Справа № 351/2428/17
Провадження № 11-кп/779/166/2018
Категорія ст.185 ч.3КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
02 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017090230000058 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Снятинського районного суду Івано - Франківської області від 22 березня 2018 року, відносно ОСОБА_8 за ст. 185 ч.3 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Завалля Снятинського району Івано - Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 04.03.2016 року Деснянським районним судом м. Києва за ст.15 ч.3, ст. 186 ч.2 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі та на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців,
В апеляційній скарзі захисник, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин та доведеності вини його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення, вважає призначене покарання несправедливим та занадто суворим. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував обставини, на які захисник звертав увагу у дебатах, а саме, на молодий вік обвинуваченого та те, що він скоїв злочин вперше. Окрім цього, суд не зазначив у вироку жодного слова щодо позиції захисника.
Просить вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2018 року змінити та звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання із випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Зараховано в строк відбуття покарання перебування ОСОБА_8 під вартою з 23.02.2018 р., згідно ухвали слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області по кримінальному провадженні за № 12015090230000031 від 18.02.2018 р.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинене групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.
Так, в третій декаді грудня 2016 року діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , з метою вчинення крадіжки електричних моторів пішли до недіючого млина розташованого по АДРЕСА_2 , де переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, проникли в середину приміщення млина, де побачили електричні мотори, які вирішили таємно викрасти. Усвідомлюючи, що за один раз вони не зможуть винести всі речі, які мали на меті викрасти і для реалізації злочинного наміру на таємне викрадення чужого майна необхідно вчинити ряд тотожних дій, обвинувачені вирішили викрадати чуже майно частинами.
Протягом грудня 2016 року - лютого 2017 року, реалізуючи свої злочинні умисли спрямовані на крадіжку чужого майна за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, неодноразово разом приходили до приміщення недіючого млина та таємно викрадали частинами бувші у користуванні електричні мотори, які переносили до господарства ОСОБА_8 та якими розпорядились на власний розсуд. Завданими діями обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_11 спричинили потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 34 400 гривень.
Під час апеляційного розгляду:
- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали подану апеляційну скаргу просили її задовольнити;
- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , просив залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок суду, слід залишити без змін, з наступних підстав.
Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України, тобто є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зазначений вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_11 не оскаржувався. Апеляційну скаргу подано захисником ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого
ОСОБА_8 .
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 розглянуто в порядку ст.349 ч.3 КК України, де судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Висновок суду першої інстанції про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого групою осіб поєднаному з проникненням у приміщення та про кваліфікацію таких дій обвинуваченого за ст. 185 ч.3 КК України за обставин, викладених у вироку - є обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 404 ч.1 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд першої інстанції, дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання в силу ст. 66, 67 КК України.
Тому на думку колегії суддів, доводи захисника ОСОБА_10 в апеляційній скарзі з приводу того, що при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, судом першої інстанції не в повній мірі враховано всі пом'якшуючі обставини та дані про особу винного, є безпідставними, оскільки всі переліченні захисником ОСОБА_10 в апеляційній скарзі пом'якшуючі обставини були враховані судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що судом першої інстанції визнано обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого: визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Окрім цього, судом першої інстанції враховано дані на особу обвинуваченого, а саме те, що він ніде не працює, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, згідно висновку органу пробації, у нього середній ризик вчинення повторного правопорушення.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, а також справедливим щодо досягнення мети покарання виходячи з вимог ст. 50 КК України .
Окрім цього, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. 409 КПК України для зміни вироку суду першої інстанції, так як суд призначив покарання, яке відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого, в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України, як і не встановлено обставин для застосування ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , слід залишити без задоволення, як необґрунтовану, оскільки доводи даної апеляційної скарги повністю спростовуються висновками суду першої інстанції, які є обґрунтованими належними доказами, яким дана вичерпна правова оцінка.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405,407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити - без задоволення, а вирок Снятинського районного суду Івано - Франківської області від 22 березня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, засудженим у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5