ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 липня 2018 року № 826/16748/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь»
про стягнення суми боргу у розмірі 5 061,75 грн
Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - позивач, Правобережне об'єднане УПФУ в місті Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь» (далі по тексту - відповідач, СГВП «Промінь»), в якому просить стягнути з СВП «Промінь» борг в сумі 5 061,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві посилається на те, що Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь» перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Пенсійним фондом України сплачуються пенсії, які призначенні на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, що працювали за Списком №2 на підприємстві відповідача.
Проте відповідач, в порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», неналежно сплачував фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №2), у зв'язку з чим виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня 2017 року по листопада 2017 року, яка становить 5061,75 гривень.
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, не погасив, відтак така заборгованість, на думку позивача, підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач своїм правом на надання суду відзиву на позовну заяву не скористався, заяв/клопотань суду не направляв.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 06 березня 2018 року судом, згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо заміни позивача його правонаступником.
В судове засідання 31 травня 2018 року жодна зі сторін не з'явилась, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року замінено позивача Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві та прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) вбачається, що Сільськогосподарське виробниче «Промінь» (код ЄДРПОУ 13551776, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Горького, будинок 97) зареєстровано як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 30 березня 2000 року.
Крім того, судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку у Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за період з 01 вересня 2017 року по 30 листопада 2017 року на загальну суму 5 061,75 грн.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується картками особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, а також розрахунками фактичних витрат. Вказані розрахунки направлялись відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується копіями конвертів з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Таким чином, суд приходить висновку, що відповідно до вимог діючого законодавства України, Сільськогосподарський виробничий кооператив «Промінь» вважається таким, що отримувало розрахунки наявної заборгованості перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон України від 03 липня 2003 року №1058-ІV).
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пункт 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV передбачає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці (відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.
До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стаття 13 Закону), а саме, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція), затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.
Відповідно до Інструкції, плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Пунктом 6.4 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У відповідності до пункту 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно з пунктом 6.8 вказаної Інструкції, Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058 - IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Розрахунки формуються згідно з Інструкцією №21-1 від 19 грудня 2003 року. Сума обчислена на підставі додатків 8 та 8а, які були сформовані програмним способом Інформаційно-обчислювальним центром Міністерства праці і соціальної політики (ІОЦ МПС).
Отже, виплати обчислюються автоматично, з урахуванням проведених виплат. Вони містяться у додатку №6.
Як встановлено судом, на адресу відповідача направлялися копії додатків №6, що були сформовані програмним способом і на основі яких сформовано щомісячні розрахунки для зручного користування, що надсилаються на адресу підприємства кожного місяця, у зв'язку з не сплатою боргу.
Наведене свідчить, що позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками, копії яких, з доказами направлення відповідачу, наявні в матеріалах справи.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, розрахунку заборгованості за період з 01 вересня 2017 року по 30 листопада 2017 року, заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», складає 5 061,75 грн.
Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується доказами, наданими позивачем.
Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком №2, неправомірності її нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 5 061,75 грн останнім суду не надано.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду належні та допустимі докази правомірності нарахування відповідачу сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь» (03150, місто Київ, вулиця Горького, будинок 97, код ЄДРПОУ 13551776) заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01 вересня 2017 року по 30 листопада 2017 року в сумі 5 061 (п'ять тисяч шістдесят одна) гривня 75 копійок на користь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко