01 серпня 2018 року Чернігів Справа № 825/2223/18
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Відділу в Ічнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Парафіївська селищна рада Ічнянського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Відділу в Ічнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Парафіївська селищна рада Ічнянського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Відділу в Ічнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області викладену в листі від 16.05.2018 №9/131-18;
- зобов'язати Відділ в Ічнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 04.05.2017 за кадастровим номером НОМЕР_2.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 відбулась із порушенням вимог Закону України "Про землеустрій", оскільки із позивачем, як із суміжним землекористувачем земельної ділянки в с.Петрушівка в районі нового кладовища Ічнянського району Чернігівської області, акт погодження меж земельної ділянки з вищевказаним кадастровим номером не погоджувався. Позивач вважає, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 порушує його права як землекористувача земельної ділянки в районі нового кладовища в с.Петрушівка Ічнянського району Чернігівської області площею 0,60га, оскільки увійшла до складу останньої. Крім того, у зв'язку із реєстрацією земельної ділянки з вищевказаним кадастровим номером позивач не має права зареєструвати своє право власності на земельну ділянку, площею 0,60га та розробити технічну документацію.
Ухвалою від 08.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Представник відповідача у встановлений судом строк надав відзив на позов, в якому із позовними вимогами не погодився, зазначивши, що вимоги викладені в позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій він категорично не погоджується з позицією відповідача та просить у позов задовольнити.
Парафіївською селищною радою Ічнянського району Чернігівської області надано пояснення по справі, згідно яких остання підтримує заявлені позивачем вимоги та вважає, що скасування державної реєстрації земельної ділянки від 04.05.2017 забезпечить повне відновлення прав позивача, як землекористувача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
04.05.2018 позивач звернувся із заявою до Відділу в Ічнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в якій він просив з метою відновлення його порушених прав скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, яка була зареєстрована за заявою ОСОБА_2
При цьому до заяви позивачем було додано копію паспортних даних заявника, копію рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04.09.2017 та копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017.
Вирішивши, що зазначені рішення не стосувалися питання скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 Відділом в Ічнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом від 16.05.2018 №9/131-18 позивачу було надано роз'яснення щодо підстав та порядку скасування державної реєстрації земельної ділянки, а також повідомлено, що у разі встановлення вини заявника (ОСОБА_2.) у не реєстрації речового права на земельну ділянку, Державним кадастровим реєстратором буде проведено скасування державної реєстрації відповідно до чинного законодавства.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на наступне.
Так, в силу ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, регулюються Законом України від 07.07.2011 №3613-VI "Про державний земельний кадастр" (далі - Закон №3613-VI) та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051).
Згідно частин 1, 4-7 ст.9 Закону №3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
Тобто, скасування державної реєстрації земельних ділянок не входить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, а є виключними повноваженнями державних кадастрових реєстраторів.
З позовної заяви судом встановлено, що як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 відбулась з порушенням чинного земельного законодавства, а саме ст.24 Закону України "Про державний земельний кадастр" та п.111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, а також посилається на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04.09.2017 у справі №733/784/17. Крім того зазначає, що оскільки з моменту реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі пройшло більше року, на даний час речове право не зареєстроване, а тому відповідно до приписів ч.10 ст.24 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація має бути скасована.
Так, відповідно до ст.24 Закону №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (ч.1 ст.24).
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.2 ст.24 Закону №3613-VI).
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування наданий дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності (ч.3 ст.24 Закону №3613-VI).
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації (ч.5 ст.24 Закону №3613-VI).
Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (ч.6 ст.24 Закону №3613-VI).
Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Відповідно до пункту 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за встановленою формою; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.
Сторонами не заперечується той факт, що гр. ОСОБА_2 31.01.2017 рішенням п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства с.Петрушівка Ічнянського району Чернігівської області, в районі нового кладовища орієнтовною площею 1,7 га. На підставі вказаного рішення було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Відповідно до п.8 Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 17.03.2017 №159/82-17 - проект землеустрою відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них підзаконних нормативно-правових актів.
Враховуючи наведені обставини, державний кадастровий реєстратор мав достатні підстави для здійснення державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2, оскільки станом на момент звернення із відповідною заявою, гр. ОСОБА_2 мав дозвіл на розроблення документації із землеустрою та складену документацію із землеустрою, яка погоджена Відділом Держгеокадастру в Ічнянському районі Чернігівській області.
Відповідно до положень ч.10 ст.24 Закону №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок або якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Аналогічні положення передбачені п.114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
Так, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №553).
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" однією з підстав для проведення державної реєстрації права власності є документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
В свою чергу, відповідно до положень ч.9 ст.118 Земельного кодексу відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 Земельного кодексу України приймає рішення про затвердження документації із землеустрою та надання її у власність.
Таким чином, оскільки на сьогодні Парафіївської селищною радою не прийнято рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, то Примак.B. позбавлений можливості звернутися із заявою про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
При цьому посилання позивача на той факт, що державна реєстрація речового права не проведена саме з вини Примака.B. не відповідає дійсності. Доводи позивача про те, що вина Примака.B. встановлена рішеннями Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04.09.2017 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предметом спору були дії та рішення Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області. Вказаними рішеннями не встановлено вини Примака.B. у небажанні реєструвати речове право на спірну ділянку, оскільки до затвердження документації із землеустрою Парафіївською селищною радою Ічнянського району Чернігівської області, останній позбавлений можливості звернутися за реалізацією такого права взагалі.
Жодних інших доказів вини ОСОБА_2 позивачем суду не надано.
Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що рішенням 18 сесії 7 скликання Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області від 16.05.2017 йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Парафіївської селищної ради загальною площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, проте на публічній кадастровій карті, де вона повинна знаходиться - вже знаходиться інша земельна ділянка, про скасування реєстрації якої позивач просить.
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04.09.2017 встановлено, що 03.03.2017 ОСОБА_2 звернувся до Парафіївської селищної ради із заявою про затвердження акту встановлення і погодження меж земельної ділянки в натурі в с. Петрушівка Ічнянського району Чернігівської області, у задоволенні якої листом Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області від 10.03.2017 було повідомлено з посиланням на те, що акт встановлення погодження зовнішніх меж земельної ділянки площею 1,2 га, яка може бути передана йому у власність, буде погоджено селищною радою після погодження його з суміжним землекористувачем, з ОСОБА_3, якому земельна ділянка надавалася рішенням Петрушівської сільської ради.
Зазначена відмова визнана судом обгрунтованою.
При цьому, не зважаючи на вказані роз'яснення ОСОБА_2 про неможливість погодження меж земельної ділянки площею 1,7 га, 04.05.2017 ФОП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_2 було виготовлено проект землеустрою вказаної ділянки, який 10.05.2017 рку він подав до Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства в с. Петрушівка Ічнянського району Чернігівської області, у задоволенні якої Парафіївська селищна рада відмовила з посиланням на відсутність у технічній документації акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, підписаного представниками суміжних землеволодінь і землекористувань, що передбачено ст.198 Земельного кодексу України, при цьому остання зазначила, що може затвердити проект землеустрою на площу 1,2 га, а не 1,7 га, як зазначено у документації.
Також судом наголошено, що рішення Петрушівської сільської ради від 21.11.1996, не скасоване, ОСОБА_3 користується даною земельною ділянкою, за яку сплачує податок. При цьому останньому рішенням вісімнадцятої сесії сьомого скликання Парафіївською селищною радою від 16.05.2017 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки із земель комунальної власності Парафіївської селищної ради загальною площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с.Петрушівка в районі нового кладовища Ічнянського району Чернігівської області. Отже, в даному випадку судом враховано п.7 Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно яких громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі, на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки, а відповідно до ст.141 Земельного кодексу України ОСОБА_3 не припинив права користування даною земельною ділянкою.
З наведеного слідує, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04.09.2017 було фактично вирішено спірне питання та зазначено на необхідності ОСОБА_2 скласти акт погодження меж суміжних землекористувачів, зокрема ОСОБА_3, для врегулювання спірних питань із Парафіївською селищною радою, які були предметом розгляду в суді.
А отже, спірні питання щодо реалізації позивачем свого права як землекористувача земельної ділянки в районі нового кладовища в с.Петрушівка Ічнянського району Чернігівської області площею 0,60 га не стосуються розгляду даної справи та носять приватно-правовий характер і не можуть бути врегульовані в порядку адміністративного судочинства.
Також суд вважає за необхідне повідомити позивача, що відповідно до положень ст.28 Закону України "Про землеустрій" саме розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою, саме розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 була здійснена 04.05.2017 відповідно до положень Закону №3613-VI та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для компенсації відповідачу судових витрат відсутні, оскільки такі витрати під час розгляду ним не понесені.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 16731, код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (проспект Миру,14, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39764881), Відділу в Ічнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (вул. Героїв Майдану,6, м. Ічня, 16700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Парафіївська селищна рада Ічнянського району Чернігівської області (вул. Т.Шевченка,95, смт. Парафіївка, Ічнянський район, Чернігівська область, 16730, код ЄДРПОУ 04412521), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 16730), про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повне рішення суду складено 01 серпня 2018 року.
Суддя Л.О. Житняк