Справа №345/1987/18
Провадження № 2-а/345/76/2018
01.08.2018 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суду Івано-Франківської області у складі головуючої судді Кардаш О.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скромного Ярослава Івановича, Львівської митниці Державної фіскальної служби, про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Позов мотивує тим, що відповідно до постанови в справі про порушення митних №2366/20900/18 від 15.05.2018 року, винесеної відповідачем, позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.
Згідно постанови правопорушення полягало в тому, що 27.03.2017 року через пункт пропуску Рава-Руська-Хребенне Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України автомобіль марки «Opel Astra» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів на строк, передбачений нормами с.95 МК України, для автомобільного транспорту 10 діб. На момент перетину кордону відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправнх дій третіх осіб, визначених ст.460 МК України, ним подано не було.
Проте під час складання протоколу ОСОБА_1 надав письмові пояснення. Так, позивач вказав, що 6 квітня 2018 року він приїхав на пункт пропуску №305100000 митний пост Тячів Закарпатської митниці на автомобілі марки «Opel Astra» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_3 для того, щоб покинути митну територію України. Отримавши в чергового по КПП талон з відміткою про прибуття на митницю, ОСОБА_1 пройшов митні формальності та покинув межі митної території України. Під'їхавши до кордону Словацької республіки, прикордонниками іноземної держави було виявлено, що в паспорті громадянина України для виїзду за кордон відсутня віза для в'їзду та ОСОБА_1 був повернутий останнім на територію України.
Позивач вказує, що зі свого боку він виконав всі встановлені законом юридично значимі дії, щоб покинути межі митної території України, а саме здійснив переміщення комерційного транспортного засобу за межі митної території України. Зазначає, що для того, щоб завершити режим транзит, він повинен був покинути межі митної території України, а саме перетнути митний кордон у строки, передбачені ст.95 МК України, оскільки за його межами дія митного законодавства України не застососувється, що позивачем і було зроблено. Тому позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову про порушення митних правил №2366/20900/18 від 15.05.2018 року та закрити провадження по справі.
Відповідачами надано суду відзив на позов, згідно якого просять в задоволенні позову відмовити (а.с.35-38, 42-44). Зазначають, що не відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи твердження ОСОБА_1 про те, що ним 06.04.2018 року здійснено переміщення транспортного засобу «Opel Astra» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_4 за межі митної території України та, відповідно, завершено митний режим «транзиту». З витягу з електронного журналу пункту пропуску з АСМО «Інспектор» вбачається, що вказаний автомобіль не був переміщений за межі митної території України, його пропуск скасований ще на стадії митного контролю «за власним бажанням» перевізника через «відсутність візи в закордонному паспорті». Представник відповідача зазначає, що якби мало місце повернення ОСОБА_1 та його автомобіля органом охорони державного кордону Словіацької Республіки, як стверджує позивач, то він був би скерований в напрямку «в'їзду на територію України» і перетинав би державний кордон в цьому напрямку з проходженням прикордонного та митного контролю. Крім того, згідно інформації з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, що перетинають державний кордон (система «Аркан») щодо фактів перетину державного кордону України, вищевказаний автомобіль за межі митної території України не вивозився (державний кордон України не перетинав). Отже, вивезення транспортного засобу «Opel Astra» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1 здійснено не було, і, відповідно, митний режим «транзиту» ним не завершено, а перевищено строк транзитного переміщення, устновлений ст.95 МК України, терміном більше, ніж на 10 діб. Тому відповідачі просять в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задоволити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином (а.с.51,52). З урахуванням положень ч.3 ст.205 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до положень ч.9 ст.205 КАС України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд вирішив розглядати справу у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволені позову слід відмовити, виходячи із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем заступником начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скромним Я.І. 15.05.2018 року винесено постанову в справі про порушення митних №2366/20900/18, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн. (а.с.5-6).
Згідно вказаної постанови 15.04.2018 року близько 10.35 год. громадянин України ОСОБА_1 слідував у приватну поїздку з України в Республіку Польща через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС автомобілем «Opel Astra», р.н. НОМЕР_3. У ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення інформації про нього та осіб, які у ньому переміщуються, в ПІК «Інспектор» та в ЄАІС ДФС України виявлено, що громадянином України ОСОБА_1 27.03.2018 року 14:44:17 год. через пункт прпуску «Рава-Руська-Хребенне» Львівської митниці ДФС було ввезено на митну територію України автомобіль марки «Opel Astra» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_4, без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів на строк, передбачений нормами ст.95 МК України, для автомобільного транспорту 10 діб. Одночасно було встановлено відсутність у ПІК «Інспектор» та в ЄАІС ДФС України інформації про вивезення з митної території вказаного автомобіля станом на 15.04.2018 року (а.с.5).
