вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"27" липня 2018 р. Cправа № 902/1142/17
Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву №НЮ-54-47 від 13.07.2018 публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ-150 в особі pегіональної філії "Південно-Західна залізниця", м.Київ про забезпечення позову у справі
за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ-150 в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця", м.Київ
до фізичної особи-підприємця Чаплінської Наталії Борисівни, м.Вінниця
за участю третьої особи, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2
про стягнення 2275951,46 грн збитків
за участю представників:
позивача Гуслякова М. З. (довіреність №560 від 26.10.2017);
Панфілова А.О. (довіреність №571 від 26.10.2017);
відповідач повноважного представника до суду не направив;
представник третьої особи в судове засідання не з'явився;
присутній в судовому засіданні ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_2 Ленінським РВ ДМУ МВС України в Дніпропетровській області 28.02.2012)
У провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1142/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" про стягнення з фізичної особи-підприємця Чаплінської Наталії Борисівни 2275951,46 грн збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась по вині водія ОСОБА_6, який управляв автомобілем "ЗиЛ 131", державний номерний знак НОМЕР_1.
Згідно ухвали суду від 21.12.2017 розгляд справи №902/1142/17 здійснюється за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.05.2018 призначено судове засідання по розгляду справи №902/1142/17 по суті на 25.06.2018.
З метою забезпечення реалізації процесуальних прав учасників справи судові засідання неодноразово відкладались, в них оголошувались перерви.
16.07.2018 до суду за підписом представників позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надійшла заява №НЮ-54-47 від 13.07.2018 (вх.канц.суду №02.1-50/65/18), якою останні просять суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 30148205): нежитлова будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; заборонити Чаплінській Наталії Борисівні або будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер: 30148205): нежитлова будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та накласти арешт на виявленні кошти у розмірі ціни позову - 2275951,46 грн та судового збору - 34139,27 грн, які обліковуються на рахунках Чаплінської Наталії Борисівни.
В обґрунтування вказаної заяви, заявник посилається на те, що згідно п.7.3 постанови Пленуму вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011, арешт на майно фізичної особи - підприємця може бути накладено на загальних підставах за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернуто стягнення.
Так, відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно за Чаплінською Н.Б. у приватній власності зареєстрований будинок, за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому заявник зазначає, що вимоги позивача носять майновий характер та складають 2275951,46 грн, ФОП Чаплінська Н.Б. має необмежені можливості по відчуженню належного їй майна, що згодом може унеможливити виконання рішення суду щодо стягнення суми збитків.
Під час слухання справи в суді, 16.07.2018, представник відповідача адвокат ОСОБА_9. просив суд заяву позивача про забезпечення позову розглянути в наступному судовому засіданні, надавши фізичній особі-підприємцю Чаплінській Н.Б. можливість ознайомитись з нею та висловити свою позицію з приводу вимог публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", викладених в заяві №НЮ-54-47 від 13.07.2018.
Представники позивача стосовно відкладення розгляду зазначеної заяви до наступного судового засідання не заперечили.
Під час слухання справи, 16.07.2018, судом відповідно до положень ч.4 ст.140 ГПК України, в зв'язку з необхідністю у наданні часу заявнику надати додаткові пояснення та докази в обґрунтування поданої заяви №НЮ-54-47 від 13.07.2018 про забезпечення позову, постановлена ухвала про призначення її розгляду у судовому засіданні 27.07.2018.
На визначену судом дату (27.07.2018) до суду з'явились представники позивача, які в повному обсязі підтримали вищезазначену заяву про забезпечення позову.
Відповідач повноважного представника до суду не направив; третя особа правом участі в судовому засіданні не скористались.
Розглянувши заяву заявника про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем вживаються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, позивачем до заяви не додано.
Пунктом 4 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Дослідивши та надавши оцінку матеріалам позовної заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку про відхилення заявленої вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову, як непідтвердженої належними доказами.
На переконання суду, позивачем не доведена обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та не надано відповідних доказів на які останній посилається, що є підставою для відмови у застосуванні заходів забезпечення позову.
При цьому, визначений позивачем захід забезпечення позову, із урахуванням змісту спірних правовідносин, не відповідає критеріям адекватності предмету заявлених вимог позивача.
Враховуючи те, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтовано належним чином, а суду не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання (заяву) про забезпечення позову в задоволенні якого раніше було відмовлено - повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 18, 42, 136, 140, 169, 170, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ-150 в особі pегіональної філії "Південно-Західна залізниця", м.Київ №НЮ-54-47 від 13.07.2018 про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України негайно після її проголошення.
3. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвалу надіслати учасникам судового процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дата складання повного тексту ухвали 01.08.2018.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - ПАТ "Українська залізниця" (03680, м.Київ-150, вул.Тверська,5);
3 - регіональній філії "Південно-Західна залізниця" (01601, м.Київ, вул.Лисенка,6);
4 - відповідачу - ФОП Чаплінській Н.Б. (АДРЕСА_2);
5 - третій особі - ОСОБА_2 (АДРЕСА_2).