Справа № 342/484/18
Провадження № 2/342/429/2018
01 серпня 2018 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягувати з відповідача в її користь аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В позовній заяві позивачка зазначила, що шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано 27.07.2005 року в с. Олієво-Королівка Городенківського району Івано-Франківської області. Від шлюбу в них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 07.09.2010 р. рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області у справі № 2-441/2010 шлюб між сторонами розірвано, дочку залишено проживати біля позивачки. На підставі рішення Городенківського районного суду від 14 квітня 2011р. у справі № 2-308/11 з відповідача в користь позивачки стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця на утримання дочки до досягнення нею повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів витрати на утримання дочки значно зросли, стягувана сума є недостатньою для її утримання. Відповідач не має стабільного регулярного доходу, однак їздить на заробітки до ОСОБА_4, де заробляє понад одну тисячу доларів на місяць. На даний час позивачка не працює. Крім дочки ОСОБА_5, на утримання якої з відповідача стягуються аліменти, у позивачки на утриманні та вихованні є ще дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, від іншого шлюбу. Відповідач інших утриманців немає, його матеріальне становище значно покращилося, він добре заробляє за кордоном. За таких обставин позивачка вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн. на місяць.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України.
Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження згідно гл.10 ЦПК України. Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2010 року по справі № 2-441 2010 р., яке набрало законної сили 20.09.2010 р., шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстрований 27 липня 2005 року в с. Олієво-Королівка Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 7 - розірвано; дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати біля матері ОСОБА_7.
Те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доводиться копією свідоцтва про народження серії І-НМ № 046283, виданого 03 серпня 2006 р. Олієво-Королівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 6 від 03 серпня 2006 р.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку із реєстрацією шлюбу 14.03.2013 р. з ОСОБА_8 змінила прізвище Стефанюк на ОСОБА_8, актовий запис № 1 від 14.03.2013 р. виконкому Олієво-Королівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, що доводиться копією свідоцтва про шлюб серії І-НМ № 116468, виданого 14 березня 2013 року виконкомом Олієво-Королівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено статтею 180 СК України.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 сплачує в користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за виконавчим листом № 2-308 2011 р., виданим на підставі Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2011 р. в справі № 2-308/11, яке набрало законної сили 25 квітня 2011 р., в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті, до якої внесено зміни Законом України № 2037-УІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка просить стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, що відповідає положенням частини 3 статті 181 СК України, яка визначає, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить з 1 липня 2018 року 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень. Отже, мінімальний розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років з 1 липня 2018 р. не може бути менший, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на час розгляду справи становить 972 грн. А відповідач сплачує аліменти в розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством. Стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дочки у меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.
Враховуючи наведене, обставини, визначені ст. 182 СК України, суд вважає, що є підстави для зміни способу стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Оскільки позивачкою не надано доказів щодо розміру отримуваного відповідачем заробітку (доходу), та можливості сплачувати відповідачем аліментів в розмірі 4000 грн. щомісячно, тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1200 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
На підставі ст.ст. 180-182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 19, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 273- 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області по справі № 2-308/11 від 14 квітня 2011 р.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі по 1200 грн. (одній тисячі двісті гривень), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнення аліментів в зміненому розмірі проводити з дня набрання чинності рішенням суду в даній справі і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету судовий збір в розмірі 704,8 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
Після набрання законної сили даним судовим рішенням зобов'язати ОСОБА_1 повернути до Городенківського районного суду Івано-Франківської області виконавчий лист № 2-308 2011 р., виданий 14 квітня 2011 р. на підставі рішення Городенківського районного суду від 14 квітня 2011 р. про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_7 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - вул. Л. Українки, 14, с. Олієво-Королівка, Городенківський район, Івано-Франківська область; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.
Місце проживання відповідача ОСОБА_2 - вул. Л. Українки, 9, с. Хом'яківка, Тисменицький район Івано-Франківська область.
Повне судове рішення складене 01.08.2018 р.
Суддя: Ничик Г. І.