вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"24" липня 2018 р. Справа№ 910/21488/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Кропивної Л.В.
при секретарі: Петрик М.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Волкова Л.М. - представник за довіреністю від 07.05.2018 р.;
від відповідача: Кравченко О.К. - представник за довіреністю від 08.02.2018 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 року
у справі № 910/21488/17 (суддя Мандриченко О. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайфеселл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 546-р від 18.09.2017 року винесеного за результати розгляду справи № 27-26.4/47-11 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Астеліт" ( з 2 лютого 2016 - ТОВ "Лайфсел") законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Через відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва 25.05.2018 року позивачем подано клопотання про призначення експертизи, за змістом якої останній просив суд призначити почеркознавчу експертизу анкет, заповнених за результатами опитування проведеного АМКУ у ході розгляду справи № 27-26.4/47-11, та на підставі якого було прийняте оскаржуване Рішення № 546-р від 18.09.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 року призначено у справі № 910/21488/17 почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 року у справі № 910/21488/17 скасувати та направити справу для продовження розгляду до господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга мотивована тим, що всупереч вимогам ГПК Україні ні позивач у своєму клопотанні про призначення експертизи, ні суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначили обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про ймовірність заповнення анкет однією особою/групою осіб, а навпаки, наводять аналіз анкетування, який свідчить про те, що вказані анкети заповнені по-різному.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 24.07.2018 року.
19.07.2018 р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 р. у справі № 910/21488/17 залишити без змін.
Позивач, заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, вказав, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання та призначаючи у справі почеркознавчу експертизу, виходив з необхідності застосування спеціальних знань для вирішення питання про відповідність та належність наданих відповідачем доказів. Оскільки з оглянутих у присутності представників сторін оригіналів анкет вбачалися ознаки їх заповнення однією особою або невеликою групою осіб, що не було спростовано представниками відповідача під час розгляду вказаного клопотання.
Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 року враховуючи перебування у відпустці судді Пономаренка Є. Ю., який не є головуючим суддею, справу № 910/8558/17 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 24.07.2018 року, справу № 910/21488/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 року апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України у справі № 910/21488/17 було прийнято до провадження у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Руденко М.А.
У судовому засіданні 24.07.2018 р. представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.
У судовому засіданні 24.07.2018 р. представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, ухвалу суду першої інстанції просив залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайфеселл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 546-р від 18.09.2017 року винесеного за результати розгляду справи № 27-26.4/47-11 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Астеліт" ( з 2 лютого 2016 - ТОВ "Лайфсел") законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 року призначено у справі № 910/21488/17 почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвала мотивована тим, що для всебічного та об'єктивного з'ясування спірних правовідносин у справі № 910/21488/18, а також юридичної оцінки достеменності посилань позивача та відповідача, необхідним є призначення у справі почеркознавчої експертизи, з метою встановлення об'єктивності результатів проведеного АМКУ опитування споживачів та абонентів мобільного зв'язку, як належного та допустимого доказу у справі № 27-26.4/47-11.
Відповідно до чинного законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з'ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об'єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є вимога позивача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 546-р від 18.09.2017 року винесеного за результати розгляду справи № 27-26.4/47-11 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Астеліт" ( з 2 лютого 2016 - ТОВ "Лайфсел") законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою його прийняття, зокрема, слугували результати опитування (анкетування), проведеного АМКУ під час розслідування.
При цьому, позивач в обґрунтування свого клопотання про призначення експертизи зазначив, що опитування, на яке посилається АМКУ в Оскаржуваному Рішенні, ґрунтується на 523 анкетах, при цьому відповідно до Оскаржуваного Рішення таких анкет має бути 512, з них:
3 анкети не заповнені взагалі; 53 анкети не містять ні даних нібито опитаних осіб (прізвище, ім'я, по батькові), ні підпису; 6 анкет містять дані нібито опитаних осіб (прізвище, ім'я, по батькові, або просто ім'я), але не містять підпису; 257 анкет не містять даних (прізвище, ім'я, по батькові) нібито опитаних осіб, але містять підпис (у деяких випадках просто хрестик). При цьому, 38 з таких анкет не містять дати заповнення або містять хибну дату заповнення (не зазначено або рік заповнення, або місяць заповнення передує місяцю, коли АМКУ було поставлено завдання таке опитування провести); 204 анкети містять дані нібито опитаних осіб (найчастіше лише ім'я) і підпис, при цьому 72 із таких анкет або не містять дати заповнення, або не зазначено рік заповнення анкети.
Заявник зазначає, що найменше 172 анкети не могли бути враховані АМКУ за підсумками проведеного опитування, що у значній мірі впливає та спотворює його підсумкові результати.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" зазначає, що зазначені вище обставини наштовхують на думку, що, або опитування, проведене АМКУ, взагалі не проводилося в умовах тих обставин, на які посилається АМКУ та територіальні відділення АМКУ у відповідних розпорядженнях і запитах, або результати опитування було сфабриковано повністю, або частково.
На думку позивача, деякі із анкет, на які посилається АМКУ, були заповненні однією і тією ж людиною / групою людей.
За змістом висновків рішення ЄСПЛ «Дульський проти України» від 01.06.2006 експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Приймаючи до увагу ту обставину, що між сторонами існує спір щодо об'єктивності результатів проведеного АМКУ опитування споживачів та абонентів мобільного зв'язку, як належного та допустимого доказу у справі № 27-26.4/47-11, що входить до предмету дослідження у даній справі, а також з огляду на наявність сукупності умов, визначених ст. 99 ГПК України, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлено необхідність призначення почеркознавчої експертизи з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, та залучення спеціальних знань експерта.
Питання зупинення провадження у справі регулюються ст. 228 ГПК України.
Частиною 2 вказаної статті унормовано, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у зв'язку з призначенням судом експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Отже, оскільки судом обґрунтовано, із посиланням на норми ст. 99 ГПК України, призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, враховуючи, що для проведення експертного дослідження матеріали справи направляються до експертної установи, а тому у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно скористався правом, наданим йому п. 2 ч. 1 ст. 288 ГПК України, та зупинив провадження у даній справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи.
Водночас, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань. При цьому, апеляційний суд не вправі втручатися у виключну компетенцію суду першої інстанції та надавати йому якісь вказівки щодо збирання чи оцінки доказів, оскільки він наділений власною компетенцією на предмет їх оцінки (переоцінки) за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення, ухваленого по суті спору.
За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 р. у справі № 910/21488/17.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 р. у справі № 910/21488/17 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 р. у справі № 910/21488/17 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/21488/17 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 30.07.2018 р.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
Л.В. Кропивна