Справа №463/2789/18
Провадження №2/463/1397/18
про забезпечення позову
30 липня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Стрепко Н.Л.
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання спільним майном подружжя, визнання права власності в порядку спадкування, -
позивач звернулася до суду з позовом про визнання спільним майном подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3 квартири №50 в будинку №4а на вул. Шафарика у м. Львові; визнання права власності в порядку спадкування на 1/6 частину квартири №50 в будинку №4а на вул. Шафарика в м. Львові за ОСОБА_2 любов'ю Степанівною, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просила накласти арешт на квартиру №50 в будинку №4а на вул. Шафарика у м. Львові.
Ухвалою суду від 16 травня 2018 року дану заяву було повернуто.
27 липня 2018 року позивач повторно звернулася до суду з заявою про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої просить накласти арешт на квартиру №50 в будинку №4а на вул. Шафарика у м. Львові.
Подану заяву мотивує тим, що спільним сумісним майном її чоловіка ОСОБА_4 та ОСОБА_4 є квартира за адресою: м. Львів, вул. Шафарика, 50/4а. ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги після смерті її чоловіка ОСОБА_4, претендує в порядку спадкування на 1/6 частину даної квартири. Вказує, що з ОСОБА_3 у неї непрості відносини, а тому є підстави вважати, що дана квартира може бути відчужена на користь третіх осіб, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Оглянувши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пункт 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначає, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
У вказаній вище Постанові також зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Беручи до уваги наведене вище, а також те, що позивачем вказано як підставу вжиття заходів забезпечення позову можливе відчуження спірної квартири непрості відносини з відповідачем, не конкретизовано у чому вони полягають та як можуть вплинути на виконання рішення суду, у заяві про забезпечення позову зазначено, що спадкоємцем першої черги після смерті її чоловіка ОСОБА_4 є ОСОБА_5, яка не є стороною у справі, крім того, позивачем вказано, що орієнтовна ціна спірної квартири становить 882 700 грн., тоді як ціна позову - 147 116 грн., відтак накладення арешту на цілу квартиру як захід забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151, 153, 259-260, 353, 354 ЦПК України, суд -
в задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання спільним майном подружжя, визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 34/127, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: 79032, м. Львів, вул. Шафарика, 4а/50, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.
Суддя: Стрепко Н.Л.