Іменем України
31 липня 2018 року
Київ
справа №804/4056/17
адміністративне провадження №К/9901/53378/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді - доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (суддя - Врона О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року (судді: Семенко Я.В. (головуючий), Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі №804/4056/17 за позовом ТОВ "Дніпровський трубний завод" до Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" (далі - позивач, ТОВ "Дніпровський трубний завод") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 березня 2017 року №0009201201.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на порушення порядку проведення камеральної перевірки та оформлення результатів перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про відсутність правових наслідків такої перевірки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність порушення позивачем вимог податкового законодавства у частині порушення строку реєстрації податкових накладних та правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій. Недоліки оформлення акту перевірки, не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки не спростовують факту допущеного порушення вимог податкового законодавства за що до позивача були застосовані штрафні санкції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов ТОВ "Дніпровський трубний завод».
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженою особою контролюючого органу проведено камеральну перевірку ТОВ "Дніпровський трубний завод" щодо термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Дніпровський трубний завод" з питання реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2016, вересень 2016 року відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, про що складено акт від 4 листопада 2016 року №630/1201/36053445, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого в періоді, що перевірявся позивачем порушений термін реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних: за затримку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 332 501,53 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 33 250,15 грн; за затримку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 701 975,10 грн застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 140 395,02 грн; за затримку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 232 915,83 грн застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 69 874,75 грн; загальна сума штрафу становить 243 519, 92 грн.
За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 4 листопада 2016 року №0009201201, яким зобов'язано позивача сплатити за порушення терміну реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних загальну суму штраф у розмірі 243 519,92 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт порушення позивачем податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовується позивачем, спірним є питанням звільнення позивача від відповідальності з підстав не охоплення предметом камеральної перевірки питань своєчасності реєстрації податкових накладних.
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем при проведенні камеральної перевірки, вказує на неврахування судами доводів щодо неналежного оформлення акту камеральної перевірки зважаючи на відсутність підписів посадових осіб контролюючого органу, що склали такий акт, що свідчить про відсутність правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення. Крім того, вказує, що лише з 01.01.2017 контролюючий орган набув права проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, натомість у перевірямий період неможливо було перевіряти з використанням чи за допомогою прогнозованих змін до законодавства, які згодом були прийняті та фактично вступили в силу з 01.01.2017, адже таких на момент виписки податкових накладних чи станом на дату їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ще не було. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.
Контролюючий орган надав відзив на касаційну скаргу позивача, у якому посилаючись на правильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інтонацій - без змін. При цьому, зазначив, що своєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних було предметом камеральної перевірки і до 01.01.2017, оскільки встановлення вищезазначених фактів здійснювалося виключно на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційних базах, а відтак не потребували проведення документальної перевірки.
9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
9.1. Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України,
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
9.2 Пункт 120-1.1статті 120-1 Податкового кодексу України,
Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
9.3 Пункт 109.1 статті 109 Податкового кодексу України
Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
9.4 .Пункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем).
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
10. Об'єктом камеральної перевірки є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки відповідач встановив порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних за серпень, вересень 2016 року, що і стало підставою для накладення штрафу.
11. Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.
12. Предметом камеральної перевірки, у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року та з урахуванням внесених змін, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, що свідчить про змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві та в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень) та іншим обставинами, що спростовують позицію позивача відносно протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, зважаючи на неправомірність проведення перевірки, за результатами якої прийнято таке рішення.
15. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи позивача стосовно недоліків оформлення акту перевірки, дотримання строків прийняття податкового повідомлення-рішення, які не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки не спростовують факту допущеного порушення вимог податкового законодавства за які податковим законодавством передбачена відповідальність.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
16. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
17. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, зважаючи на встановлення у діях позивача складу податкового правопорушення та наявність законодавчо встановленої відповідальності за таке.
18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 75, 109, 120-1 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року слід залишити без задоволення.
19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №804/4056/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду