проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"31" липня 2018 р. Справа № 920/1172/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників учасників справи:
позивача - адвокат ОСОБА_1, посвідчення №000417 від 05.02.2015 року; ордер №173 від 15.05.2018 року;
1-го відповідача - засновник господарства ОСОБА_2
2-го відповідача - адвокат ОСОБА_3, посвідчення №133 від 19.01.1995 року; ордер серії СМ №33 від 03.07.2018 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу позивача (вх. 1031 С/1-18)
на рішення господарського суду Сумської області від 17.04.2018 року, ухвалене у приміщенні господарського суду Сумської області суддею Спиридоновою Н.О., повний текст якого складено 27.04.2018 року
у справі № 920/1172/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка", м. Харків,
до: 1) Селянського (фермерського) господарства “ПЕРЕМОГА”, с. Хухра,
2) Фермерського господарства “ЗОДІАК - ВМ”, с. Перемога,
про застосування наслідків недійсності правочину
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про застосування наслідків недійсності правочину, в якій просив витребувати у другого відповідача на користь першого відповідача насіння соняшника в кількості 71961 кг, клас - не класний, вологість 8,0 %, сміттєві домішки - 3,0 %, олійні домішки - 9,8 % на підставі статей 16, 216 ЦК України та частини другої статті 208 ГК України.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.04.2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апелянт в обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує про наступне.
Позивач є заінтересованою особою, оскільки захищає свої майнові права як кредитора у зобов'язанні з 1-м відповідачем, оскільки боржник уклав договір про спільну діяльність з метою передачі взаємопов'язаній особі майно на яке можливо звернути стягнення і тим самим уникнути реального виконання зобов'язань.
Право позивача порушено саме в день передачі арештованого врожаю виконавчою службою від 1-го відповідача до 2-го відповідача.
Однією з підстав задоволення позовних вимог про визнання договору недійсним є порушення вимог статті 210 ЦК України, а саме відсутність державної реєстрації договору, відповідно до вимог чинного на час його укладення законодавства України.
Отже, на думку апелянта, неможливо встановити дійсну дату підписання договору.
Відповідачами не надано жодного доказу про державну реєстрацію, що посвідчує перехід права користування земельної ділянки від з СФГ «Перемога» до ФГ «Зодіак-ВМ».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2018 р., суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 р. клопотання ТОВ "Сахенерготехналадка" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; строк на подання апеляційної скарги поновлено; відкрито апеляційне провадження; встановлено строк відповідачам до 21.06.2018 р. для подання відзивів на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 03.07.2018 р.; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Сумської області від 17.04.2018 р. у справі 920/1172/17 зупинено.
22.06.2018 р. на адресу суду від 1-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№4816), який долучений до матеріалів справи.
22.06.2018 р. на адресу суду від 2-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№4817), який долучений до матеріалів справи.
В обгрунтування своїх правових позицій 1-й та 2-й відповідачі вказують на те, що власником врожаю соняшнику, який було вирощено 2-м відповідачем на землях орендованих 1-м відповідачем, є ФГ «Зодіак-ВМ».
Вказане підтверджується копією статистичного звіту форми 29-сг за 2013 рік, в якій відображена його господарська діяльність і результати діяльності у вигляді отримання врожаю сільськогосподарських культур, в тому числі і врожаю соняшнику.
В той же час, відповідно до статистичної звітності та податкових накладних, СФГ «Перемога» у 2013 р. взагалі не вело ніякої господарської діяльності, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 р. оголошено перерву у розгляді справи до 24.07.2018 р.
16.07.2018 р. на адресу суду від 2-го відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№5404), які долучені до матеріалів справи.
Другий відповідач зазначає про те, що ні на посіви зернових культур, ні на зібраний врожай ФГ «Зодіак-ВМ» ніколи і ніким арешт не накладався, а тому, посилання апелянта на те, шо нібито ФГ «Зодіак-ВМ» має боргові зобов'язання перед СФГ «Перемога», є безпідставними.
18.07.2018 р. ТОВ "Сахенерготехналадка", звернулось до суду апеляційної інстанції з клопотанням про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, в якому просило справу призначити до розгляду у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручити проведення відеоконференції господарському суду Сумської області (вх.№956).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 р. задоволено клопотання ТОВ "Сахенерготехналадка" про його участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи, яке відбудеться 24.07.2018р. об 11:30 год., у залі судового засідання №131, в режимі відеоконференції, доручено її проведення господарському суду Сумської області (проспект ім. Т.Шевченка,18/1, м. Суми, 40011).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 р. оголошено перерву у розгляді справи до 31.07.2018 р.
30.07.2018 р.на адресу суду від 1-го відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх.№5924), яке долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 31.07.2018 р. представник позивачач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представники 1-го та 2-го відповідачів в судовому засіданні 31.07.2018 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
01 серпня 2012 року між ФГ “Зодіак-ВМ” та СФГ “Перемога” укладено договір про спільну діяльність, згідно з умовами якого відповідачі домовились про організацію спільної діяльності у сфері спільного використання земельної частки (паю) для досягнення наступних господарських цілей: отримання сільськогосподарської продукції згідно категорії земель та класифікації угідь.
