25 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2463/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Гайдука С.В.,
представника позивача - Акуленка В.М.,
представника відповідача - Косаківського С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України) про визнання протиправним та скасування пункту наказу,
04.07.2018 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України) (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) і просить визнати протиправним та скасувати пункт 1.40 наказу командувача військ оперативного командування '' ІНФОРМАЦІЯ_1 '' (військова частина НОМЕР_1 ) № 342 від 30.05.2018, яким його притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 2106,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 15.06.2018 під час отримання грошового забезпечення за травень він дізнався, що його притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 2106,00 грн. Однак, оскільки жодних порушень вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України ним допущено не було, вважає застосування відповідачем вказаного виду відповідальності протиправним. Позивач стверджує, що він не має жодного відношення до неправомірного, безпідставного чи неналежним способом оформленого списання пально-мастильних матеріалів. Крім того, в порушення чинних нормативно-правових актів, службове розслідування оперативним командуванням «Північ» не призначалося та не проводилось. Висновок про вину позивача у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів зроблений відповідачем виключно на підставі акту аудиту.
Ухвалою судді від 05.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, у строк встановлений ухвалою суду надав відзив на позов та пояснив, що за результатами аудиторського звіту було виявлено допущення безпідставного списання пального, яке не підтверджено дорожніми листами, зокрема, там, де позивач виступав виконавцем, як командир зенітно-ракетної батареї зенітно-ракетного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 . Наведене, на думку відповідача, сталося у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 службових обов'язків, обов'язків, доручених йому за займаною посадою, за що позивача і було притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності.
Також зазначив, що службове розслідування не призначалось у зв'язку з тим, що причини, умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини встановлено в аудиторському звіті Північно-Східного територіального управління. Крім того, повноваження щодо притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності є дискреційними повноваженнями командира.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені, враховуючи таке.
ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) на посаді начальника відділення бойової підготовки військової частини (наказ від 11.01.2016 № 2). В перевіряємий Північно-Східним територіальним управлінням період займав посаду командира зенітно-ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону (наказ від 06.10.2011 № 541).
Судом встановлено, що на підставі пункту 1.30 Плану діяльності з внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту та підпорядкованих територіальних управлінь внутрішнього аудиту на ІІ півріччя 2017 року, пункту 1.43 Плану діяльності з внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту та підпорядкованих територіальних управлінь внутрішнього аудиту на І півріччя 2018 року, Північно-східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту Міністерства оборони України було проведено внутрішній фінансовий аудит та аудит відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 за період з 06.05.2015 по 28.02.2018.
За результатами аудиту було складено відповідну довідку від 26.04.2018 та звіт від 27.04.2018 № 234/1/31/16 (а.с. 47-109), в яких зафіксовано, що посадовими особами військової частини НОМЕР_2 в періоді, що підлягав дослідженню, не було забезпечено дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань використання матеріальних ресурсів номенклатури служби пального. Також встановлено, що система внутрішнього контролю взагалі не забезпечила контроль за законним використанням ресурсів. Внаслідок відсутності належного контролю з боку посадових осіб військової частини НОМЕР_2 за наявністю та законністю використання матеріальних цінностей номенклатури служб пального, а також законним списанням пального по донесенням про наявність та рух пального в підрозділах, проведеним аудитом були встановлені порушення фінансово-бюджетної дисципліни, що призвели до витрат на загальну суму 27 772 507,92 грн.
Враховуючи вищевикладені результати внутрішнього фінансового аудиту, командуванням ВЧ НОМЕР_1 прийнято наказ від 30.05.2018 № 342, пунктом 1.40 якого за неналежне виконання вимог статей 11, 16, 58, 119, 120 частини І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, статті 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», статей 2, 5, 6, 15, 16 «Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225, майора ОСОБА_1 , притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 2106,00 грн. (а.с. 8-9).
Про винесення вищевказаного наказу та притягнення до матеріальної відповідальності позивач дізнався 15.06.2018 під час отримання грошового забезпечення за травень 2018 року.
Вважаючи, вищевказаний пункт наказу протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).
Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Загальні підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіяні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативно правовими актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР (далі - Положення №243/95).
Відповідно до пунктів 2, 3 Положення №243/95 відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Як вбачається з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) №342 від 30.05.2018 «Про притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності посадових осіб, які винні у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів, за результатами проведеного аудиту Північно-Східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_2 », аудитом Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту у період з 19 лютого 2018 року по 26 квітня 2018 року у військовій частині НОМЕР_2 були встановлені порушення вимог пункту 6.4 Порядку списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 12 січня 2015 року № 17, які виявилися в тому, що дорожні (робочі) листи до донесення про наявність та рух пального в обов'язковому порядку не додавались, та в порушення вимог п.5.14.7 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24 грудня 2010 року № 690, що діяло до 02 листопада 2017 року, а також Інструкції з обліку військового майна № 440, що набрала чинності з 03 листопада 2017 року, щомісячні донесення Ф.24 командирами підрозділів не подавались, внаслідок чого було виявлено незаконне (безпідставне) списання пально-мастильних матеріалів, яке не підтверджене первинними документами (дорожніми листами), а саме: автомобільний бензин (далі - АБ) - 219547 л та дизельне пальне (далі - ДП) - 549973 л, на загальну суму 20227067,00 грн.
