Справа № 346/5893/17
Провадження № 2/346/529/18
27 липня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Бирич Н.В.,
з участю: секретаря: Гайової Г.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Воскресинцівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернувшись в суд із даним позовом, посилається на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в с. Воскресинці по вул. Степанюка, 6 належав на праві особистої власності робітничого двору його матері ОСОБА_2 , котра померла 20 липня 2004 року . На момент смерті його матері у вказаному житловому будинку був зареєстрований та проживає тільки він, позивач . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом на спадкове майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що в с. Воскресинці по вул. Степанюка, 6. Вказує, що в управління спадковим майном після смерті матері він вступив та прийняв спадщину постійно проживаючи із померлою на час відкриття спадщини . Окрім нього інших спадкоємців як за законом , так як і за заповітом , в тому числі, які б претендували на обов'язкову частку у спадщині померлого немає. Після смерті матері позивач звернувся до Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв'язку з тим, що відсутній право встановлювальний документ , а право власності на вказаний будинок не зареєстровано. Просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Воскресинці по вул. Степанюка, 6 Коломийського району, Івано-Франківської області.
В судове засідання позивач не з»явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує просить його задоволити .
Представник відповідачав судове засідання не зявився, однак подав в суд заяву про розгляд справи у відсутності представника, та не заперечує проти позову.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно Цивільного кодексу України підставами виникнення права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини, зокрема, також і в порядку спадкування після смерті громадянина.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) переходять всі права та обов'язки до інших осіб (спадкоємців).
Судом встановлено, що будинковолодіння № 6 по вул.Степанюка в с. Воскресинці Коломийського району Івано-Франківської області належало ОСОБА_2. Станом на 01.07.1990 року будинковолодіння відносилось до робітничого двору, в я кому були зареєстровані: голова домогосподарства ОСОБА_2 та її син ОСОБА_1 Наведене стверджується довідкою № 1276 від 26.09.2017 року Воскресинцівською сільською радою Коломийського району(а.с.29).
20 липня 2004 року ОСОБА_2 померла, про що в книзі реєстрації актів про смерть 20 липня 2004 року зроблено запис за № 15 (а.с.31).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом складеним 08 лютого 2001 року , котрим ОСОБА_2 заповіла спірне майно позивачу ОСОБА_1 (а.с.32)
На момент смерті ОСОБА_2 в господарстві були зареєстровані : голова домогосподарства ОСОБА_2 та її син ОСОБА_1 Заповіт від імені померлої посвідчувався виконкомом Воскресинцівської сільської ради за реєстром № 4 , який не змінювався та не скасовувався (а.с. 29). Позивач звернувся до Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, постановою державного нотаріуса Першої Коломийської РДНК ОСОБА_3 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку із тим, що право власності на нерухоме майно не зараєстровано та право встановлювальний документ, який підтверджує право власності на житловий будинок , відсутній (а.с.39).
Згідно із ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Відповідно до абзацу другого п. 23Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з часу державної реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності даним Законом, визнаються дійсними у разі відсутності державної реєстрації, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов»язкової реєстрації таких прав. Тому до набрання чинності Цивільного Кодексу України, 2003 року та Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, не залежало від державної реєстрації.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є належно обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 328, 331, 392, 1216, 1218, 1241, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 247 ч. 2, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: село Воскресинці, вул. Степанюка, 6 , Коломийського району, Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Суддя Бирич Н. В.