Справа № 810/4010/17 Суддя суду першої інстанції: Панченко Н.Д.
Іменем України
31 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Літвіної Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд-Київ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд-Київ» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2017 №0032661203.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 19 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «БМБ Компаунд-Київ» у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року.
За результатами перевірки складено акт від 19.08.2017 №3154/10-36-12-03/39808739, згідно висновків якого за позивачем встановлено порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), у результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 110 420 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету, на 58 819 грн.
На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Київській області було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення від 07.09.2017 №0032661203, яким позивачеві зменшений розмір від'ємного значення суми ПДВ, задекларований у податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року на 110 420 грн (а.с. 10).
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що контрагент позивача розрахунки коригування до податкової накладної від 29.06.2017 №75 у встановленому законом порядку не зареєстрував, ТОВ «БМБ Компаунд-Київ» не мало правових підстав для відображення у складі показника обсягу операцій, що оподатковуються за основною ставкою, поставки товарів на суму 1 015 433,28 грн, у тому числі ПДВ 169 238,88 грн.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2017 позивач (як постачальник товарів) склав та зареєстрував у ЄРПН податкову накладну від 29.06.2017 №75 про поставку на користь ТОВ «БМБ Компаунд» товарів на суму 1 015 433,28 грн, у тому числі ПДВ 169 238,88 грн (846 194,40 грн. без ПДВ).
Проте, за твердженням позивача, вказана накладна була зареєстрована помилковою, оскільки фактично операція з поставки товарів на суму 1015433,28 грн., у тому числі ПДВ 169238,88 грн. на користь ТОВ «БМБ Компаунд» не відбулась, у зв'язку з чим у товариства виникла необхідність відкоригувати податкові зобов'язання, що мали б виникнути у зв'язку з відображенням у ЄРПН операції з поставки товарів на суму, зазначену у податковій накладній від 29.06.2017 №75.
За змістом пункту 192.1 статті 192 ПК якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Оскільки у випадку з помилковою реєстрацією податкової накладної від 29.06.2017 №75 при коригуванні передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то розрахунок коригування складається постачальником (у даному випадку позивачем), а реєструється отримувачем (покупцем) (у даному випадку ТОВ «БМБ Компаунд»).
Судом встановлено, що 30.06.2017 ТОВ «БМБ Компаунд-Київ» склало розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29.06.2017 №75 за №2 та №3, на підставі яких товариство зменшило розмір податкового зобов'язання та обсяг постачання товарів/послуг що оподатковуються за основною ставкою на 169 238,88 грн та 846 194,40 грн. Вказані розрахунки 30.06.2017 ТОВ «БМБ Компаунд-Київ» передано ТОВ «БМБ Компаунд» на електронному носієві електронні примірники розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2017 №2 та №3, про що між вказаними особами складений акт приймання-передачі документів.
Отримавши від ТОВ «БМБ Компаунд-Київ» розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної ТОВ «БМБ Компаунд» зареєструвало розрахунок коригування № 3 від 30.06.2017 на суму ПДВ 50 755,68 грн, проте розрахунок коригування № 2 від 30.06.2017 на суму ПДВ 118 483,2 грн зареєстровано не було.
Згідно листа ТОВ ТОВ «БМБ Компаунд» від 23.07.2018, наданого позивачем до суду апеляційної інстанції, розрахунок коригування № 2 від 30.06.2017 на даний час не зареєстрований в ЄРПН.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Таким чином нормами ПК чітко встановлено право постачальника зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації покупцем в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Як зазначалося, розрахунок коригування № 2 від 30.06.2017 ТОВ «БМБ Компаунд» в ЄРПН не зареєстровано, а тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач не мав права зменшувати суму податкових зобов'язань на підставі такого розрахунку.
При цьому, у ситуації, що склалася, норми ПК передбачають порядок дій платника податку та контролюючого органу у випадку безпідставної нереєстрації у ЄРПН розрахунку коригування.
Так, згідно пункту 201.10 статті 210 ПК у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Таким чином, у випадку порушення нереєстрації в ЄРПН покупцем розрахунку коригування, продавець вправі подати заяву із скаргою на такого покупця, за результатами якої контролюючий орган перевіряє обставини достовірності та повноти нарахування зобов'язань з податку за такою операцією.
Проте, будь-яких доказів подання ТОВ «БМБ Компаунд-Київ» скарги на ТОВ «БМБ Компаунд» у зв'язку із нездійсненням реєстрації розрахунку коригування та, як наслідок, перевірки ТОВ «БМБ Компаунд» в порядку пункту 201.10 статті 210 ПК матеріали справи не містять.
При цьому, як зазначалося обставина нереєстрації розрахунку коригування в ЄРПН не дає позивачу права зменшувати суму податкових зобов'язань на підставі такого розрахунку.
Посилання позивача на те, що операція з постачання послуг фактично не відбулася, а тому не було підстав для її відображення у податковому обліку, колегія суддів відхиляє.
Обставини щодо здійснення/нездійснення господарської операції не підлягають перевірці у межах спірних правовідносин, оскільки у даній справі оскаржується рішення відповідача, прийняте за результатами камеральної (не документальної) перевірки, у якій відповідачем у відповідності до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК досліджувалися виключно дані податкової звітності позивача з ПДВ та дані ЄРПН. За результатами такої камеральної перевірки, як зазначалося, було виявлено розбіжність виключно між задекларованими позивачем сумами та сумами зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.
Тобто відповідачем не перевірялася та не могла бути перевірена (з огляду на особливості камеральної перевірки) первина документація відповідної операції та не встановлювалося питання її реального здійснення чи нездійснення.
Суд у цьому випадку не вправі виходити за межі дослідження обставин, які не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що позивачем необґрунтовано зменшено суми податкового зобов'язання на підставі незареєстрованого ТОВ «БМБ Компаунд» розрахунку коригування. Отже, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд-Київ» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 01.08.2018.