У п. 3 та п. 4 договору сторони погодили, що ФГ “Зодіак-ВМ” взяло на себе зобов'язання після підписання цього договору невідкладно приступити до здійснення робіт за даною угодою щодо обробітку земель з метою отримання врожаю та прибутку, а СФГ “Перемога” зобов'язувалось надати земельну ділянку частки (паї) у визначених межах для подальшого спільного використання: після підписання цього договору невідкладно приступити до здійснення робіт за даною угодою.
Розділом 6 договору передбачено склад внесків сторін, а саме: внеском ФГ “Зодіак-ВМ” є всі затрати по виробництву сільгосппродукції, майно: сільськогосподарська техніка та транспортні засоби, трудова участь: вирощування сільськогосподарської продукції та її транспортування. Доля ФГ “Зодіак-ВМ” складає 97 % від об'єму виробленої продукції.
Внеском СФГ “Перемога” є майно: земельна ділянка в розмірі 124,1389 га (36 договорів по Бугруватській сільській раді) та 6,1944 га (2 паї по Хухрянській сільській раді). Трудова участь СФГ “Перемога” відсутня. Доля СФГ “Перемога” складає 3 % від об'єму виробленої продукції.
Згідно пункту 7.2 договору продукція, отримана відповідачами від спільної діяльності, підлягає розподілу пропорційно часткам, визначеним розділом 6 договору.
Позивач вказує, що в період з 11 по 15 жовтня 2013 р., на виконання умов договору були виконані роботи по збиранню врожаю посіяних сільськогосподарських культур, в тому числі і врожаю соняшника. Валовий збір насіння соняшника склав 122 тони, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 15.10.2013 р.
Згідно вказаного акту, 2-й відповідач отримав 118,3 тони насіння соняшника, вирощеного ним спільно з першим відповідачем, а перший відповідач отримав 3,7 тони продукції соняшника.
11 жовтня 2013 р. 2-й відповідач передав ДП “Охтирський комбінат хлібопродуктів” на зберігання насіння соняшника в загальній кількості 78420 кг, згідно умов договору складського зберігання зерна від 11.10.2013 р., що підтверджується складськими квитанціями на зерно № 8233 від 14.10.2013 р. в кількості 13880 кг, № 8238 від 15.10.2013 р. в кількості 55960 кг, № 8242 від 16.10.2013 р. в кількості 8580 кг.
Після складської обробки насіння соняшника його кількість складала 71961кг.
Рішенням господарського суду Сумської області від 19.12.2016 р. у справі № 920/1720/15 зустрічні позовні вимоги ТОВ “Сахенерготехналадка” задоволено, визнано недійсним договір від 01.08.2012 р. про спільну діяльність, укладений між ФГ “Зодіак-ВМ” та СФГ “Перемога”.
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.07.2012 р. у справі № 5021/887/12 стягнуто з СФГ “Перемога” на користь ТОВ “Сахенерготехналадка” 184800,00 грн. боргу, 3696,00 грн. судового збору.
10.10.2012 р. на виконання рішення господарського суду Сумської області від 16.07.2012 р. у справі № 5021/887/12 видано відповідний наказ.
18.02.2013 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області № 5021/887/12 від 10.10.2012 р..
В рамках виконавчого провадження 16.08.2013 р. державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника - СФГ “Перемога” врожаю зернових культур в стадії вегетації - на орендованих СФГ “Перемога” земельних ділянках.
Позивач зазначає, що зібраний врожай було доставлено на зберігання в ДП “Охтирський комбінат хлібопродуктів”, але як виявилося складські документи складені на ФГ “Зодіак-ВМ”, що підтверджується складськими квитанціями на зерно № 8233 від 14.10.2013 р. в кількості 13880 кг, № 8238 від 15.10.2013 р. в кількості 55960 кг та № 8242 від 16.10.2013 р. в кількості 8580 кг.
Згідно акту опису та арешту майна від 25.11.2013 р. державним виконавцем накладено арешт на соняшник, вагою 71961, клас - не класний, вологість 8,0 %, сміттєві домішки - 3,0 %, олійні домішки - 9,8 %.
У зв?язку з невиконання договірних зобов'язань та рішення господарського суду Сумської області від 16.07.2012 р. у справі № 5021/887/12 ТОВ “Сахенерготехналадка” звернулося до суду про стягнення з СФГ “Перемога” інфляційних втрат та 3 % річних.
Рішенням господарського суду Сумської області від 09.08.2016 р. у справі № 920/668/16 в позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 р. у справі № 920/688/16, рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2016 р. у справі № 920/688/16 скасовано в частині відмови в позові про стягнення 163996,96 грн. інфляційних втрат та 16571,57 грн. 3 % річних; прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з СФГ "Перемога" на користь ТОВ “Сахенерготехналадка” 163996,96 грн. інфляційних втрат та 16571,57 грн. 3 % річних; 2681,24 грн. судового збору за подання позовної заяви; 2949,37 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 р. у справі № 920/688/16 господарським судом Сумської області видано відповідний наказ від 16.11.2016 р.
24.01.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53271158.
17.04.2018 року господарським судом Сумської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Так, своє право на звернення до господарського суду Сумської області та до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, позивач обґрунтовує порушенням його прав відповідачами при укладенні договору про спільну діяльність від 01.08.2012 р., оскільки на той час не виконано рішення господарського суду Сумської області від 16.07.2012 р.у справі № 5021/887/12, яким стягнуто з СФГ “Перемога” на користь ТОВ “Сахенерготехналадка” боргу сумі 184800,00 грн.
Так, на момент укладення договору про спільну діяльність від 01.08.2012 р., вказане рішення господарського суду Сумської області від 16.07.2012 р. у справі № 5021/887/12 не набрало законно сили, оскільки наказ на примусове виконання рішення видано господарським судом Сумської області 10.10.2012 р.
Згідно статті 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання умов цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування (двостороння реституція).
За своєю правовою природою укладений між сторонами у даній справі договір про спільну діяльність від 01 серпня 2012 р., є господарським договором.
У відповідності до ч. 2 ст. 208 ГК України, у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Таким чином, з аналізу вказаних вище норм права випливає право лише сторін господарського договору на повернення їм майна, що ними передавалось іншій стороні при укладенні такого договору.
Право вимагати у сторони господарського договору повернення майна третіми особами, в т.ч. і зацікавленими, а тим більше вимагати повернення якогось прибутку, отриманого від використання майна, вказаними нормами закону взагалі не передбачені.
Згідно п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.
Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.
Згідно статей 215 та 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Тобто, вимога про визнання правочину недійсним та вимога про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена іншою особою, крім сторін правочину, тільки у тому випадку, коли цим правочином були порушені права та законні інтереси цієї особи.
Таким чином, при застосуванні наслідків недійсності господарського договору право на реституцію мають лише сторони цього договору, і при цьому вони мають право на повернення лише переданого іншій стороні майна в натурі, а за його відсутності на отримання грошової компенсації за це майно.
У випадку з укладенням відповідачами договору про спільну діяльність від 01.08.2012 р., СФГ “Перемога” надало у користування ФГ “Зодіак-ВМ” земельні паї мешканців с. Хухра Охтирського району, що були у нього в оренді, а ФГ “Зодіак-ВМ” надало техніку, паливно-мастильні матеріали, посівний матеріал, а також виконало всі роботи по обробці цих земельних паїв, так і посіву на них насаджень соняшника та збору врожаю цієї культури.
При застосуванні до даного договору наслідків його недійсності, відповідно до вимог статті 216 ЦК України та частини другої статті ГК , ФГ “Зодіак-ВМ” повинен був повернути СФГ “Перемога” земельну ділянку, яку він взяв у користування протягом сезону польових робіт 2013 року, а останній мав повернути ФГ “Зодіак-ВМ” всі затрати, що були пов'язані з обробкою цієї землі, або ж їх вартість.
Щодо врожаю соняшника, який було вирощено ФГ “Зодіак-ВМ” на землях орендованих СФГ “Перемога”, то законним власником цього врожаю, а саме, насіння соняшника, з огляду на положення статті 95 Земельного кодексу України, був другий відповідач, оскільки землекористувачі, яким було дане господарство, мають право власності як на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур так і на вироблену продукцію.
Згідно статті 775 ЦК України, наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.
Отже, саме другий відповідач, як власник оспорюваного насіння соняшника, здавав його на зберігання в ДП “Охтирський КХП”, тому посилання апелянта на те, що нібито фактично насіння здавалось першим відповідачем не підтверджується належним та допустими доказами, в розумінні вимог статей 76-77 ГПК України.
Таким чином, не приймаються до уваги колегії суддів посилання апелянта на те, що позивач є заінтересованою особою, оскільки при укладенні договору про спільну діяльність між відповідачами були порушені права позивача, оскільки на той час було рішення господарського суду Сумської області від 16.07.2012 р. у справі №5021/887/12, яким було стягнуто з СФГ «Перемога» на користь позивача борг у сумі 184 800,00 грн.
Як вже було зазначено вище, на момент укладення договору про спільну діяльність , вказане рішення ще не вступило в законну силу, оскільки наказ був виданий лише 10.10.2012 р.
Також, чинним законодавством України передбачено лише право сторін господарського договору на повернення їм майна, що ними передавалось іншій стороні при уклдаенні такого договору.
Право вимагати у сторони господарського договору повернення майна третіми особами, в тому числі і зацікавленими, а тим більше вимагати прибутку, отриманого від використання майна, законом не передбачено.
Частиною третьою статті 5 ГК України визначено, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
А отже, місцевий господарський суд дійшов вірного та обгрунтованого висновку про те, що позивач звертаючись до господарського суду Сумської області з позовом про застосування наслідків недійсності правочину, фактично не є стороною такого правочину, та не є заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням такого правочину.
Таким чином, позивач не може втручатися у господарську діяльність відповідачів як суб'єктів господарювання.
Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 р.).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахенерготехналадка", м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 17.04.2018 р. у справі №920/1172/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01.08. 2018 року.
Головуючий суддя Терещенко О.І.
Суддя Сіверін В. І.
Суддя Слободін М.М.