Аудитом також було встановлено, що в порушення вимог Інструкції про порядок використання автомобільної техніки № 678, переважна кількість дорожніх (робочих) листів, попередньо виписаних до автомобільної, бронетанкової служб, не здавалась, але посадовими особами відповідних служб нові дорожні листи оформлювалися.
В описовій частині спірного наказу, зазначено наступне: «2 зенітно-ракетна батарея зенітно-ракетного артилерійського дивізіону:
було допущено безпідставне списання, яке не підтверджене дорожніми листами на наступну кількість пального: ДП - 393 л, на загальну суму 10218,00 грн.
Командир 1 зенітно-ракетної батареї зенітно-ракетного артилерійського дивізіону старший лейтенант ОСОБА_2 надав письмове пояснення, в якому пояснив, що всі дорожні листи які підтверджують списання пального за донесенням, здані в повному обсязі та більше дорожніх листів не має.
Виконавці донесень: старший лейтенант ОСОБА_2 (командир зенітно-ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, призначений наказом командувача військ оперативного командувача “Північ” від 11 січня 2016 року №2) - донесення від 21 серпня 2017року № 123, всього: ДП-312 л, на загальну суму 8112,00 грн.
майор ОСОБА_1 (колишній командир зенітно-ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, призначений наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 06 жовтня 2011 року №541, перепризначений на посаду начальника відділення бойової підготовки військової частини наказом командувача військ оперативного командувача “Північ” від 11 січня 2016року №2) - донесення від 20 грудня 2015 року № 110, всього: ДП - 81 л, на загальну суму 2106,00 грн.».
В спірному наказі, виданому відповідачем, жодним чином не зазначено, які саме норми чинного законодавства було порушено позивачем та які його дії призвели до виникнення незаконного списанні пально-мастильних матеріалів.
Так, як вбачається з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) №342 від 30.05.2018, до обмеженої матеріальної відповідальності притягнуто посадових осіб, які винні у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів. Вина цих осіб встановлена за результатами проведеного аудиту Північно-Східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_2 .
В той же час приписами пунктів 17, 18, 19, 21, 22, 23 Положення № 243/95-ВР передбачено, що у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності.
Розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду, вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.
У висновку розслідування викладаються факти, встановлені відповідно до вимог пунктів 3 і 19 цього Положення, та пропозиції про притягнення винної особи (винних осіб) до обмеженої, повної чи підвищеної матеріальної відповідальності, а в разі необхідності - обґрунтування можливості зменшення суми, що підлягає стягненню з винного для відшкодування заподіяної шкоди.
Військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані, які притягаються до матеріальної відповідальності, ознайомлюються з матеріалами розслідування, про що у висновках робиться відповідний запис. Вони мають право подавати свої заперечення та клопотання на ім'я командира (начальника) військової частини.
Командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов'язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов'язаним, який притягається до матеріальної відповідальності.
По фактам виявленого Північно-Східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_2 незаконного (безпідставного) списання пально-мастильних матеріалів, яке не підтверджене первинними документами (дорожніми листами), а саме: автомобільний бензин (далі - АБ) - 219547 л та дизельне пальне (далі - ДП) - 549973 л, на загальну суму 20227067,00 грн., розслідування оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) не призначалося та не проводилося.
Матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що саме, в тому числі, з вини ОСОБА_1 державі було завдано збитки у зв'язку з неналежним виконанням ним службових обов'язків щодо контролю за наявністю та законністю витрачання і списанням пального в 2 зенітно-ракетній батареї зенітно-ракетного артилерійського дивізіону.
Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок ВЧ НОМЕР_1 про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх функціональних обов'язків та порушення ним вимог керівних нормативно-правових актів є необґрунтованим, протиправним і не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. В акті аудиту, на який посилається відповідач, не встановлено мети та мотиву вчиненого ОСОБА_1 , на думку відповідача, правопорушення, внаслідок якого державі було завдано матеріальні збитки. Так, оскільки йдеться про застосування юридичної відповідальності, то відповідачем мав би бути доведений склад правопорушення. Суд вважає, що відповідачем не доведена протиправна поведінка позивача, наявність причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди, вина ОСОБА_1 у заподіянні шкоди, умови та причини, що сприяли її заподіянню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в ході дослідження наявних в матеріалах справи доказів, не знайшли свого підтвердження посилання відповідача про порушення ОСОБА_1 вимог керівних документів, які регламентують його службову діяльність, та невиконання позивачем належним чином покладених на нього обов'язків, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування пункту 1.40 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 30.05.2018 № 342 слід задовольнити, оскільки він прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що наданий чинним законодавством України.
Посилання представника відповідача на виключне право і компетенцію командира щодо притягнення осіб офіцерського складу до дисциплінарної відповідальності суд вважає необґрунтованими, оскільки дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Зокрема, у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» (№ 30985/96) Європейський суд з прав людини зазначив, що дискреційні повноваження не повинні виконуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 мають бути задоволені.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 26616313, вул. Шевченка, 57, м. Чернігів, 14000) - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1.40 наказу командувача військ оперативного командування '' ІНФОРМАЦІЯ_1 '' (військова частина НОМЕР_1 ) від 30.05.2018 № 342 ''Про притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності посадових осіб, які винні у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів, за результатами проведеного аудиту Північно-Східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_2 ''.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 31 липня 2018 року.
Суддя С.В. Бородавкіна