Справа № 468/624/18-ц
2/468/343/18
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
(заочне)
02.08.2018 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчук С.В., секретаря - Хижняк К.А., розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу дійсним, вказуючи, що 15.05.2001р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1. Даний договір було укладено в Універсальній товарній біржі «Ріко-Альянс» за №1-112. Умови договору були виконані в повній мірі, але нотаріально договір не був посвідчений. Право власності позивача було зареєстроване 29.05.2001р. у БТІ в книзі №19 під №2885.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлено вчасно та належним чином - оголошенням на сайті Баштанського районного суду.
Дослідивши наявні у справі матеріали (копію договору №1-112 від 15.05.2001р.) суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Згідно ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 15.05.2001 сторони уклали договір купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1, проте нотаріально його не посвідчили. Посвідчити його на даний час не являється можливим. Дійсність укладеного договору підтверджується договором купівлі-продажу та зареєстрованим у БТІ правом власності на будинок.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними «роз'яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Вказаний договір купівлі-продажу укладено 15.05.2001 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК УРСР) статтею 227 якого було передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Згідно вимог ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про товарну біржу" (в редакції, що діяла на момент укладення угоди), угоди купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.
Таким чином, будучи власником, позивач позбавлений можливості належним чином розпоряджатися своїм майном, оскільки біржовий договір нотаріально не посвідчений і в той же час він не підлягав нотаріальному посвідченню за законом, який діяв на момент його укладення.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони у письмовій формі погодили усі істотні умови договору купівлі-продажу та відбулося його повне або часткове виконання сторонами, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
За таких обставин, суд вважає доводи позивача про визнання біржового договору купівлі-продажу дійсно обґрунтованими, а вимогу такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 15 ЗУ "Про товарну біржу", ст. ст. 220, 392 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1, укладений 15 травня 2001 року, зареєстрований за №1-112 УТБ «Ріко-Альянс» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дійсним.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Миколаївської області.