справа № 462/3112/18
Провадження № 2-а/462/143/18
02 серпня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Кирилюка А.І.,
при секретарі - Гула М.І.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Львові справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови,
Позивач звернулась до суду із позовом, у якому просить скасувати постанову № 166 адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради від 15.05.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що правопорушення не вчиняла, договір на вивіз відходів уклала, а в протоколі не відображено дійсні обставини події.
Позивач, в судовому засіданні позов підтримала, вважає постанову №166, винесену 15 травня 2018 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не порушувала Правил благоустрою м. Львова, а дії Відповідача при винесенні Постанови протиправними. Просила позов задовольнити, крім того просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 1100 грн.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, суду заперечень або доказів на спростування позову не надав.
Враховуючи вимоги ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 травня 2018 року адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради, було винесено постанову №166, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 гривень.
Відповідно до постанови, адміністративною комісією було встановлено порушення п. 20.1.32 Правил благоустрою м. Львова, а саме не укладення договору на вивіз побутових відходів із спеціалізованими організаціями за адресою: 79016, м. Львів, вул. Кооперативна, 1/1.
02.05.2018 року між Позивачем та ТОВ «Грінера Україна» (виконавець) було укладено Договір №92/гр./2018/н про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів.
Суд приймає до уваги пояснення позивача наведені в позові. Разом з тим, суд вважає, що відповідач не довів того факту, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови було прийняте зазначене рішення на підставі об'єктивних доказів, оскільки жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, суду не представлено. Так відповідач не надав суду жодного доказу вчинення позивачем правопорушення.
Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, однак ненадання доказів в судовому засіданні давало суду право вирішити справу, обмежившись наявними у справі доказами, що повністю відповідає положенням ст.205 КАС України.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Зі змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням наявних по справі доказів вбачається, відповідачем порушено норми ст. 245 КУпАП, а саме відповідачем не було вжито належних заходів, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, то суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
З врахуванням висновку про задоволення позову, з відповідача слід стягнути підтверджені належними доказами, витрати на правову допомогу в сумі 1100 грн.
Керуючись ст .8, 9, 20, 28, 44, 47, 77, 90, 192, 210-211, 241-246, 250, 294 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задоволити.
Постанову №166 адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради від 15 травня 2018 року про притягнення до адміністративної відальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради (м.Львів, вул.Виговського,34, код ЄДРПОУ 04056084) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід.код НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в сумі 1100 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду в тридцяти денний строк з дня проголошення.
Суддя (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя