Справа № 826/9211/16 Суддя суду першої інстанції: Аблов Є.В.
Іменем України
31 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Літвіної Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року, що прийнята у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до ТОВ «Північно-український Будівельний Альянс» за участю третьої особи - ПАТ «Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень,
Позивач звернувся до суду з позовом про застосування до ТОВ «Північно - український Будівельний Альянс» заходів реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві житлових будинків з об'єктами соціально - громадського призначення в урочищі Гончари - Кожум'яки по вул. Воздвиженська, вул. Гончара, вул. Кожум'яцька, вул. Дегтярна у місті Києві шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року позов залишено без задоволення. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що порушення викладені в акті перевірки усунуті, тобто відсутні підстави для застосування заходів реагування.
Не погоджуючись цим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу про його скасування, яку було обґрунтовано тим, що надані позивачем докази не підтверджують усунення всіх виявлених порушень.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року скасовано та прийнято нову про задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції у вказаній постанові зазначив, що виявлені перевіркою порушення не є формальними, а для підтвердження їх усунення, позивач вправі звернутися з відповідною заявою до Головного управління про здійснення заходу державного нагляду за його бажанням.
ОСОБА_4, як інвестор спірного будівництва, 20.06.2018 подав апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року, у якій наголосив на тому, що судом першої інстанції не було досліджено докази, які свідчать про усунення ТОВ «Північно-український Будівельний Альянс» виявлених порушень. У зв'язку із цим, скаржник просив змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 19.04.2016 № 157, повідомлення від 27.04.2016 № 27/1081, посвідчення від 11.05.2016 № 458 позивачем проведена планова перевірка щодо додержання відповідачем законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на будівництві житлових будинків з об'єктами соціально - громадського призначення в урочищі Гончари - Кожум'яки по вул. Воздвиженська, вул. Гончара, вул. Кожум'яцька, вул. Дегтярна у місті Києві.
За результатами перевірки складено акт № 359, згідно висновків якого за відповідачем встановлено 24 порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки:
1. розділ IV п. 1.12. ППБУ - проводи (кабелі), які прокладені приховано під горючим оздобленням в інвентарних будівлях мобільного типу та відкрито по горючим матеріалам не ізольовані від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу;
2. розділ IV п. 1.20. ППБУ - не проведена перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання;
3. розділ IV п. 1.17. ППБУ - в частині інвентарних будівель мобільного типу допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, то виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метр;
4. розділ IV п. п. 1.1., 1.12. ППБУ - у місці перетинання огороджувальних конструкцій електричними комунікаціями в частині інвентарних будівлях мобільного типу не передбачені металеві гільзи з ущільненням з негорючими матеріалами;
5. розділ IV п. 1.6. ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в частині інвентарних будівлях мобільного типу не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
6. розділ IV п. 1.14. ППБУ - для опалення частини інвентарних будівель мобільного типу допускається застосування нагрівальних електропанелей із відкритими нагрівальними елементами, які не мають індивідуальний електрозахист і терморегулятор;
7. розділ IV п. 3.11. ППБУ - територія будівельного майданчику не забезпечена пожежними щитами (стендами) з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі, до комплекту засобів пожежогасіння, які розмішуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт.. ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріал) або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт.. гаки - 3 шт.. лопати - 2 шт.. ломи - 2 шт.. сокири - 2 шт.;
8. розділ VI п. 9.3. ППБУ - балони з газом під час їх зберігання. транспортування та експлуатації на території будівельного майданчику не захищені від дії сонячного проміння;
9. розділ VI п. 9.3. ППБУ - на території будівельного майданчику допускається зберігання в одному приміщенні кисневих балонів та балонів з горючими газами;
10. розділ IV. п.1.18 ППБУ - допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
11. розділ IV п.1.1 ППБУ, п. 2.1 Правил улаштування електроустановок - вводи електрокабелів в інвентарні будівлі мобільно го типу через зовнішні стіни влаштовані не у металевих трубах зі зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом;
12. розділ VII 7 п. 4.5. ППБУ - розміщення виробничих, складських та допоміжних 6 будинків і споруд на території будівництва не відповідає затвердженому у встановленому порядку генплану;
13. розділ VII 7 п.4.7. ППБУ - не на кожному тимчасовому, мобільному будинку та споруді вивішена табличка із зазначенням її призначення, інвентарного номера, прізвища особи, відповідальної за її експлуатацію та протипожежний стан;
14. розділ VII п. 4.9. ППБУ - біля в'їздів на будмайданчик не встановлено (вивішено) план з нанесеним на них будинками та спорудами, що будуються, а також допоміжними будинками і спорудами, в'їздами. під'їздами, водо джерелами, засобами пожежогасіння та зв'язку;
15. розділ VII п. 4.47. ППБУ - до початку основних будівельних робіт на будові не забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм);
16. розділ II п.2.23 ППБУ - в житловому будинку секції №5 на рівні 3-го та 4-го поверхів в квартирах не влаштовані площадки на балконах, що використовуються в якості 2-го евакуаційного виходу з квартир, розмірами не менше ніж 1.2 м (повітряна зона частково закладена суцільною цегляною перегородкою шириною 0,6 м) в порушення вимог п.4.10. п.4.15 ДБН В.2.2- 15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»;
17. п. 4. розділу І ППБУ - перекриття між гаражем для автомобілів (паркінгом) та вбудованими приміщеннями громадського призначення на 2-му поверсі не виконано з класом вогнестійкості не менше RЕІ 180 в порушення вимог п.6.7. ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»;
18. п. 1.1,1.4. розділу IІI ППБУ - відстань від інвентарної мобільної будівлі (будівля охорони) до поряд розташованої житлової будівлі складає менше 10 метрів в порушення дод. 3.1 ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень»;
19. п. 1.1. розділу ІІІ ППБУ - до житлових будинків № 8 у осях (1-1 1)(А) та № 9 у осях (1-15)(Г) не влаштований проїзд шириною 3.5 м на відстані 5-8 м від стіни будинку до краю проїзду для забезпечення можливості доступу пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартир) чи приміщення в порушення п. 2* дод. 3.1. Державних будівельних норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;
20. п. 2.23.. п. 2.29 розділу IІI ППБУ - ширина сходових площадок сходової клітки типу СК 1 житлового будинку № 5 влаштована менше ніж 1.2 м (1.15 м) в порушення вимог п.2.12 ДБН В.2.2-і 5-2О05 «Житлові будинки. Основні положення»;
21. п. 4. розділу І ППБУ - значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій не визначені шляхом випробувань за ДСТУ Б В. 1.1 -4. за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних ВИДІВ або 511 розрахунковими методами відповідно до стан дар ті в або методик, узгоджених з головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва та центральним органом державного пожежного нагляду в порушення п. 2.10.2. Державних будівельних норм ДБН В. 1.1 -7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
22. розділ V п.п. 1.2., 1.4. ППБУ - не проводяться роботи з монтажу автоматичної системи пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально- контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони у вбудованих приміщеннях громадського призначення та паркінгу житлових будинків з перевіркою відповідності системи згідно з вимогами діючого законодавства відповідно п. 7.3 і додатку И, п.п. 1.2. 1.3. табл. А. 1.додатку А Державних будівельних норм ДБН 8.2.5-56:2014 «Системи проти пожежного захисту»;
23. розділ V п.п. 1.2., 1.4. ППБУ - не проводяться роботи з монтажу системи оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей у вбудованих приміщеннях громадського призначення та паркінгу в житловому будинку з перевіркою відповідності системи згідно з вимогами діючого законодавства відповідно п. 9.8. і додатку И, п.п. 16.. 17 табл. Б. 1. додатку Б Державних будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
24. п. 4.22. розділу VII ППБУ - не проводяться роботи з підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій та вогнезахисту матеріалів одночасно з монтажем даних елементів конструкцій згідно з проектом виконання робіт.
Вказані порушення слугували підставою для звернення позивача до суду із позовом, що розглядається у даній справі.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 323 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.
Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Розглядаючи апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, суд апеляційної інстанції у постанові від 16 лютого 2017 року погодився з доводами апеляційної скарги про те, що виявлені перевіркою порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей та зазначив про те, що відповідач не позбавлений можливості подати заяву до позивача про проведення перевірки усунення порушень, яка може бути доказом усунення виявлених порушень.
Не заперечуючи наведених висновків апеляційного суду, колегія суддів звертає увагу на те, що Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 16 лютого 2017 року не надавалась оцінка рішенню суду першої інстанції щодо встановлених ним доказів усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень, оскільки відповідних доводів не містила апеляційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Водночас, апеляційна скарга ОСОБА_4 доводи, що стосуються доказів усунення відповідачем порушень, містить, а тому, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до статті 323 КАС.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки на визначеному об'єкті, що на думку позивача створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Статтями 64, 66, частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Тобто, орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог законодавства, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді, зокрема, повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
Статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, пунктом 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені підстави для звернення центрального органу виконавчої влади до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, серед яких нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема, є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що виявлені у ході проведення перевірки та зафіксовані у акті позивача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, дійсно, слід кваліфікувати як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.
Поряд із цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем були надані до суду докази усунення цих порушень.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано такі докази:
- проводи (кабелі), які прокладені по горючим матеріалам, ізольовані від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу (фототаблиця №1 та акти на закриття прихованих робіт - т. 1 а.с. 66-70);
- проведення перевірки технічного стану діючих заземлювачів сумісно з електровимірювальними та випробувальними роботами згідно вимог і норм ПТЕЕС та ПБЕЕС (копії технічних звітів № №0419, 0420 - т. 1 а.с. 71-107);
- електрозатоки встановлені з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій площі не менше ніж на 0,01 метра (фототаблиця №2 - т. 1 а.с. 108);
- у місці перетинання огороджувальних конструкцій електричними комунікаціями в інвентарних будівлях мобільного типу встановлені металеві гільзи з ущільненням з негорючими матеріалами (фототаблиця №3 - т. 1 а.с. 109);
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в частині інвентарних будівлях мобільного типу виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння, стискання (фототаблиця №4 - т. 1 а.с. 110);
- територія будівельного майданчика забезпечена пожежними щитами/ стендами (фототаблиця №5 - т. 1 а.с. 111-113);
- балони з газом під час їх зберігання, транспортування та експлуатації на території будівельного майданчику захищені від сонячного проміння (фототаблиця №6 - т.1 а.с. 114);
- на території будівельного майданчику не допускається зберігання в одному приміщенні кисневих та з горючими газами балонів (фототаблиця №7 - т. 1 а.с. 115);
- не допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація їх зі знятими ковпаками/ розсіювачами (фототаблиця №8 - т.1 а.с.116);
- вводи електрокабелів в інвентарні будівлі мобільного типу через зовнішні стіни влаштовані у металевих трубах зі зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом (фототаблиця №9 - т.1 а.с. 117);
- виробничі, складські та допоміжні будинки і споруди на території будівництва розміщені відповідно затвердженому у встановленому порядку генплану (фототаблиця №13 - т.1 а.с. 118-119);
- на кожному тимчасовому, мобільному будинку та споруді встановлена табличка із зазначенням її призначення, інвентарного номера, прізвища особи, відповідальної за її експлуатацію та протипожежний стан (фототаблиця №10 - т. 1 а.с. 120-121);
- біля в'їздів на будмайданчиках вивішений план з нанесенням на них будинками та спорудами, що будуються, а також допоміжними будинками і спорудами, в'їздами, під'їздами, вододжерелами, засобами пожежогасіння та зв'язку (фототаблиця №11 - т.1 а.с. 122);
- між TOB «Північно-український будівельний альянс» та ГУ ДСНС у м. Києві укладено договір про надання платних послуг підрозділами ГУ ДСНС України у м. Києві від 15.06.2016 №ПП/9/14/53 (копія договору від 15.06.2016 №ПП/9/14/53 - т. 1 а.с. 123-125);
- монолітне залізобетонне перекриття товщиною 180 мм з влаштуванням вогнезахисту із негорючих мінераловатних плит марки FIRE SAFE INSULATION, ТЕХНОФАС ЕФЕКТ ЛЯМБДА МЕНШЕ АБО РІВНЕ 0,039 Вт/м*К група горючості НГ товщиною 150 мм виробництва ТЕХНОНІКОЛЬ забезпечує вогнестійкість не менше ніж REI 180 з межею поширення вогню М0. Під'їзд шириною 3,5 м на відстані 5-8 м від стіни будинку №8 та №9 до краю проїзду для забезпечення можливості доступу пожежників з авто драбини і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення влаштовується щебнюванням благоустроюваної замовником за договором із Київзеленбудом території за підпірною стіною. Ззаїзд на верхню терасу вирішується у ув'язці проектом влаштування проїзду до Киянівського провулку, що розробляється. Ширина сходових площадок сходової клітки типу СК 1 житлового будинку №5 передбачена проектом не менше ніж 1,2 м. (копія листа до Подільського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві та креслення, фототаблиця №14 - т. 1 а.с. 126-133);
- інвентарну мобільну будівлю (будівля охорони) встановлено згідно Генплану (фототаблиця №12 - т.1 а.с. 134);
- будівельні конструкції постачаються з заводів залізобетонних конструкцій з визначенням відповідних меж вогнестійкості та виконані згідно з ГОСТами, ДСТу, проектами та нормативними документами, випробування яких проводяться безпосередньо на заводах залізобетонних конструкцій (копія протоколу випробування від 28.02.2014 №4/СПР-14 - т.1 а.с. 135-153);
- роботи на об'єкті виконуються відповідно до графіку виконання робіт. Виконання робіт з оформленням відповідних документів заплановано на липень-грудень 2016 року (копія графіку виконання робіт підрядною організацією TOB «НВФ «Пожежгруп» та відповідна ліцензія - т. 1 а.с. 154-155);
- для виконання робіт використовуються будівельні конструкції з підвищеною вогнестійкістю відповідно до договору, укладеного між TOB «Хоком» та TOB «Північно-український будівельний альянс» (копія договору від 15.10.2015 №С70/2 та сертифікат відповідності - т. 1 а.с. 156-161).
Відповідно до частин першої-другої статті 73 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідачем були усунуті порушення на будівництві житлових будинків, які раніше були виявлені позивачем.
Окрім того, про вжиті заходи TOB «ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» листом від 02.06.2016 №0293 повідомило Подільське РУ ДСНС України в м. Києві (т. 1 а.с. 162-166).
Тому судом першої інстанції вірно зазначено про те, що підстави для застосування заходів реагування станом на час розгляду справи та прийняття рішення - відсутні.
Як вірно зазначено у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, акт позивача щодо повторної перевірки відповідача є доказом усунення виявлених первинною перевіркою порушень. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, такий акт є не єдиним можливим доказом на підтвердження цих обставин, а одним із можливих доказів, які можуть свідчити про усунення відповідних порушень. Норми чинного законодавства не позбавляють сторін у цій категорії справ надавати докази усунення відповідних порушень, що створюють загрозу для життя та здоров'я людей, доводячи перед судом таким чином відсутність підстав для застосування заходів реагування.
За таких обставин, відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції, як зазначалося, були надані належні докази усунення виявлених порушень, які створюють шкоду життю та здоров'ю людей.
Відповідно до частини третьої статті 323 КАС за результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та залишення без змін постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року, оскільки у ході перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 судом апеляційної інстанції підтверджено встановлені судом першої інстанції обставини усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень які створюють шкоду життю та здоров'ю людей, яким не надавалася оцінка у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, оскільки апеляційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві не містила доводів стосовно їх перевірки.
При цьому, колегія суддів суду апеляційної інстанції відхиляє доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 в частині необхідності зміни оскаржуваної постанови суду першої інстанції, оскільки мотиви, за яких судом було прийнято рішення є правильними, а не зазначення у рішенні певних відомостей, стиль та спосіб його викладення не може свідчить про його необґрунтованість та бути підставою для зміни постанови.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 02.08.2018.