Іменем України
Київ
31 липня 2018 року
справа №820/653/17
адміністративне провадження №К/9901/39717/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Перцової Т.С., Дюкарєвої С.В., Жигилія С.П. у справі № 820/653/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгротрейд Групп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгротрейд Групп» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними дій податкового органу щодо включення Товариства до плану-графіку перевірок на 1 квартал 2017 року, визнання протиправним та скасування наказу цього органу від 02 лютого 2017 року № 193 та повідомлення № 72.
11 липня 2017 року постановою Харківського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову Товариства відмовлено, з мотивів правомірності дій та рішення податкового органу.
03 жовтня 2017 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротрейд Групп" задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області щодо включення Товариства до плану-графіка перевірок на 1 квартал 2017 року, визнано протиправним та скасовано наказ податкового органу № 193 від 02 лютого 2017 року про проведення планової виїзної перевірки Товариства. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року залишено без змін.
30 жовтня 2017 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, викладення висновків, які не відповідають обставинам справи, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Заявник касаційної скарги посилається на неправильне тлумачення судом апеляційної інстанції статей 75, 77 та 82 в контексті спірних правовідносин.
20 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення ним недоліків касаційної скарги на виконання ухвал цього суду від 31 жовтня 2017 року та 16 листопада 2017 року та витребувано справу №820/653/17 з Харківського окружного адміністративного суду.
01 лютого 2018 року до Вищого адміністративного суду України надійшла справа №820/653/17 з Харківського окружного адміністративного суду.
16 березня 2018 року справа №820/653/17 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/39717/18 передані до Верховного Суду.
Заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу від Товариства на адресу Суду не надходили, що не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду за касаційною скаргою відповідача по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Оцінюючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції виходив із системного аналізу положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, яким закріплено право контролюючих органів, яким є відповідач у справі, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.4, 77.1 статті 77 цього кодексу, якими визнана документальна перевірка, її види та предмет дослідження, як способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом, підстави та умови її проведення та обов'язковість визначення документальної планової перевірки у плані-графіку, висновуючись на якому дійшов висновку про те, що документальна виїзна планова перевірка платника податків можлива за умови включення останнього до плану-графіка проведення перевірок та прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про проведення такої перевірки, оформленого наказом.
Суд апеляційної інстанції здійснюючи апеляційний перегляд та вирішуючи спір по суті та податковий орган в касаційній скарзі застосовують та посилаються на прийнятий з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, удосконалення організації роботи з його формування, відповідно до статті 77 розділу II Податкового кодексу України Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року N 524.
Судом апеляційної інстанції з аналізу положень пункту 5 Розділу І Порядку (в редакції, яка діяла з 09 вересня 2016 року до 13 квітня 2017 року, діючого на час спірних правовідносин) передбачено, що план-графік складається із планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби та затверджується Головою цієї служби, до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, з урахуванням заборон встановлених пунктом 77.3 статті 77 цього кодексу.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, висновуючись на аналізі норм Податкового кодексу України та приписах Порядку про те, що законодавцем запроваджено ризикоорієнтований підхід до планування перевірок платників податків, з урахуванням особливостей критеріїв суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичності проведення планових заходів та переліку питань для їх здійснення. Тобто, платник податків включається до плану графіку проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариство включено до плану-графіку проведення документальних перевірок на І квартал 2017 року по області. За позицією податкового органу таке включення обумовлене наявністю ризиків щодо несплати податків і зборів, за критеріями пункту 5 Порядку.
Оцінюючи спір у цій частині суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем не наведено, з яких фактичних числових даних та розрахунків виходив податковий орган, стверджуючи, що рівень сплати податку на додану вартість Товариства є саме 0,34, відповідачем не доведено, що цей показник є нижчим від середнього рівня по відповідній галузі, та не вказано, яка саме галузь була взята до уваги.
Суд зазначає, що цей висновок не спростований доводами касаційної скарги.
Аналізуючи зміст пункту першого 1 розділу ІІІ Порядку, за яким при плануванні на I квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за дев'ять місяців поточного року, судом апеляційної інстанції встановлено, що господарські відносини з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК-Схід» (визнано банкрутом після спливу 9 місяців 2016 року) та Приватним підприємством «Цукровик-Агро» позивач по справі мав у 2015 році, а не за 9 місяців 2016 року.
Вказуючи на не підтвердження реального здійснення господарських операцій з цими контрагентами із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн. або понад 5% загального обсягу податкового кредиту, податковий орган не надав належних доказів зазначеним обставинам (акту перевірки або зустрічної звірки).
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наведені обставини спростовують доводи податкового органу про правомірність включення позивача до плану-графіку документальних перевірок на 1 квартал 2017 року за ознаками наявності відносин з вказаними контрагентами.
Відтак, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій податковим органом не доведенні підстави для включення Товариства до плану-графіка перевірок на 1 квартал 2017 року як такого, що відповідає критеріям високого ступеня ризику, визначеним пунктом 5 розділу ІІІ Порядку. Відповідачем не доведено, що Товариство є платником з найбільш високим ступенем ризику несплати до бюджету податків та зборів, що у розумінні пункту 3 розділу ІІІ Порядку є підставою для першочергового включення підприємства до плану-графіка документальних перевірок.
Судом апеляційної інстанції встановлена відсутність належних та допустимих доказів направлення територіальним органом Державної фіскальної служби пропозицій щодо включення Товариства до плану-графіка перевірок на 1 квартал 2017 року та не дотримання податковим органом встановлених пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України строків направлення наказу № 193 від 02 лютого 2017 року з урахуванням перебігу поштового відправлення.
Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі № 820/653/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер