Справа № 296/7871/17
2-а/296/87/18
26 квітня 2018 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі: головуючого судді Сингаївського О.П., за участі секретаря судового засідання Галіцької А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України за участі третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ,
05.10.2017 до Корольовського районного суду м. Житомира звернувся із вказаним позовом ОСОБА_1 , в якому просить визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні з 30.06.2016 йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності 3 групи внаслідок поранення, травми, контузії, захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії; зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому зазначену грошову допомогу і подати звіт щодо виконання судового рішення.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12.10.017 було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 і призначене судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 27.04.1983 по 19.11.1984 він, проходивши військову службу в Збройних Силах, перебував у Республіці Афганістан і приймав участь у бойових діях. Після звільнення з військової служби, у зв'язку із погіршенням стану здоров'я він пройшов медичне обстеження військово-лікарською комісією. Рішенням Центральної військово-лікарської комісії від 18.05.2016 № 2180 було встановлено, що його захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Згідно висновку Житомирської обласної медико-соціальної комісії від 29.07.2016 № 2 йому було з 30.06.2016 встановлено 3 групу інвалідності внаслідок поранення, травми, контузії, захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Позивач 11.10.2016 звернувся із відповідною заявою до Міністерства оборони через Житомирський об'єднаний міський військовий комісаріат і Житомирський обласний військовий комісаріат для виплати одноразової грошової допомоги, згідно ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Разом з цим, 02.11.2016 Житомирський обласний військовий комісаріат повернув позивача документи на доопрацювання до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату з посиланнями на те, що в поданих позивачем документах відсутні документи, які свідчать про причини та обставини його поранення (контузії, травми або каліцтва).
Після чого, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав і постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 14.04.2017, що набрало законної сили, ІНФОРМАЦІЯ_2 був зобов'язаний прийняти документи ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги та розглянути питання про надання Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності з 30.06.2016 внаслідок поранення, травми, контузії, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Проте, п.10 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних зі призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за № 83 від 04.08.2017, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги солдату в запасі ОСОБА_1 , оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини його поранення.
Не погоджуючись із вказаними діями відповідачів позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Міністерство оборони України в своєму відзиві на позовну заяву зазначило, що позивачем не надано всього пакету документів відповідно до ст.ст.16-3 та 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей», отже у міністерства не виникало обов'язку направити документи до Департаменту фінансів Міністерства Оборони України і підстави для звернення до суду з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги у позивача відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у своєму запереченні на позовну заяву ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позивачем не надано відповідних документів, які б свідчили, що причини та обставини поранення не пов'язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
З 15.12.2017 КАС України у редакції ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017, п.п.10 п.1 Розділу VII Перехідні положення, передбачено, що справи у судах першої інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військову службу у збройних силах СРСР з 20.09.1982 по 19.11.1984. В період з 27.04.1983 по 19.11.1984 приймав участь в бойових діях в складі діючої армії під час виконання інтернаціонального обов'язку в республіці Афганістан, що підтверджується копією довідки Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату № 75 від 09.08.2016, яка видана на підставі картки ветерана війни (а. с. 19).
Згідно копії Акту судово-медичного дослідження (обстеження) лікарем-судово-медичним експертом № 3023 від 10.12.2014, у ОСОБА_1 було виявлено рубці на голові та лівій руці, які є слідами загоєння ран, що утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо внаслідок осколочних поранень, за обставин та в термін, вказаний обстеженим (червень 1984 року).
Відповідно Довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 514806 від 29.07.2016, ОСОБА_1 з 30.10.2016 по 01.10.2021 встановлено 3 групу інвалідності, у зв'язку з пораненням, травмою, контузією, захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії.