Загальні положення щодо митних режимів містяться у Митному кодексі України, відповідно до частин 1 та 2 статті 71 якого вказано, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
Визначення митного режиму «транзит» міститься устатті 90 Митного кодексу України та означає митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 73 Митного кодексу України умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з частиною 2 статті 91 Митного кодексу України митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються, зокрема, прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України). Статтею 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до частини 1 статті 102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.
Згідно з частиною шостою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеногостаттею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань державної митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2012 року № 1066, митниця відправлення - будь-який митний орган України, з якого починається переміщення всієї кількості товарів або їх частини, що перебувають під митним контролем, а митниця призначення - будь-який митний орган України, в якому закінчується переміщення всієї кількості товарів або їх частини, що перебувають під митним контролем.
Статтею 470 Митного кодексу України встановлено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари до органу доходів і зборів призначення більше ніж на десять діб в розмірі пятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що відповідальність, передбачена статтею 470 Митного кодексу України настає за перевищення встановленого строку доставки товарів до органу доходів і зборів, в якому закінчується переміщення товарів, що перебувають під митним контролем, та який виконує митні формальності щодо вивезення вказаних товарів за межі митної території України.
Відповідно до статті 9 Митного кодексу України територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.
Згідно зі статтею 10 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.
Суд не приймає до уваги покликання позивача вказує, що він зі свого боку виконав всі встановлені законом юридично значимі дії, щоб покинути межі митної території України. Так, відповідно до витягу з бази АСМО «Інспектор» (а.с.15) 27.03.2018 року автомобіль «Opel Astra» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_4 не був переміщений за межі митної території України, його пропуск скасований ще на стадії митного контролю саме «за власним бажанням» позивача через «відсутність візи в закордонному паспорті».
Згідно з Положенням про інтегровану міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний (митний) кордон, ведення інформаційних ресурсів (баз даних) щодо осіб і транспортних засобів, які перетнули державний кордон та їх митне оформлення, здійснює Державна прикордонна служба.
Система "Аркан" - це сукупність організаційно-розпорядчих заходів, програмно-технічних та телекомунікаційних засобів, що забезпечують обробку інформації (уведення, приймання, отримання, передавання, реєстрація, зберігання) щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України, та автоматизований доступ до інформаційних ресурсів (баз даних) суб'єктів системи "Аркан". Суб'єктами системи "Аркан" є Адміністрація Державної прикордонної служби України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство праці та соціальної політики України.
Паралельно такий облік здійснюється і митними органами з використанням ресурсів ЄАІС митної служби України (єдиної автоматизованої інформаційної системи, відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 4 листопада 2010 року №1341). Таким чином, забезпечується подвійний контроль транспортних засобів, які перетинають державний (митний) кордон.
З інформації про факти перетину державного кордону України транспортними засобами, отриманої з використанням інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний (системи «Аркан») вбачається, що автомобіль «Opel Astra» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_4, ввезений на митну територію України 27.03.2018 року, був вивезений лише 15.04.2018 року (а.с.48). Відомості про вивезення вказаного автомобіля 06.04.2018 року - відсутні.
Отже, щодо автомобіля «Opel Astra» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_4 позивачем не було завершено митний режим «транзиту» в розумінні ст.102 Митного кодексу України.
Суд звертає увагу, що позивач, здійснючи ввезення автомобіля «Opel Astra» VIN НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_4 в режимі «транзиту», усвідомлював наявність передбаченого законом обов'язку вивезення даного автомобіля через 10 днів і те, що для перетину державного кордону йому необхідно мати відповідні документи, а саме дійсну виїзду або біометричний паспорт для виїзду за кордон. За таких обставин, покликання позивача, що він вжив всіх необхідних заходів для вивезення автомобіля, спрямовані на введення суду в оману та на уникнення ним відповідальності за порушення митних правил.
Отже, позивач, в порушення вимог статті 95 Митного кодексу України, більше ніж на десять діб перевищив строк доставки транспортного засобу, який згідно статті 321 Митного кодексу України, перебуває під митним контролем та митне оформленням якого не закінчене, про будь-які обставини, які цьому перешкодили, митницю не повідомив, що свідчить про вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.
Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в тому числі відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, давши належну оцінку доводам сторін, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова винесена в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства, що свідчить про безпідставність позовних вимог, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі ст.ст. 9,10, 90, 92, 95, 102, 321, 470, 531 Митного кодексу України, ст. 280 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 72-74, 77, 205, 243-245, 286 КАС України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скромного Ярослава Івановича, Львівської митниці Державної фіскальної служби, про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.