нп 2/490/242/2018 Справа № 490/1180/18
Центральний районний суд м. Миколаєва
Іменем України
18 липня 2018 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.,
при секретарі - Кваші С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній частковій власності,-
16 лютого 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить суд здійснити виділ в натурі ОСОБА_1 10/100 часток земельної ділянки для обслуговування його частки у домоволодінні з господарськими будівлями та спорудами по вул. В.Морська,61 в м. Миколаєві - площею 48,62 кв.м., зокрема під будівлями - 43,18 кв.м., під індивідуальною землею - 5,44 кв.м.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися судом повторно через оголошення на офіційному сайті суду, заперечення проти позову не надали.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до висновку №125-003 судової земельно-технічної експертизи по запиту №1/12 від 22.12.2017 р., складеного 12.02.2018 р. судовим експертом ОСОБА_12, фактична загальна площа земельної ділянки в домоволодінні №61 по вул. В.Морська в м. Миколаєві складає 692,0 кв.м., що не відповідає площі 710,0 кв.м. вказаною в ОСОБА_13 на право власності на земельну ділянку серія ЯА №748767 від 22.12.2005 р. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.01.2013 р., співвласнику ОСОБА_14 було виділено частину земельної ділянки пл.95,11 кв.м. до частки домоволодіння, яка виділена в окрему адресу №61/1 по вул. В.Морська, згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.10.2006 р. №2057. В зв'язку з чим, фактична площа земельної ділянки №61 по вул. В.Морська в м. Миколаєві, на даний час складає - 596,89 кв.м. Згідно ідеальної долі, співвласнику ОСОБА_1 належить площа земельної ділянки, а саме: пл. 59,69 кв.м. (596,89 х 10/100). З урахуванням технічних норм, експертом пропонується один варіант виділу частки земельної ділянки, виходячи з порядку користування земельної ділянки, що склався, між співвласниками, а також побажання позивача.
Згідно першого варіанту по землекористуванню, що склався на момент дослідження, а також з урахуванням побажання позивача, на день обстеження склався певних порядок користування земельною ділянкою домоволодіння між співвласниками, а саме: на земельну ділянку один існуючий в'їзд з боку вул. ОСОБА_15, а саме: через металеві ворота шириною - 3,0 м. в загальному користуванні співвласників. Ділянка загального користування між співвласниками, проходить від воріт з шириною проїзду -3,0-2,6 м. завдовжки -12,6 м., а також різними розмірами по дворовій території. Загальна площа в загальному користуванні між співвласниками складає 64,48 кв.м. На підставі вимірів, виконаних розрахунків, площа земельної ділянки, що знаходиться в користуванні співвласника на день обстеження, складають: ОСОБА_1, зокрема під будівлями - 43,18 кв.м., під інд. землею - 5,44 кв.м. Ділянка загального користування між співвласниками - 64,48 кв.м. Фактично співвласник користується земельною ділянкою в домоволодінні на момент дослідження: ОСОБА_1 - 55,07 кв.м., що на 4,62 кв.м. менше від ідеальної долі - 59,69 кв.м. Графічний порядок користування земельною ділянкою між співвласниками відображений у Додатку №1.
Згідно другого варіанту по ідеальних частках співвласника,то враховуючи щільність забудови узаконеними будовами та спорудами, розташування на ній житлового будинку і надвірних господарських будов в користуванні кожного співвласника, а також, що вся дворова територія земельної ділянки домоволодіння знаходиться в загальному користуванні між всіма співвласниками, виділити бракуючу площу земельної ділянки співвласнику ОСОБА_1, що має розбіжність в менший бік - 4,62 кв.м., не надається можливим.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.09.2006 року затверджено за співвласниками домоволодіння №61 по вул. В.Морській в м. Миколаєві їх частки, визнавши, що ОСОБА_2 належить 4/100, ОСОБА_16 - 7/100, ОСОБА_4 - 4/100, ОСОБА_8 - 6/100, ОСОБА_9 - 6/100, ОСОБА_5 - 31/100, ОСОБА_1 - 10/100, ОСОБА_17 - 13/100, ОСОБА_6 - 10/100, ОСОБА_7 - 9/100 частини цього домоволодінні. Визнано за ОСОБА_18 право власності на 13/100 частин домоволодіння №61 по вул. В.Морській в м. Миколаєві в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_17
Відповідно до повідомлення КП ММБТІ №1-1303 від 19.10.17 р., згідно паперових носіїв інвентаризаційної справи за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська,61, станом на 28.12.2012 р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 10/100 часток нерухомого майна по вищезазначеній адресі згідно свідоцтва про право власності виданого 03 жовтня 2002 року виконкомом Миколаївської міської ради без номеру, зареєстрованого в КП ММБТІ 03.10.2002 р. та рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2006 року справа №2-3-3186/06.
Відповідно до ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Статтею 364 ч. 1 цього Кодексу передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України. Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.
Частиною 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України). Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183).
За такого, суд приходить до висновку, що вимоги позову обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачено позивачем при подачі позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 259, 263-265, 280, 281, 284 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній частковій власності - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 10/100 часток земельної ділянки для обслуговування частки домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами по вул. Велика Морська,61 в м. Миколаєві, площею 48,62 кв.м., зокрема під будівлями - 43,18 кв.м., під індивідуальною землею -5,44 кв.м.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення суду складено 25.07.2018 року.
Суддя Гуденко О.А.