З Витягу з протоколу № 2180 від 18.05.2016 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв вбачається, що вогнепальні, осколкові поранення, ЗЧМТ, (контузія головного мозку - 1984), у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , наслідком яких стали множині шкіряні рубці в зазначених анатомічних областях, що підтверджуєтеся актом судово-медичного дослідження Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи за № 3023 від 10.12.2014 та які у подальшому призвели до розвитку: стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ, (контузія головного мозку - 1984) у вигляді після травматичної енцефалопатії 2 ст., церебрального арахноїдиту з вегето-судинним пароксизмом симпато-адреналового характеру (3-4 рази на тиждень), лікворо-динамічними, інтелектуальномнестичними, вестибуло-атактичними порушеннями, розсіяною пірамідною симптоматикою, цефалгічним синдромом, що підтверджується війського-обліковими та медичними документами, - поранення, травма, контузія та захворювання, так пов'язанні з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
11.10.2016 ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до Міністерства оборони України через Житомирський об'єднаний міський військовий комісаріат і Житомирський обласний військовий комісаріат для виплати йому одноразової грошової допомоги, згідно ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Разом з цим, 02.11.2016 Житомирський обласний військовий комісаріат повернув позивача документи на доопрацювання до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату з посиланнями на те, що в поданих позивачем документах відсутні документи, які свідчать про причини та обставини його поранення (контузії, травми або каліцтва).
Після чого, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав і постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 14.04.2017, що набрало законної сили, ІНФОРМАЦІЯ_2 був зобов'язаний прийняти документи ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги та розглянути питання про надання Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності з 30.06.2016 внаслідок поранення, травми, контузії, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до ст.16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМУ від 25.12.2013 №975.
Проте, п.10 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних зі призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги солдату в запасі ОСОБА_1 , оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини його поранення.
Позивач, вважаючи такі дії з боку Міністерства оборони України протиправними, а своє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності порушеним, звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.41 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання відповідно до ч.1 ст.16 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців».
Згідно з п.4 ч.2 ст.16 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Відповідно до п.21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за відповідною формою.
За наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва) (п.21.21).
Розшук архівних документів, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань (поранень) колишніх військовослужбовців, проводять військові комісаріати. Штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв'язку захворювань (поранень) у колишніх військовослужбовців. (п.21.22).
З приводу тверджень відповідача щодо ненадання позивачем документу про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як підстави для відмови в направлені документів, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу первинно встановлено інвалідність - 3 групу з 30.06.2016 з причин поранення, контузії, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, про що позивачу видано довідку на підставі Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (а. с. 20, 23).
Зміст Витягу з протоколу № 2180 від 18.05.2016 засідання Центральної військо-лікарської комісії Міністерства оборони України та висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи безперечно свідчить про те, що у позивача дійсно мало місце поранення, (контузія), яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби позивачем при перебуванні в країнах, де велися військові дії.
Зазначені документи не відкликані, не оспорювані та не скасовані. ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ч.9 ст.16 і встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається КМУ.
Суд вважає, що до даних правовідносин слід застосувати Порядок № 975, враховуючи, що із заявою про виплату коштів позивач звернувся у червні 2017 року, 3 групу інвалідності отримав у червні 2016 року. Крім того, позивач зазначив, що право на отримання одноразової грошової допомоги у нього виникло після встановлення 3 групи інвалідності, відповідно до рішення МСЕК від 29.07.2016.
Отже, суд приходить до висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.
Відповідно до п.6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності 3 групи.
Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби закріплене у ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанові КМУ № 975.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах по справам № 21-446а14 від 18.11.2014 та №21-135а15 від 21.04.2015.
Згідно з п.11 Постанова КМУ № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
З огляду викладене, суд приходить до висновку, що вказаний перелік є вичерпним, та не передбачає надання будь яких інших документів. Крім того, процедура розгляду звернень осіб, які заявляють вимогу на виплату одноразової допомоги, визначається також наказами Міноборони.
Враховуючи наявність всіх фактичних і правових підстав для призначення та виплати позивачу одноразової допомоги, та з метою усунення допущеного порушення його прав, яке полягає у фактичній відмові в призначенні та отриманні одноразової допомоги внаслідок тривалого та безпідставного не реагування на його звернення до суб'єкта прийняття рішень, в чому вбачається протиправна бездіяльність, на переконання суду, єдиним ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, передбаченої ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати до суду звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, з викладеного вбачається, що суду надано право, а не обов'язок зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За встановлених у даній справі обставин, судом не вбачається підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України за № 83 від 04.08.2017 у призначенні з 30.06.2016 ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності 3 групи внаслідок поранення, травми, контузії, захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст.ст.16 - 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності 3 групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст.ст.16-16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі, встановленого законом, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Cуддя О. П. Сингаївський