Колегія суддів не може погодитись з твердженням апелянта про наявність підстав для вікриття провадження у справі з подальшою заміною померлої сторони - відповідача на правонаступників відповідно до правил частини 1 статті 55 ЦПК.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку статті 55 ЦПК допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася, тобто фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Оскільки ОСОБА_2 помер до пред'явлення позову, підстав для застосування правил статті 55 ЦПК суддя не мав.
Посилання апелянта на віднесення спору щодо визначення часток у спільному майні до юрисдикції загальних судів не позбавляє позивача обов'язку визначити дійсних учасників спору на час звернення з позовом.
Труднощі в отриманні нотаріальних відомостей щодо спадкоємців ОСОБА_2 не перешкоджають їх визначенню з урахуванням конкретних обставин справи (родинні відносини, участь в утриманні спадкового майна тощо).
Порушення європейських стандартів, в тому числі щодо тлумачення та застосування поняття «суд, встановлений законом», апелянтом не доведено.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм національного процесуального та міжнародного права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали судді.
Керуючись статтями 375, 382, ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 липня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.О.Данилова
Судді: В.В.Коломієць
ОСОБА_5